Справа № 181/301/21

Провадження № 1-кп/185/430/21

У Х В А Л А

21 липня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області колегіально у складі:

головуючого - судді Мицака М.С.,

суддів - Самоткан Н.Г., Мельника Ю.А.,

за участю секретаря  - Пожидаєвої Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040480000458 від 25 жовтня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю:

прокурора  - Кисельова В.Г.,

представника потерпілого - Дубини О.А.,

потерпілого - ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів Кошкіної О.В., Громова Ю.А.,

Єланського О.Г.,

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зазначивши, що останні обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України віднесено до тяжкого та особливо тяжкого злочинів та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.

Так, відповідно до клопотання зазначено, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за скоєне, впливати на свідків, потерпілих, які ще не допитувалися у судовому засіданні, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як на даний час не затримано всіх інших співучасників ОСОБА_1 , які причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України.

На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою запобігання їм, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, зазначили, що невинні люди перебувають під вартою, сама тяжкість покарання не може бути підставою тримання під вартою, а ризики прокурором не обгрунтовані; доказів впливу на потерпілих та свідків немає. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , то у клопотанні прокурора зазначено, що обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за скоєне, впливати на свідків, потерпілих, які ще не допитувалися у судовому засіданні, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як на даний час не затримано всіх інших співучасників ОСОБА_2 , які причетні до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України.

На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, зазначили, що тяжкість покарання не може бути підставою тримання під вартою, а ризики прокурором не наведені; просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпілий та його представник підтримали думку прокурора.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Так, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , спливає 02 серпня 2021 року.

Як встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України віднесено до тяжкого та особливо тяжкого злочинів та за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.

Дані обставини свідчать про наявність ризику залишення обвинуваченими свого місця проживання (у випадку застосування щодо них більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.

Також згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.  Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування». 

Водночас суд враховує ризик можливого впливу на свідків з боку обвинувачених, адже у даному кримінальному провадженні станом на дату судового засідання не допитані свідки.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.

У той же час ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не знайшов свого підтвердження, так як прокурором ні у клопотанні, ні в судовому засіданні не аргументований.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дані про особу обвинувачених, дані про можливість ухилення від суду, впливу на свідків разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи на даний час не попередять вказані ризики, тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим строк тримання під вартою.

З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину із погрозою застосування насильства, розмір застави не визначати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 183, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 18 вересня 2021 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити до 18 вересня 2021 року включно.

У клопотанні обвинувачених про застосування щодо них запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Строк дії ухвали до 18 вересня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для осіб, які перебувають під вартою, - протягом того же строку з моменту вручення копії ухвали.  

Головуючий суддя:                                                        М. С. Мицак

Судді Н. Г. Самоткан

Ю. А. Мельник