Ухвала

19 липня 2021 року

м. Київ

справа № 748/630/19

провадження № 61-9236 ск21

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратуринапостанову Чернігівського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі за позовом заступника прокурора Чернігівської області (після перейменування - заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури) в інтересах держави до Чернігівської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження, витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати недійсним розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 31 січня 2018 року № 51 та витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку площею 0,0980 га для індивідуального садівництва, яка знаходиться на території Вознесенської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2020 року позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави задоволено.

Визнано недійсним розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 31 січня 2018 року № 51 «Про затвердження проекту землеустрою», яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0980 га, кадастровий номер 7425585700:03:000:9720, для індивідуального садівництва, розташовану на території Вознесенської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та витребувано у ОСОБА_2 на користь держави вказану земельну ділянку.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 травня 2021 року рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 17 лютого 2020 року в частині витребування у ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0980 га скасовано та відмовлено у задоволенні позову в цій частині. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

До Верховного Суду 02 червня2021 року заступник керівника Чернігівської обласної прокуратуриподав касаційну скаргу на судове рішення апеляційної інстанції, у якій просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні позову щодо витребування земельної ділянки та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року указану касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику надати документи на підтвердження ціни позову та сплати судового збору.

У червні 2021 року до суду касаційної інстанції заявник направив матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, з яких вбачається, що вартість спірної земельної ділянки становить 2 358,37 грн. Заявник вказав, що справа є малозначною в силу вимог закону, однак підлягає касаційному перегляду, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа має виняткове значення для окремої категорії громадян.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Пунктом 1 та 4 частини четвертої статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із пунктом п`ятим частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачають, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про визнання недійсним розпорядження та витребування земельної ділянки, вартість якої становить 2 358,37 грн. Судове рішення оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог про витребування земельної ділянки.

Отже, ціна позову станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250=567 500 грн).

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Встановлені підпунктами «а-г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України підстави для касаційного оскарження судових рішень лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, стабілізувати цивільні правовідносини.

Посилання заявника на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є необгрунтованими. Посилаючись на наявність зазначених обставин, заявник не навів обгрунтованих доводів, в чому полягає фундаментальне значення питання права у цій справі для формування єдиної правозастосовної практики та не додав до касаційної скарги доказів, які б підтверджували обставини, на які він посилається.

Доводи заявника про те, що справа має для окремої категорії громадянвиняткове значення, не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, оскільки згідно з вимогами підпункту «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України виняткове значення має бути для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявністьчи відсутність підстав для його касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно роз`яснюємо вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» згідно з яким, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратуринапостанову Чернігівського апеляційного суду від 12 травня 2021 року у справі за позовом заступника прокурора Чернігівської області (після перейменування - заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури) в інтересах держави до Чернігівської обласної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження, витребування земельної ділянки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслатизаявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара