АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :

головуючого     Декайла П.В.

суддів                     Гавриш Г.П., Лекан І.Е.

за участю прокурора     Гузіка Й.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі “02” червня 2010 року матеріали за апеляційним поданням старшого помічника прокурора Збаразького району Дядишин Л.В. на постанову Збаразького районного суду від 19 квітня 2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою кримінальну справу порушену за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) повернуто слідчому СВ Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області.

08 квітня 2010 року до провадження Збаразького районного суду поступила постанова слідчого СВ Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області від 22 березня 2010 року про направлення до суду кримінальної справи, порушеної за фактом крадіжки майна з приміщення магазину комплексно-приймального пункту у с. Максимівка Збаразького району для закриття у зв’язку із закінченням строків давності.

Повертаючи кримінальну справу слідчому СВ Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області, суд першої інстанції послався на те, що у справі немає обвинуваченого, а права потерпілого захистити неможливо, тобто у справі функція правосуддя не здійснюється.

В апеляційному поданні старший помічник прокурора Збаразького району Дядишин Л.В., просить постанову суду скасувати, а кримінальну справу порушену за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) закрити у зв’язку із закінченням строків давності, на підставі ч.3 ст.11-1 КПК України ст.49 КК України. Вважає дану постанову незаконною у зв’язку з неправильним тлумаченням закону, яке суперечить його логічному змісту.

________________________________________________________________________________

Справа № 11 – 129, 2010 року     Головуючий у І інстанції – Олещук Б.Т.

Категорія – постанова     Доповідач – Декайло П.В.

Заслухавши доповідача – суддю апеляційного суду, міркування прокурора, який не підтримав доводи апеляційного подання та просить постанову суду залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляційне подання прокурора не підлягає до задоволення  з таких міркувань.

    Як убачається з матеріалів справи, особу або осіб, що вчинили злочин, відповідальність за який передбачено ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року), у справі не встановлено, до кримінальної відповідальності в ній ніхто не притягнутий, обвинувальний висновок не складено.

Відповідно до ч.3 ст.11-1 КПК України, якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у ч.1 ст.49 КК України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття з підстави, передбаченої ч.2 ст.49 КК України. Ця норма регулює особливості перебігу строків давності в разі ухилення особи, яка вчинила злочин, від слідства або суду та передбачає, що така особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло 15 років (за винятком випадку, зазначеного у ч.4 ст.49 КК України).

Згідно з абз.1 п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України, у порядку, встановленому КПК України.

Відповідно до абз.5 п.2 цієї постанови при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.

Крім того, абз.7 п.2 зазначеної постанови передбачає, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Оскільки у цій справі особу, яка вчинила дії, відповідальність за які передбачено ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року), не встановлено, а права потерпілого захистити неможливо, тобто у справі функція правосуддя не здійснюється, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про необхідність повернення кримінальної справи порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) слідчому СВ Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що постанова Збаразького районного суду від 19 квітня 2010 року, якою кримінальну справу порушену за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) повернуто слідчому СВ Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області, є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційного подання прокурора не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

    Апеляційне подання старшого помічника прокурора Збаразького району Дядишин Л.В. залишити без задоволення, а постанову Збаразького районного суду від 19 квітня 2010 року про повернення кримінальної справи порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) слідчому СВ Збаразького РВ УМВС України в Тернопільській області, – без зміни.

Головуючий                    

Судді