First Page;Endnote;
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого — Коваленка Є.П.
Суддів — Коструби Г.І., Кунця І.М.
з участю прокурора — Гузіка Й.М.
засудженого — ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_5 та його захисника — адвоката ОСОБА_6 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 27 січня 2010 року, яким, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, непрацюючий, раніше судимий:
10.09.2004 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому особистого майна;
22.12.2004 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.4 ст. 70, ч.1 ст. 309 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією ? частини особистого майна, звільнений від відбуття покарання умовно-достроково 16.10.2007 року, згідно постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 8.10.2007 року на невідбутий строк покарання в 1 рік 3 місяці 28 днів позбавлення волі; покарання в частині конфіскації ? частини особистого майна не виконано, -
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2004 року у виді 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому на праві особистої власності майна і остаточне покарання ОСОБА_5 призначено у виді 5 років позбавлення волі з з конфіскацією ? частини належного йому на праві особистої власності майна.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 залишено попередню — тримання під вартою і строк відбуття ним покарання постановлено рахувати з дня його затримання — 8 жовтня 2008 року.
Згідно вироку суду, ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що в ніч з 2 на 3 жовтня 2008 року, на бульварі Просвіти в м. Тернополі, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна шляхом грабежу, застосував до потерпілого ОСОБА_7 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я останнього в момент заподіяння, яке виразилось у здійсненні поштовху рукою в область обличчя потерпілого, чим наніс йому легкі тілесні ушкодження, після чого, відкрито викрав, вихопивши з рук потерпілого у ОСОБА_7, мобільний телефон марки “Sony Ericsson W200” вартістю 672 грн., в якому знаходилась картка стартового пакета оператора мобільного зв'язку “Djuice” вартістю 25 грн. З викраденим майном ОСОБА_5 з місця вчинення злочину втік, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 697 грн.
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просить вирок Тернопільського міськрайонного суду змінити, пом'якшити йому покарання, оскільки ОСОБА_5 хворіє на гепатит “С”, частково визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодував завдані збитки, від його дій тяжких наслідків не наступило, потерпілий просив суворо не карати ОСОБА_5 а тому призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого так як є занадто суворим.
За змістом апеляції та доповнень до неї, засуджений ОСОБА_5 просить вирок Тернопільського міськрайонного суду щодо нього змінити, застосувати вимоги ст. 69 КК України та пом'якшити йому покарання, посилаючись на те, що судом не в повній мірі враховані всі пом'якшуючі покарання обставини, а саме: відсутність обтяжуючих покарання обставин, щире каяття та допомога у розкритті даного злочину, з'явлення з зізнанням, добровільне відшкодування завданих збитків, його молодий вік, позитивні характеристики, незадовільний стан здоров'я та прохання потерпілого, який просив його суворо не карати.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_5, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та дослідивши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо винуватості засудженого ОСОБА_5 у вчиненні ним грабежу відповідають доказам, які були досліджені в ході судового розгляду і в апеляціях не оспорюються.
В той же час, рішення суду першої інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_5 підлягає зміні, виходячи з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 375 КПК України, при новому розгляді справи судом першої інстанції посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вироком Тернопільського міськрайонного суду від 28 травня 2009 року ОСОБА_5 за вчинення вищевказаного злочину засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднав невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2004 року у виді 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1\2 належного йому майна і остаточне покарання ОСОБА_5 призначив у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1\2 належного йому майна.
19 серпня 2009 року ухвалою колегії суддів апеляційного суду Тернопільської області даний вирок був скасований з підстав порушення норм кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону та неповноти досудового слідства, а справу направлено на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи, суд І-ї інстанції засудив ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України та призначив йому за цією статтею покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднав невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2004 року у виді 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1\2 належного йому майна і остаточне покарання ОСОБА_5 призначив у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1\2 належного йому майна, чим посилив ОСОБА_5 покарання, хоча попередній вирок не було скасовано в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин, при скасуванні вироку не було визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, та обсяг обвинувачення не збільшився.
В зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів прийшла до переконання, що вирок суду стосовно ОСОБА_5 в частині призначення покарання необхідно змінити, пом'якшити засудженому покарання призначивши йому за ч. 2 ст. 186 КК України покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2004 року у виді 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1\2 належного йому майна і остаточне покарання ОСОБА_5 призначити у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1\2 належного йому майна
Щодо посилання ОСОБА_5 в апеляції про застосування вимог ст. 69 КК України, то воно не підлягає задоволенню, оскільки за змістом ст. 69 КК України підставами, які можуть обумовити призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом є наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, тяжкість вчиненого злочину.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що відповідно до ч.4 ст.12 злочин, вчинений ОСОБА_5 є тяжким, вину останній визнав частково, злочин вчинив будучи судимим, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про стійкість його протиправної поведінки, а тому колегія суддів підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_5 та його захисника — адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 27 січня 2010 року стосовно ОСОБА_5 в частині призначення покарання змінити.
Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2004 року у виді 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1\2 належного йому майна і остаточне покарання ОСОБА_5 призначити у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1\2 належного йому майна.
В решті вирок суду залишити без змін.
Головуючий — підпис
Судді — два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Коваленко Є.П.