Судове рішення #95503766

Справа № 947/8297/21

Провадження № 1-кс/947/9132/21

У Х В А Л А

Іменем України

15.07.2021 року                         м. Одеса


Слідча суддя Київського районного суду міста Одеси Бальжик О.І., за участю секретаря судових засідань Цільмак А.К., сторін кримінального провадження: слідчого Тимощука Ю., захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Усатенка Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу захисника Усатенка Юрія Юрійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Шваркова Р.С. від 22.08.2018 року про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2017 року за №12017160480001204, -


В С Т А Н О В И Л А:


І. Суть скарги

       

1.1. 06.07.2021 року        адвокат Усатенко Ю.Ю. звернувся до слідчої судді зі скаргою в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , в якій просить:

(І) визнати незаконним і скасувати повідомлення слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні №12017160480001204;

(ІІ) зобов`язати уповноважену особу СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області вилучити з Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі – ЄРДР) запис про повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12017160480001204.

1.2. Скарга мотивована тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 не вручалось, про складання повідомлення про підозру не повідомлялось, на клопотання про проведення слідчих і процесуальних дій слідчий і прокурор не реагують. ОСОБА_1 до слідчого не викликався, посадові особи і працівники ТОВ «Тристан» допитані слідчим не були, обставини незаконного заволодіння земельною ділянкою встановлені не були, не допитані військовослужбовці, які перешкоджали доступу до земельної ділянки і вживали заходів для її повернення в державну власність, не допитані особи, причетні до незаконного заволодіння земельною ділянкою, не встановлені обставини неможливості розпочати будівництво, не здійснено огляд земельної ділянки, на якій потерпілий збирався здійснити будівництво, не здійснена виїмка руху коштів ТОВ «Тристан» з банку. ОСОБА_1 є посадовою особою ТОВ «Тристан», кошти зараховувались на рахунок підприємства і обліковувались в бухгалтерському обліку, жодних даних про викрадення ТОВ «Тристан», слідчим не наведено, тому кваліфікація кримінального правопорушення як ч.4 ст.190 КК України є очевидно необґрунтованою. Таким чином, кримінальне провадження не містить будь-яких даних про заволодіння коштами ТОВ «Тристан» ОСОБА_1 , відсутні будь-які докази існування бажання ОСОБА_1 не виконувати взяті підприємством зобов`язання. Докази дій підприємства на виконання зобов`язання та невиконання своїх зобов`язань потерпілим слідчим проігноровані. Надані стороною захисту докази виконання зобов`язань спростовують припущену слідчим мету заволодіння коштами потерпілого в момент їх отримання і обліковування ТОВ «Тристан».


ІІ. Процедура та позиції учасників кримінального провадження


2.1. Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 06.07.2021 року, справа №947/8297/21 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.96).

2.2. Ухвалою слідчої судді від 06.07.2021 року відкрито провадження за скаргою (а.с.97).

2.3. У судовому засіданні захисник скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні на підставі викладених у ній доводів.

2.4. Слідчий заперечував проти задоволення скарги, посилаючись на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, повністю підтверджується зібраними у справі доказами. Повідомлення про підозру вручено із дотриманням встановленого законом порядку та уповноваженою особою; вимоги до змісту повідомлення дотримані. На даний час досудове розслідування зупинено у зв`язку із оголошенням підозрюваного у розшук. Відповідно, будь-які слідчі (розшукові) дії не здійснюються. Таким чином, повідомлена ОСОБА_2 підозра є законною та обґрунтованою.

2.5. Під час розгляду скарги здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.


ІІІ. Кримінальне процесуальне законодавство


3.1. Кримінальний процесуальний кодекс України


Стаття 2. Завдання кримінального провадження

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.


Стаття 8. Верховенство права

1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.


Стаття 9. Законність

[…] 2. Слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.


Стаття 22. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.


Стаття 24. Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності

1. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.


Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування

[…] 2. Слідчий уповноважений:

[…] 6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру.


Стаття 41. Підозрюваний, обвинувачений

1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.


Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.


Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру

Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.


Стаття 277. Зміст письмового повідомлення про підозру

1. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.


Стаття 278. Вручення письмового повідомлення про підозру

1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

3. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.


Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

[…] 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.


Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

[…] 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

[…] 1-1) скасування повідомлення про підозру;

[…] 3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.


3.2. Кримінальний кодекс України


Стаття 190. Шахрайство

1. Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - […]

[…] 4. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, -

карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.


ІV. Оцінка та висновки слідчої судді


4.1. Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження у їх сукупності (які слідчий вважав за необхідне відкрити стороні захисту на даній стадії), слідча суддя дійшла такого висновку.

4.2. З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ Одеського районного управління поліції №1 (надалі – ОРУП №1) ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017160480001204 від 04.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

4.3. Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно у березні 2016 року (більш точну дату та час встановити не надалось можливим) у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння залежними ОСОБА_3 грошовими коштами, шляхом зловживання довірою, в особливо великих розмірах, який ОСОБА_1 реалізував за наступних обставин.

Установлено, що на підставі договору дарування від 11.03.2016 року,посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріальною округу Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за №312,  ОСОБА_3  на праві особистої приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0980 га кадастровий номер №5110800000:02:026:007 із цільовимпризначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель - землі житлової та громадської забудови, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 608824751108, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

3 метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою в особливо великих розмірах ОСОБА_1 , приблизно у березні 2016 року, знаходячись у місті Чорноморськ Одеської області, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, діючи умисно, з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_3 здійснити будівництво житлового багатоквартирного будинку на належній останньому земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із оформленням усієї необхідної дозвільної документації, на що останній погодився.        

Так, ОСОБА_1 , достовірно усвідомлюючи той факт, що у вказаний період часу він не був суб`єктом підприємницької діяльності, та у нього відсутні будь-які можливості виконувати взяті на себе зобов`язання, та не маючи реального наміру на них, реалізуючи свій злочинний умисел, зловживаючи довірою ОСОБА_3 , використовуючи довірливі відносини з потерпілим, засновані на тривалих дружніх стосунках, запропонував останньому передати йому грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, під приводом здійснення в установленому законом порядку будівництва житлового багатоквартирного будинку за зазначеною адресою, на що ОСОБА_3 погодився, так як сприймав зазначену пропозицію, як дійсну га реальну.

В подальшому, у березні 2016 року (більш точну дату досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим),  ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи біля ринку «Таїровський», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 89К1, достовірно знаючи, що здійснювати будівельні та/або підрядні роботи з будівництва житлового багатоквартирного будинку на належній ОСОБА_3 земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , він не буде, шляхом зловживання довірою ОСОБА_3 , під приводом необхідності отримання грошових коштів для оформлення всієї необхідної дозвільної документації на здійснення будівництва багатоквартирного будинку на вказаній вище земельній ділянці та здійснення такого будівництва, заволодів належними ОСОБА_3 грошовими коштами у сумі 45 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України складає 1 147 950 гривень.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у той самий день, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , шляхом зловживання довірою ОСОБА_3 , під приводом необхідності отримання додаткових грошових коштів для оформлення всієї необхідної дозвільної документації на здійснення будівництва багатоквартирного будинку на належній ОСОБА_3 земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснення такого будівництва, заволодів належними ОСОБА_3 грошовими коштами у сумі 5 000 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України складає 127 550 гривень.

В подальшому, 31.03.2016 року ОСОБА_1 здійснив в установленому порядку державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Тристан» (ЄДРПОУ 40384097, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. 1 травня, 2-г), у якому ввійшов до складу засновників та призначений на посаду директора та головного бухгалтера.

Так, 26.04.2016 року ОСОБА_1 , діючи як директор ТОВ «Тристан», з метою укриття своїх дійсних злочинних намірів, спрямованих на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 в особливо великому розмірі, знаходячись у м. Чорноморськ, Одеської області уклав з останнім договір підряду на капітальне будівництво №1, відповідно до якого, ТОВ «Тристан» зобов`язується виконати роботи з будівництва багатоквартирного будинку на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110800000:02:026:0007 згідно із розробленою проектно-кошторисною документацією, яка в свою чергу на момент укладення зазначеного договору була відсутня та не була розроблена.

Також, 26.04.2016 року, ОСОБА_1 , під приводом виконання умов договору підряду на капітальне будівництво №1 від 26.04.2016 року та надання реальності нібито дійсних намірів, направлених на виконання своїх зобов`язань, надав ОСОБА_3 рахунок на оплату №1 від 26.04.2016 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №3 щодо сплати ОСОБА_4 на користь ТОВ «Тристан» грошових коштів у сумі 100 000 гривень.

Також, 10.05.2016 року, ОСОБА_1 під приводом виконання умов договору підряду на капітальне будівництво №1 від 26.04.2016 року та надання реальності нібито дійсних намірів, направлених на виконання своїх зобов`язань, знаходячись разом з ОСОБА_3 у приміщенні відділення AI «Ощадбанк», що розташоване у м. Чорноморськ (точну адресу встановити не надалось можливим) умовив останнього переказати грошові кошти у сумі 200 000 гривень на рахунок НОМЕР_1 на користь ТОВ «Тристан» із раніше переданих ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 50 000 доларів США, що ОСОБА_3 і зробив у присутності ОСОБА_1 у приміщенні банку, відповідно до квитанції №126461015 АТ «Ощадбанк».

Разом з цим, установлено, що ОСОБА_1 особисто, діючи як фізична особа та/або директор ТОВ «Тристан» або інші посадові особи зазначеного підприємства до державних установ, що здійснюють контроль у сфері архітектури та містобудування, із зверненнями щодо отримання містобудівнихумов та обмежень на здійснення будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , інших контролюючих органів державної влади не звертались, та станом на серпень 2018 року, жодних вказаних в договорі підряду на капітальне будівництво №1 від 26.04.2016 року зобов`язань останній не виконав, отриманими від ОСОБА_3 грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

ОСОБА_1 , діючи в період часу з березня 2016 року по 10.05.2016 року, умисно, із корисливих мотивів, достовірно усвідомлюючи, що здійснювати будівельні та/або підрядні роботи з будівництва житлового багатоквартирного будинку на належній ОСОБА_3 земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , він не буде, не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов`язання, шляхом зловживання довірою ОСОБА_3 , умисно під приводом необхідності отримання грошових коштів для оформлення всієї необхідної дозвільної документації на здійснення в установленому законом порядку будівництва багатоквартирного будинку за зазначеною адресою та здійснення такого будівництва, заволодів належними ОСОБА_3 грошовими коштами на загальну суму 1 275 500 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 2016 рік, тим самим завдавши ОСОБА_3 майнової шкоди в особливо великому розмірі.

4.4. 22.08.2018 року у вказаному кримінальному провадженні слідчим СВ Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеській області повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненого в особливо великих розмірах.

4.5. Регламентуючи можливість оскарження повідомлення про підозру в рамках судового контролю, КПК України не встановлює будь-яких правил або обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру.

Разом з тим, слідча суддя звертає увагу, що процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення передбачений в ст.278, випадки повідомлення — у ст.276, зміст останнього — у ст.277.

Таким чином, підставою для оскарження повідомлення про підозру може бути саме порушення вказаних процесуальних норм.

4.6. Захисник визначає підставами скасування повідомлення про підозру як порушення процесуальних приписів, пов`язаних із врученням повідомлення про підозру, так і відсутність обґрунтованої підозри.

4.7. Виходячи із позиції сторони захисту, слідча суддя досліджує кожен із вказаних критеріїв окремо.

4.8. Щодо не забезпечення «достатності доказів» при повідомленні про підозру, що оскаржується.

4.8.1. Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.

4.8.2. Як вбачається їх конструкції пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з`ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.

4.8.3. Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Отже, застосування такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.

4.8.4. У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7 статті 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення може досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

4.8.5. Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (стаття 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. Отже з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.

4.8.6. Саме у зв`язку із цим пункт 3 частини 1 статті 276 КПК України закріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.

4.8.7. Із урахуванням цього стандарт достатніх підстав (доказів) для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК України  використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

4.8.8. Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

4.8.9. Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарту обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

4.8.10. При розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру. Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину.

4.8.11. Повідомлення ОСОБА_1 про підозру спричинило для нього лише виникнення прав та обов`язків підозрюваного, які передбачені статтею 42 КПК України, та не потягнуло інших обмежень. Всі подальші процесуальні дії та відповідні обмеження, які з ними пов`язані (в т.ч. пов`язані із застосуванням запобіжного заходу) не можуть враховуватися під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, оскільки виходять за межі дослідження слідчим суддею такої скарги і локального предмету доказування сторонами при вирішенні цього питання.

4.8.12. Під час розгляду скарги, слідчим надані копії матеріалів кримінального провадження, якими встановлена обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

4.8.13. Дослідивши перелік таких документів, слідча суддя встановила, що ці докази існували до повідомлення ОСОБА_1 про підозру 22.08.2018 року. Такими доказами, зокрема, є:

заява ОСОБА_3 про вчинений злочин;

протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 04.03.2017 року;

протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 16.05.2017 року;

протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 20.05.2017 року;

протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 25.10.2017 року;

протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 07.04.2017 року;

протокол огляду місця події від 18.07.2018 року;

протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 26.07.2018 року;

протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 30.07.2018 року;

протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 від 06.08.2018 року;

протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 від 21.06.2018 року;

матеріали виконавчого доручення оперативно-розшукового управління Державної прикордонної служби України від 22.08.2018 року.

4.8.14. Вказані докази в своїй сукупності та за відсутності заперечень сторін з приводу їх змісту свідчать про наявність підстав для повідомлення про підозру на момент вчинення відповідної процесуальної дії та відповідність тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК України.

4.8.15. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

4.8.16. Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 до слідчого не викликався, не були допитані посадові особи і працівники ТОВ «Трістан», а також не були здійсненні інші слідчі (розшукові) дії, слідча суддя до уваги не приймає, оскільки, будучи допитаним в рамках кримінального провадження №12017160480001204 з приводу звернення ОСОБА_3 із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_1 виїхав на межі України та до теперішнього часу його місцезнаходження органу досудового розслідування невідомо. 28.08.2018 року досудове розслідування зупинено, жодні слідчі дії, не пов`язані з розшуком підозрюваного, не проводяться.

4.8.17. Приймаючи таке рішення, слідча суддя звертає увагу на те, що на підставі ч.1 ст.47 КПК України захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру.

4.9. Щодо дотримання вимог глави 22 КПК України в частині виконання процесуальних приписів, пов`язаних із врученням повідомлення про підозру.

4.9.1. Із системного аналізу глави 22 КПК України вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на такі етапи: прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; складання уповноваженою посадовою особою тексту повідомлення про підозру, та його підписання; вручення тексту повідомлення про підозру.

4.9.2. Вручення процесуального документа (повідомлення про підозру) є кінцевим етапом, яким завершується процедура здійснення повідомлення про підозру. Фактично, це є доведенням інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно із статтею 278 КПК України. На цьому етапі відбувається також повідомлення прав підозрюваного.

Викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення. Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний та його захисник одержують можливість цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Відповідний підхід щодо етапів процедури здійснення повідомлення про підозру висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к, провадження №13-34кс19.

4.9.3. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч.1 ст.278 КПК України).

4.9.4. Норми КПК України вказують на те, що особу 1) мають повідомити про підозру (вручити їй складене слідчим або прокурором повідомлення про підозру), або 2) мають бути вжиті заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (це можливо якщо повідомлення про підозру не вручене внаслідок невстановлення місцезнаходження особи).

4.9.5. При цьому, відповідно до ст.135 КПК України повідомлення про підозру вважається належно відправленим для вручення лише у випадку направлення оригіналу такого повідомлення поштою за місцем проживання особи. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення про підозру для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи (ч. 2 ст. 135 КПК).

4.9.6. Отже, повідомлення про підозру повинно бути вручено особисто або, у випадку неможливості такого вручення через невстановлення місцезнаходження особи, має бути вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений у ст. 135 КПК, для вручення повідомлень, виключно в день його складення.

4.9.7. Згідно з рапортом слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Шваркова Р.С. від 22.08.2018 року з метою належного повідомлення ОСОБА_1 про підозру, ним було здійснено виїзд за адресою проживання останнього, а саме: АДРЕСА_3 . Двері вказаної квартири відкрила жінка ОСОБА_1 – ОСОБА_12 , якій було надано письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , але від його отримання ОСОБА_12 відмовилась, після чого закрила вхідні двері квартири та більше не відкривала.

4.9.9. 22.08.2018 року за місцем проживання ОСОБА_1 , у зв`язку з його відсутністю, повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, вручено під розписку голові правління ОСМД «Надія-1В» ОСОБА_13 . На повідомленні міститься запис, зроблений головою правління ОСМД про те, що повідомлення про підозру отримав для передачі ОСОБА_1 , при цьому в нього не було жодних заперечень та зауважень з приводу можливості передачі такого документу.

4.9.10. Проте те, що адреса: АДРЕСА_3 , є місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , повідомляв сам ОСОБА_1 під час допиту його як свідка, про що наявні відомості в протоколі його допиту від 12.07.2018 року.

4.9.11. Вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 22.08.2018 року саме таким способом обумовлене його відсутністю за місцем проживання станом на день складання. Наявність такої обставини вбачається як з огляду на відомості, які містяться в інформаційних базах даних Державної прикордонної служби України станом на 22.08.2018 року, про те, що ОСОБА_1 13.08.2018 року виїхав за межі України, так і протоколами допиту в якості свідків голови правління ОСМД «Надія-1В» ОСОБА_13 та сусіда ОСОБА_14 від 22.08.2018 року.

4.9.12. Ураховуючи наведене вище, вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 22.08.2018 року у спосіб, передбачений главою 11 КПК України, є виправданим та законним.

4.10. Перевіряючи відповідність оскаржуваного повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 22.08.2018 року формальним вимогам, передбаченим статтею 277 КПК України, слідча суддя вважає, що вказана підозра містить всі необхідні відомості, у тому числі, прізвище та посаду прокурора, який здійснював це повідомлення, анкетні відомості підозрюваної особи, номер кримінального провадження, зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч.4 ст.190 КК України), короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , підпис слідчого, який здійснив повідомлення, та прокурора, який його погодив.

4.11. Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що за своїм змістом письмове повідомлення про підозру відповідає вимогам ст.277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст.278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку, що ОСОБА_1 може бути причетним до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Підозра вручена у день її складання представнику житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_1 .

4.12. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати мотивування своїх рішень, проте це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

4.13. За таких обставин слідча суддя не вбачає підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 22.08.2018 року у кримінальному провадженні №12017160480001204 від 04.04.2017, що обумовлює відмову у задоволенні скарги захисника Усатенка Ю.Ю.

  

Керуючись ст.ст.2, 9, 38, 91, 276-278, 284, 303-307, 309, 480, 481 КПК України, -


П О С Т А Н О В И Л А:


1. Скаргу захисника Усатенка Юрія Юрійовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення слідчого СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області Шваркова Р.С. від 22.08.2018 року про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2017 року за №12017160480001204, - залишити без задоволення.

2. Копії ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.

       Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.




Слідча суддя                                         Бальжик О. І.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація