У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого                      Калашникова В.М.

суддів                                  Стародуба О.Г., Шика В.В.

за участю прокурора         Сухарєвої О.В.

за участю засудженого     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку 12 березня 2010 року кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Краматорського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2009 року засуджений

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Свєтлодарськ Донецької області, українець, громадянин України, раніше не судимий, з середньою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, який працює в ТОВ „Спецремонт” водієм, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засуджений звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки.

Згідно з вироком, 14 січня 2008 року, приблизно о 5 годині 20 хвилин, ОСОБА_1, в порушення п.п. 12.1, 12.4 та 12.9 „б” Правил дорожнього руху України, без реєстраційного документа на транспортний засіб – тимчасового реєстраційного талону, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, керував технічно справним автомобілем ВАЗ 2103 держномер НОМЕР_1 зі швидкістю не менше 80 км. на годину та рухався по проїжджій частині вул. Орджонікідзе м. Краматорська з боку вул. Маяковського в напрямку вул. Леніна.

В районі перехрестя вул. Орджонікідзе та вул. Леніна водій ОСОБА_1, в порушення вимог п. 12.1 ПДР України, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, в результаті чого втратив контроль над керуванням автомобіля, виїхав за межі проїжджої частини, де скоїв наїзд на опору ЛЕП № 333.

В результаті даного ДТП ОСОБА_2 були завдані тяжкі тілесні ушкодження,  небезпечні для життя. Порушення ОСОБА_1 п.п. 12. 1, 12.4 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв’язку з наслідками що наступили.

В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати, та постановити свій вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на 3 роки. Вказує, що призначене судом покарання є занадто м’яким та таким, що не відповідає тяжкості скоєного злочину, особі засудженого.

Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який підтримав апеляцію частково, просив вирок суду скасувати у зв’язку з порушенням судом вимог кримінально-процесуального законодавства, справу направити на новий судовий розгляд, засудженого, який просив вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд з таких підстав.

Суд першої інстанції при розгляді справи допустив неповноту та однобічність, залишивши недослідженими такі обставини, з’ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, суд не прийняв ніяких мір для з’ясування того, чи знаходився засуджений під час скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння, обмежившись в цієї частині лише допитом самого ОСОБА_1 Свідки з цього питання в судовому засіданні не допитувалися.

При цьому суд не надав ніякої оцінки показанням самого засудженого, який на протязі всього досудового слідства пояснював, що злочин він вчинив в стані алкогольного сп’яніння.

Викладене, в свою чергу, привело до того, що суд в мотивувальній частині допустив істотні суперечності.

Так, суд, викладаючи формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, вказав у вироку, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем без належних документів та в стані алкогольного сп’яніння (а.с. 209), в цій же частині вироку визнав необхідним виключити з обвинувачення, пред’явленого засудженому органами досудового слідства, порушення вимог п.п. 2.1, 2.9 ПДР України, а саме вказівку на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без документів та в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин вирок суду не може вважатися законним та обґрунтованим, а тому

підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно повно, об’єктивно, всебічно дослідити обставини справи, прийняти по справі законне рішення.

Якщо суд при новому розгляді справи прийде до висновку про доведеність винним засудженого в тому ж обсязі, що й за цим вироком, то, на думку колегії суддів, не призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами є занадто м’яким.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Краматорського міського суду Донецької області від 28 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_1 с касувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній – підписку про невиїзд.

Судді: