АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі :
головуючого Декайла П.В.
суддів Крукевича М.Н.,Подковського О.А.
за участю прокурора Лучківа В.Т.
захисника – адвоката ОСОБА_1
скаржника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі “27” квітня 2010 року матеріали за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 15 квітня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову першого заступника прокурора Тернопільської області Люшненка М.О. від 28 березня 2008 року про порушення кримінальної справи стосовно директора ТзОВ “Мелвіс” ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Відмовляючи в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що справа була порушена за наявності достатніх приводів і підстав до порушення кримінальної справи, що містять дані, які вказують на наявність ознак вказаного злочину.
В апеляції та доповнені до неї скаржник ОСОБА_2 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду від 15 квітня 2010 року і постанову першого заступника прокурора Тернопільської області Люшненка М.О. від 28 березня 2008 року скасувати та зупинити слідчі дії по кримінальній справі до закінчення розгляду апеляції.
Посилається на те, що дана постанова суду не відповідає вимогам ст.236-8 КПК України. Стверджує, що на момент ініціювання і проведення перевірки та складання акту від 17 березня 2008 року №159/23-21135193 державна ________________________________________________________________________________
Справа № 10 – 34, 2010 року Головуючий у І інстанції – Базан Л.Т.
Категорія – постанова Доповідач – Декайло П.В.
податкова інспекція у Гусятинському районі не мала рішення суду, яке могло бути єдиною законною підставою для проведення позапланової перевірки. Вказує на те, що твердження суду про наявність інших достатніх доказів та підстав, ніж матеріали перевірки, не відповідають дійсності, є неправильними, оскільки їх не було на час винесення постанови про порушення кримінальної справи. Вважає, що суд однобічно та неповно провів дослідження, залишивши недослідженими фактичні обставини, з’ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи, а також не перевірив законність джерел отримання даних, які стали підставою для прийняття постанови про порушення кримінальної справи. Крім цього, покликається на те, що суд вдався до розгляду питань, які повинні вирішуватись при розгляді справи по суті, що є неприпустимим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його захисника які підтримали подану апеляцію, міркування прокурора про необхідність залишення постанови суду без зміни, як обґрунтованої та законної, ознайомившись з матеріалами та дослідивши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція скаржника ОСОБА_2 до задоволення не підлягає, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ст.98 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суд зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 цього Кодексу, вказавши ці приводи і підстави для порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Згідно вимог ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому суд не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
28 березня 2008 року першим заступником прокурора Тернопільської області Люшненком М.О. винесено постанову про порушення кримінальної справи стосовно директора ТзОВ “Мелвіс” ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
Як вбачається з постанови Тернопільського міськрайонного суду від 15 квітня 2010 року, оцінюючи наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи, суд виходив з того, що у відповідності до ч.2 ст.94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, про що свідчать матеріали досудового слідства.
З матеріалів справи убачається, що приводами і підставами до порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення першим заступником прокурора ознак злочину за матеріалами позапланової документальної перевірки ТзОВ “МЕЛВІС” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року, що проводилася з 25 лютого 2008 року по 07 березня 2008 року, а також з врахуванням даних, що містилися в інших матеріалах дослідчої перевірки.
Так, в результаті проведення позапланової документальної перевірки ТзОВ “МЕЛВІС” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року, що проводилася з 25 лютого 2008 року по 07 березня 2008 року, 17 березня 2008 року було складено акт №159/23-21135193, яким зроблено висновок про те, що допущено порушення вимог п.п.5.3.2. п.5.2 ст.5, п.п.8.1.2. п.8.1, 8.2.2. п.8.2 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ТзОВ “Мелвіс” віднесло до валових витрат декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2007 року 4 млн. грн. від придбання робіт по створенню (розробці) програмного забезпечення – інтегрованого модуля для “Інформаційної системи управління “МЕЛВІС” (“ІСУ “Мелвіс”) від ПП ОСОБА_2
26 березня 2008 року, ДПІ у Гусятинскому районі на підставі наведеного акту винесено податкове повідомлення-рішення ТзОВ “Мелвіс”, згідно якого сума податкового зовоб’язання за основним платежем становить 1 000 000 грн., а також за штрафними (фінансовими) санкціями 800 000 грн.
Аналіз матеріалів, проведений судом першої інстанції, на думку колегії суддів, свідчить про те, що на час порушення вказаної кримінальної справи у першого заступника прокурора Тернопільської області були достатні приводи і підстави для цього, які обумовлені вимогами ст.ст. 94, 98 КПК України.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи стосовно директора ТзОВ “Мелвіс” ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, є обґрунтованим та зробленим на підставі детального аналізу матеріалів дослідчої перевірки.
Тому, твердження скаржника ОСОБА_2 в апеляцій про те, що суд однобічно та неповно провів дослідження, залишивши недослідженими фактичні обставини, з’ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи, є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги.
У відповідності до вимог ст.236-8 КПК України судом першої інстанції перевірено також законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення вказаної постанови про порушення кримінальної справи.
В своїй апеляції скаржник посилається на те, що на момент ініціювання і проведення перевірки та складання акту від 17 березня 2008 року №159/23-21135193 державна податкова інспекція у Гусятинському районі не мала рішення суду, яке могло бути єдиною законною підставою для проведення позапланової перевірки.
Проте, суд першої інстанції в постанові вірно вказав, що при розгляді скарги суд не вправі виходити за межі наданих йому ст.236-8 КПК України повноважень, а саме вдаватись до оцінки доказів, оскільки дані питання повинні вирішуватись при розгляді кримінальної справи по суті, коли він може визначити, які саме докази є належними та припустимими, а які з них отримані з порушенням процесуальних норм, встановлених чинним КПК України.
Крім цього, обставини, на які вказує ОСОБА_2 у своїй апеляції не є підставою для скасування постанови суду та постанови першого заступника прокурора Тернопільської області, а можуть бути перевірені в ході досудового слідства.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що постанова Тернопільського міськрайонного суду від 15 квітня 2010 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову першого заступника прокурора Тернопільської області від 28 березня 2008 року про порушення кримінальної справи стосовно директора ТзОВ “Мелвіс” ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, є законною та обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляції не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 15 квітня 2010 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_2 на постанову першого заступника прокурора Тернопільської області від 28 березня 2008 року про порушення кримінальної справи стосовно директора ТзОВ “Мелвіс” ОСОБА_2 за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України – без зміни.
Головуючий
Судді