Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-др/733/3/21

Єдиний унікальний №733/577/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

20 липня 2021 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Кулак О.В., ролянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ічня заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Філімонової Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми) та Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про відшкодування шкоди завданої незаконною бездіяльністю органу державної влади та його службовими особами,

У С Т А Н О В И В :

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 червня 2021 року у цивільному провадженні №2/733/291/21 (єдиний унікальний №733/577/21) за позовом ОСОБА_1 до Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми) та Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про відшкодування шкоди завданої незаконною бездіяльністю органу державної влади та його службовими особами, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Представником позивача адвокатом Філімоновою О.С. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , а саме витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч.8 ст.141 ЦПК України.

Свою заяву мотивує тим, що 20 травня 2021 року між адвокатом Філімоновою О.С. та позивачем по справі ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги. Додатком №1 до Договору від 26 травня 2021 року визначено, що за одну годину роботи адвоката замовник ОСОБА_1 сплачує 2000 грн. На підтвердження наданих за Договором та Додатковою угодою №1 послуг надав копію акту прийому-здачі наданих послуг №1 від 26 травня 2021 року на суму 7000 грн. та копію акту прийому-здачі наданих послуг №2 від 06 липня 2021 року на суму 6000 грн. 25 червня 2021 року позивачем згідно квитанції сплачено винагороду адвокату в розмірі 7000 грн. Строк оплати за актом №2 не настав. Актом №2 встановлено строк оплати наданих послуг протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг. Оскільки судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 13000 грн., та в зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, просить ухвалити додаткове рішення, в якому вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10764 грн., а саме стягнути відповідні витрати з Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 07 липня 2021 року заяву представника позивача, залишено без руху для усунення недоліків, які заявником було усунено у встановлений судом строк.

12 липня 2021 року ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області прийнято до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Філімонової О.С. про ухвалення додаткового рішення, призначено судове засідання у відкритому судовому засіданні на 20 липня 2021 року.

Позивач та його представник адвокат Філімонова О.С. в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Представник відповідача Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (правонаступник Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)), в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала мотивуючи їх безпідставністю та необґрунтованістю, а також заявила про не співмірність заявлених витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом у даній справі.

Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Представники третіх осіб в судове засідання також не з`явились, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

У відповідності до ч.3,4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до наступних висновків.

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Крім того, ст.246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до стаття 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Згідно ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).

Отже, витрати за надану правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено строною чи тільки має бути сплачено. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №922/445/19 від 03 жовтня 2019 року.

Зокрема, згідно ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 червня 2021 року у цивільному провадженні №2/733/291/21 (єдиний унікальний №733/577/21) за позовом ОСОБА_1 до Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми) та Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про відшкодування шкоди завданої незаконною бездіяльністю органу державної влади та його службовими особами, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Стягнуто з державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання з рахунку призначеного для відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів державної влади на користь ОСОБА_1 19100 грн. завданої матеріальної шкоди та 5000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми). Стягнуто з Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 751 грн. 91 коп. В іншій частині позову відмовлено.

При подачі позову представником позивача було подано попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат по цивільній справі на суму 12 000 грн. та копію Договору про надання правової допомоги від 20 травня 2021 року, копію Акту прийому-здачі наданих послуг №1 від 26 травня 2021 року за договором про надання правової допомоги від 20 травня 2021 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копію ордера (а.с.44-49).

При цьому, в позовній заяві представник позивача адвокат Філімонова О.С. заявила, що докази щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України надасть протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При ухваленні 30 червня 2021 року рішення Ічнянського районного суду у справі за позовом ОСОБА_1 розподіл витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу, не був вирішений.

Повний текст рішення складено 02 липня 2021 року (а.с.136-140).

07 липня 2021 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Філімоновою О.С. подано до суду через підсистему "Електронний суд" заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та копії доказів щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат подана до суду в межах установленого законом п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2021 року між адвокатом Філімоновою О.С. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги, згідно з умовами якого адвокат зобов`язався надати правову допомогу щодо надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру. Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства). Представництво та захист інтересів в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства…

У пункті 3.1 договору зазначено, що розмір гонорару, який ОСОБА_1 сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

Згідно копії Додатку №1 до Договору від 20 травня 2021 року, адвокат Філімонова О.С. та ОСОБА_1 визначили, що винагорода за надання правової допомоги становить 2000 грн. за годину роботи адвоката. Остаточна сума винагороди визначається сторонами шляхом підписання актів виконаних робіт за ініціативою однієї із сторін.

У матеріалах справи наявна копія Акту прийому-здачі наданих послуг №1 за договором про надання правової допомоги від 20 травня 2021 року. Вартість послуг до Договором наданих адвокатом становить 7000 грн., а саме: вивчення наданих документів 0,5 годин -1000 грн.; аналіз судової практики, надання усної консультації 1,0 год. -2000 грн.; складання позовної заяви разом з додатками 2 год. - 4000 грн.

На підтвердження оплати послуг позивачем надано копію квитанції від 25 червня 2021 року до договору від 20 травня 2021 року, акт №1 від 26 травня 2021 року на суму 7000 грн.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія Акту прийому-здачі наданих послуг №2 за договором про надання правової допомоги від 20 травня 2021 року. Вартість послуг до Договором наданих адвокатом становить 6000 грн., а саме: вивчення матеріалів справи (відзиви на позов відповідачів та третьої особи 1 годин -2000 грн.; надання усної консультації 0,5 год. -1000 грн.; складання відповіді на відзив 1,5 год. - 3000 грн.

На час розгляду заяви в суді дані витрати позивачем не оплачені.

Повноваження адвоката Філімонової О.С. у суді першої інстанції по даній справі підтверджено також ордером серії ВІ №1043871 від 26 травня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно із ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 січня 2019 року в справі № 910/15944/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Суд враховує заперечення представника відповідача з наведенням доводів щодо неспівмірності заявлених стороною позивача витрат на правничу допомогу зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а також керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також того, що позов задоволено частково.

Витрати на правничу допомогу в розмірі 10 764 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, не відповідають критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача може становити надмірний тягар, як державного органу, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до суми 7000 грн, яка відповідає розумному розміру.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 133, 137, 141, 258, 263-265, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Філімонової Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми) та Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про відшкодування шкоди завданої незаконною бездіяльністю органу державної влади та його службовими особами.

Стягнути з Ічнянського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (правонаступника Ічнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)) на користь ОСОБА_1 7000 грн. в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В.Фетісова