ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 березня 2010 р.Справа № 2-а-1350/09/1421

Категорія:2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Горбенко С.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого  –Бітова А.І.

суддів             –Милосердного М.М.

                       –Ступакової І.Г.

при секретарі –Новицькій Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 березня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни",

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він належить до категорії громадян, які згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мають право на підвищення розміру пенсії, однак відповідач відмовляє в здійсненні відповідного перерахунку за 2006-2008 роки.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 березня 2009 року позов задоволений частково.

Визнано  протиправною бездіяльність УПФ України  у   м.  Первомайську Миколаївської області щодо не нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Стягнуто з УПФ України в м. Первомайську Миколаївської області на користь          ОСОБА_2 доплату до пенсії в сумі 741 грн. 93 коп.

Зобов'язано УПФ України у м. Первомайську Миколаївської області надалі нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ України в м. Первомайську Миколаївської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УПФ України в м. Первомайську Миколаївської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач має статус: "дитина війни" (в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни"), що підтверджується відповідним посвідченням.

Протягом 2006 - 2008 років позивач не отримував щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, а також що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню щодо виплат підвищень до пенсії особам, які мають статус "дитини війни" та надалі здійснювати нарахування та виплату щомісячного підвищення  до пенсії.

Судова колегія  частково погоджується з цими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".

Зокрема, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивача права на призначення їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст. 46).

Водночас, щодо такого його права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за таких умов: поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" у редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року.

Однак такі умови не настали.

Таким чином, позовні вимоги про підвищення розміру пенсії за 2006 рік є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то п.12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм Законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Проте рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення п.12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 152 Конституції України - Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.

Разом з тим, в 2008 році між сторонами склалися правовідносини, аналогічні правовідносинам 2007 року.

Зміни до ст. 6 Закону, що внесені п. 41 р. 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Таким чином, у 2008 році право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виникло з 22 травня 2008 року.

Також, судовою колегією встановлено, що у 2008 році УПФ України виплачував позивачу соціальну допомогу як "дитині війни" у  розмірі 10 % від належної відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування" до виплати суми.

Вказане свідчить, що відповідачем частково виконано зобов'язання щодо сплати 30% мінімальної пенсії за віком, тому позовні вимоги в частині нарахування та виплати допомоги за 2008 рік підлягають задоволенню з урахуванням виплачених вже сум.

В апеляційній скарзі УПФ України в м. Первомайську Миколаївської області вказується, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", не застосовується для перерахунку або підвищення пенсії.

Судова колегія не приймає цей довід апелянта, оскільки за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно за правилами, встановленими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Отже, положення ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", згідно якого - мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений аб.1 ч.1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Також, є безпідставними посилання УПФ України в м. Первомайську Миколаївської області на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеного підвищення пенсії у вказаному розмірі, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та Законом України "Про соціальний захист дітей війни". Такі доводи апелянта не відповідають як нормам національного законодавства, так і міжнародного, зокрема ч.1 ст. 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, яка є частиною законодавства України, і  практиці Європейського Суду з прав людини як джерела права (справи "Качко проти України" (заява №63134/00).

Разом з цим, зазначення судом першої інстанції в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення про стягнення з відповідача конкретної суми підвищення до пенсії позивача не є вірним.

Відповідно до положень статей 21, 105 та 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, повинен був визнати такі дії протиправними та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до Закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Також судова колегія зазначає, що на висновок суду першої інстанції впливає пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду стосовно позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Разом з цим, з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача по зобов’язанню відповідача надалі здійснювати нарахування та виплату позивачу щомісячного підвищення до пенсії дітям війни у відповідності до  ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" погодитися не можна.

Так, повноваження адміністративного суду при вирішенні справи передбачено ст. 162 КАС України. При цьому, вказаною нормою процесуального Закону не передбачено можливості винесення судового рішення по зобов’язанню відповідача вчиняти дії у невизначеному майбутньому в залежності від певних обставин, які можуть наступити у майбутньому.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_2 до УПФ України в м. Первомайську Миколаївської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни".

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області задовольнити частково.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 березня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 державної соціальної допомоги як "дитині війни" за періоди з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року .

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в  м. Первомайську Миколаївської області  здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, як особі, що має статус "дитина війни" (у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком) з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням 10% виплачених в 2008 році сум допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Законом порядку.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: