Ухвала

19 липня 2021 року

м. Київ

справа № 127/19143/19

провадження № 51-3480ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Анісімова Г.М.,

суддів Булейко О.Л., Фоміна С.Б.,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду від 01 липня 2021 року щодо нього,

встановив:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається судове рішення, що оскаржується. В недотримання указаної норми, засуджений в касаційній скарзі не конкретизує яке судове рішення оскаржується, обмежившись лише твердженням, що це вирок апеляційного суду від 01 липня 2021 року.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Доводи касаційної скарги засудженого щодо неповноти судового розгляду не є предметом перегляду судом касаційної інстанції, оскільки, відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Водночас, засуджений стверджує, що суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги його показання та показання потерпілого, а також не було переглянуто відеозапис з місця відтворення подій, при цьому не указує, з посиланням на норми КПК, яких конкретно порушень при цьому припустився районний суд, та яких вимог процесуального закону не дотримався апеляційний суд переглядаючи вирок суду першої інстанції, з огляду на межі та порядок, визначені статтями 404, 405 цього Кодексу. Зокрема, не указує, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 404 КПК, чи заявлялися стороною захисту клопотання про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, а також доказів, про дослідження яких учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, однак які не досліджувалися судом першої інстанції.

Крім того, засуджений ставить вимогу про перекваліфікацію його дій з ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК) на ч. 3 ст. 186 КК, однак належного обґрунтування для цього не наводить.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції.

Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. В недотримання указаної вимоги, засуджений до касаційної скарги не додав належним чином засвідчених копій оскаржених судових рішень. Це не лише становить формальне порушення ч. 5 ст. 427 КПК, але й по суті позбавляє Суд можливості перевірити дотримання суб`єктом подання касаційної скарги вимог статей 424, 426 цього Кодексу та перевірити обґрунтованість його доводів щодо незаконності оскарженого судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК, у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким, відповідно, внесено зміни до КПК і визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд, при цьому припинено діяльність Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України.

Однак, усупереч вимог КПК, засуджений звернувся до суду касаційної інстанції

з касаційною скаргою, яку адресував Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги визначено ст. 436 КПК. Відповідно до її змісту, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

Наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги

і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.

Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.

Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.

Керуючись ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної

скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання.

Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Г.М. Анісімов О.Л. Булейко С.Б. Фомін