АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого – Козака І.О.
суддів – Гурзеля І.В., Дикун С.І.
при секретарі – Прус Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою приватного малого підприємства “Омега” на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 березня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до ОСОБА_1, приватного малого підприємства “Омега” про стягнення заборгованості по кредитному договору,
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2010 року публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” (далі — банк) звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1, приватного малого підприємства “Омега” (далі - ПМП) про передачу майна в заклад і звернення стягнення на майно. Позивач зазначив, що 12.11.2007 року уклав із ОСОБА_1 кредитний договір №11/07/1047М, за яким останній отримав кредит у сумі 15000 доларів США під 16% річних із терміном повернення відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди, але не пізніше 05.11.2012 року. Виконання зобов’язання за кредитним договором було забезпечене договором застави автотранспорту від 12.11.2007 року, укладеного між ПМП “Омега” та банком. Посилаючись на порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору, позивач просив передати в заклад заставлені транспортні засоби шляхом вилучення в ПМП “Омега” та звернути стягнення на предмет застави шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також надання банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09 березня 2010 року позов задоволено. Звернено стягнення на автомобіль “КАМАЗ” (модель:5410, 1991 року випуску, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2), автомобіль “DAF” (модель 3600 АТІ ТURBO, 1987 року випуску, тип ТЗ: вантажно-бортовий, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4 та автомобіль “ПР HODGEP”( модель: AJN 24, 1987 року випуску, тип ТЗ: причіп бортовий, № кузова/шасі НОМЕР_5, реєстраційний номер: НОМЕР_6), що належать ПМП “Омега”, та є предметом договору застави автотранспорту від 12.11.2007 року, укладеним між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та ПМП “Омега” на суму боргу за кредитним договором № 11/07/1047М, укладеним 12.11.2007 року між ЗАТ КБ “ПрватБанк” та ОСОБА_1, у розмірі 12856, 62 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ гривні до долара США станом на 09.03.2010 року становить 102644,68 грн. (798,38 грн. за 100 доларів США ), з яких: 11639,84 доларів США, що еквівалентно 92930,15 грн.- заборгованість за кредитом; 563,98 доларів США, що еквівалентно 4502,70 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 10,38 доларів США, що еквівалентно 82,87 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також 31,71 доларів США, що еквівалентно 253,17 грн.- штраф (фіксована частина); 610,71 доларів США, що еквівалентно 4875,78 грн.-штраф(процентна складова) та передати вказане майно в заклад ПАТ КБ “ПриватБанк” шляхом вилучення у ПМП “Омега” належного йому на праві власності заставленого майна, зокрема: шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом переукладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ “ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнуто із ОСОБА_1 та Приватного малого підприємства ”Омега” в користь публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” 1146,42 грн. сплачених судових витрат по 573,22 грн. з кожного. В апеляційній скарзі ПМП “Омега” просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог банку. В обґрунтування вимог вказує, що суд задовольняючи позов не взяв до уваги, що відповідно до вимог діючого цивільного законодавства банк спочатку повинен був звернутись до суду з позовом про стягнення з позичальника достроково всієї суми кредиту, відсотків та штрафних санкцій. Однак, така вимогам позивачем не заявлялась. Договір застави є похідним від основного зобов'язання, тому звернення стягнення на заставлене майно є передчасним.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду — до скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави та передачі вказаного майно в заклад ПАТ КБ “ПриватБанк” шляхом вилучення у ПМП “Омега” належного йому на праві власності заставленого майна, зокрема: шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом переукладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ “ПриватБанк” всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу , відповідають положенням ст.ст.19, 20 ЗУ «Про заставу», у зв’язку з чим вони підлягають до задоволення.
Колегія суддів вважає, що з таким висновком суду погодитись не можна, у зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, які мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Наведене відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 12 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №11/07/1047М, відповідно до умов якого відповідачу були надані грошові кошти в сумі 15000 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 5.11.2012 року, зі сплатою 16 відсотків річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості.
На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 12.11.2007 року між ПМП “Омега” та ЗАТ КБ “ПриватБанк”, правонаступником якого є ПАТ КБ “ПриватБанк” було укладено договір застави автотранспорту, згідно з яким ПМП “Омега”, на забезпечення виконання зобов”язання позичальником ОСОБА_1, надало в заставу автотранспорт, зокрема:
“КАМАЗ” (модель:5410, 1991 року випуску, тип ТЗ: сідловий тягач-Е, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2);
автомобіль “DAF” (модель3600 АТІ ТURBO, 1987 року випуску, тип ТЗ: вантажно-бортовий, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4;
автомобіль “ПР HODGEP”( модель: AJN 24, 1987 року випуску, тип ТЗ: причіп бортовий, № кузова/шасі НОМЕР_5,реєстраційний номер: НОМЕР_6
Відповідач порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого станом на 21.08.2009 року виникла заборгованість у сумі 12856, 62 доларів США, яка складається із: 11639, 84 доларів США- основного боргу; 563,98 доларів США заборгованість по відсотках; 10,38 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання; 31, 71 доларів США та 610,71 доларів США – штрафні санкції згідно умов кредитного договору.
Відповідно до вимог ст.ст.1,3 ЗУ «Про заставу» застава є способом забезпечення виконання і має похідний характер від забезпеченого нею основного зобов’язання.
Згідно з вимогами ст.20 ЗУ « Про заставу» у разі невиконання боржником основного зобов’язання або в разі, якщо в момент настання терміну виконання основного зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Виходячи з наведених норм закону, вимоги позивача, як заставодержателя, щодо звернення стягнення на предмет застави шляхом його реалізації не є самостійними вимогами, а є лише способом задоволення вимог кредитора до боржника за основним зобов’язанням.
Суд не звернув увагу на те, що банк не заявляв вимог щодо виконання відповідачами основного зобов’язання за кредитним договором, у зв’язку з чим без належних правових підстав передчасно задовольнив вимоги про передачу в заклад та звернення стягнення на заставлене майно.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до ОСОБА_1, ПМП“Омега” про передачу майна в заклад і звернення стягнення на предмет застави до задоволення не підлягають.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307; п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309; ст.ст. 313, 314, 316, 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу приватного малого підприємства “Омега” задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 березня 2010 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до ОСОБА_1, приватного малого підприємства “Омега” про передачу майна в заклад і звернення стягнення на майно.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий — підпис
Судді — два підписи
З оригіналом вірно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Дикун С.І.