Справа № 727/2050/21

                                                       Провадження № 2/727/982/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       9 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.

при секретарі Желик І.Ю.

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Чернівецька міська рада про знесення самочинного будівництва та приведення об`єкта будівництва у попередній стан, –

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про знесення самочинного будівництва та приведення об`єкта будівництва у попередній стан, посилаючись на те, що ОСОБА_4 являється його дружиною. Під час шлюбу, ними у власність придбана квартира АДРЕСА_1 , яка являється спільною власністю подружжя.

04.04.2018 року ОСОБА_4 звернулась із заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР, в якій зазначила, що над її квартирою АДРЕСА_2 створено аварійну ситуацію при самовільному розширенні балкону.

Відповідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533 та на підставі поданої заяви ОСОБА_4 було видано наказ про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «реконструкція квартири АДРЕСА_3 », суб`єкт містобудування ОСОБА_3 .

Підставами для проведення позапланової перевірки є : звернення громадян про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимога правоохоронних органів при проведенні перевірки.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_3 проведені будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , а саме перебудовано балкон із збільшенням його розмірів без набуття права на виконання будівельних робіт.

За результатами виявлених правопорушень, 24.04.2018 року посадовою особою інспекції було складено протокол про адміністративне правопорушення в присутності ОСОБА_3 , а також видано припис про усунення виявлених порушень шляхом приведення об`єкта будівництва на АДРЕСА_2 у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та надано термін для їх усунення до 24.06.2018 року.

13.07.2018 року громадянка ОСОБА_4 повторно звернулась з заявою до інспекції у зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 вимог припису щодо усунення виявлених порушень.

В черговий раз , 02.11.2018 року, ОСОБА_4 звернулася з заявою до Інспекції, в якій зазначається, що ОСОБА_3 не виконує приписів щодо усунення виявлених порушень на об`єкті «реконструкція квартири АДРЕСА_3 .

Посилаючись на наведене та норми законодавства, просить винести рішення про знесення самочинно переобладнаного балкону та приведення об`єкта будівництва у попередній стан.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду, про що в справі є відповідні повідомлення

Від представника третьої особи - Чернівецької міської ради Генцарюк М-Д.Д. надійшли пояснення, згідно яких ЧМР повністю підтримує позовну заяву ОСОБА_2 . Вказують, що за зверненнями гр. ОСОБА_4 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради неодноразово проводилися перевірки дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_3 вимог законодавства щодо реконструкції балкону її квартири АДРЕСА_3 . За результатами виявлених порушень складалися приписи та протоколи , а також виносилися постанови в справах про адміністративне правопорушення, де ОСОБА_3 визнавали винуватою у вчиненні правопорушення , передбаченого ст.. 188-42 ч.1 КУпАП з накладенням штрафу. В результаті однієї з таких перевірок 06.11.2018 року складено акт № 46/12.11.2018 року , яким встановлено, що ОСОБА_3 не виконано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів і правил від 17.08.2018 року , а саме не виконано роботи з приведення балкону квартири АДРЕСА_3 до попереднього стану згідно правовстановлюючих документів на квартиру. Зауважень щодо вказаної перевірки ОСОБА_3 не мала. Таким чином, оскільки відповідач не виконала вимоги, встановлені у приписі, вважають за доцільне ухвалити рішення про знесення ОСОБА_3 частини самовільно перебудованого балкону квартири АДРЕСА_3 , шляхом демонтажу металевих та дерев`яних конструкцій, приведення балкону до попереднього стану.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків:

Судом встановлено, що за зверненням гр. ОСОБА_4 , в яких остання вказує, що над її квартирою сусідка ОСОБА_3 створила аварійну ситуацію при самовільному розширенні балкону, (великий металічний зварювальний каркас з великим виступом вперед і вбік, під балконом проходить газова (труба , ввід в будинок), що є дуже небезпечним, зазначає, що самочинно збудований балкон закрив світловий простір її квартири,( а.с.13)) Відповідно до наказу від 06.04.2018 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки, наказано провести перевірку на об`єкті будівництва «Реконструкція балкону в квартирі АДРЕСА_3 », суб`єкт містобудування ОСОБА_3 (а.с.12).

Згідно наказу від 23.04.2018 року про проведення позапланової перевірки наказано продовжити строк перевірки на об`єкті будівництва на два робочих дні з 23.042018 року до 24.04.2018 року.(а.с. 15)

Також, відповідно до акту №15 від 24.04.2018 року виявлено порушення роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , а саме перебудовано балкон із збільшенням його розмірів без набуття права на виконання будівельних робіт. Зокрема , з розділу VI п. 1 вказаного документу, встановлено, що ОСОБА_3 проведені будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_4 а саме, перебудовано балкон із збільшенням його розмірів ( 3.60м.х1.55м) без набуття права на виконання будівельних робіт (а.с.18-23)

Постановою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від. 03.05.2018 року ОСОБА_3 було визнано винною в адміністративному правопорушенні. (а.с.27-28). Також Інспекція архітектурно-будівельного бюро звернулася в Перший відділ державної виконавчої служби м. Чернівці з вимогою про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання зі стягнення з ОСОБА_3 штрафу (а.с.29).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 15.11.1996 року квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_5 та членам її сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ( а.с.35).

За зверненням гр. ОСОБА_4 ( а.с.39), відповідно до наказу від 13.08.2018 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки, наказано провести перевірку на об`єкті будівництва «Реконструкція балкону в квартирі АДРЕСА_3 », суб`єкт містобудування ОСОБА_3 (а.с.38).

За результатами проведеної з 13.08.2018 року по 17.08.2018 року, перевірки складено акт № 31/17.08.2018 року, з розділу VI п. 1 вказаного документу, встановлено, що ОСОБА_3 проведені будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_4 а саме, перебудовано балкон із збільшенням його розмірів ( 3.60м.х1.55м) без набуття права на виконання будівельних робіт. Та з розділу 8 вказаного документу вбачається, що ОСОБА_3 зауважень щодо перевірки не має. (а.с.41-46)

17.08.2018 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю був складений протокол про адміністративне правопорушення та припис відносно ОСОБА_3 з метою усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм , стандартів і правил. Зокрема згідно припису від ОСОБА_3 вимагається привести об`єкт будівництва на АДРЕСА_5 у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом виконання робіт з приведення квартири АДРЕСА_6 до попереднього стану, згідно правовстановлюючих документів на квартиру. ( а.с.47-49).

23.08.2018 року постановою № 30/200/18-01/12 ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.188-42КУпАП з накладенням штрафу ( а.с.50-51) Та, з листа № 293/18-01/12 від 25.10.2018 року вбачається, що вказану постанову звернуто до примусового виконання ( а.с.52)

Відповідно до припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 17.08.2018 року від ОСОБА_3 вимагається привести об`єкт будівництва на АДРЕСА_5 у відповідність до вимог законодавства у сфері містобудування ( а.с.56)

Встановлено, що за зверненням гр. ОСОБА_4 ,( а.с.57) від 02.11.2018 року, згідно направлення та наказу від 06.11.2018 року про проведення позапланової перевірки, наказано провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_3 , суб`єкт містобудування ОСОБА_3 (а.с. 55-58) та за наслідками перевірки складено акт № 46/12.11.2018 щодо дотримання ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, згідно якого, зокрема розділу VI п. 1 встановлено, що ОСОБА_3 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм та стандартів і правил від 17.08.2018 року , а саме не виконано роботи з приведення балкону квартири АДРЕСА_3 до попереднього стану згідно правовстановлюючих документів на квартиру ( а.с.59 -64)

З протоколу від 12.11.2018 року та постанови № 42/326/18-01/12 від 22.11.2018 року вбачається що ОСОБА_3 22.11.2018 року притягувалася до адміністративної відповідальності за ст.. 188-42 ч.1 КУпАП з накладенням штрафу ( а.с. 65-68)

Згідно свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_4 являється дружиною позивача ОСОБА_2 ( а.с.74)

Відповідно до свідоцтва про право власності від 10.06.1996 року квартира АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 та членам його сім`ї ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ( а.с. 76)

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні, наданих позивачем документів, встановлено, що гр.. ОСОБА_4 , яка є дружиною позивача та співвласницею квартири АДРЕСА_1 , неодноразово зверталася до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з заявами про проведення перевірки та вжиття заходів з приводу самочинно збудованого балкону, вказуючи що балкон закрив світловий простір її квартири та є небезпечним з точки зору будівельно –архітектурних правил і стандартів. За результатами проведених численних перевірок відносно відповідача ОСОБА_3 виносилися приписи з вимогами про приведення спірного балкону у відповідність до вимог будівельних норм та стандартів та застосовувалися штрафні санкції, однак результатів це не дало. Відповідач ОСОБА_3 жодних заходів повернення балкону в попередній стан, не вжила. В зв`язку з чим, позивач, посилаючись на ст.376 ЦК України, звернувся до суду з цим позовом, вважаючи, що самочинно збудований відповідачкою балкон має бути знесеним.

Згідно зі статтею 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями  статті 175 ЦПК України  визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Частиною 2 статті 383 Цивільного кодексу України встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно ч. 7 ст. 376 вказаного Кодексу, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16 зроблено висновок, що «право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб, право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України).

З досліджених в судовому засіданні документів, вбачається, що перевірки квартири ОСОБА_3 на відповідність її будівельним нормам та стандартам проводилися з ініціативи дружини позивача. Проте в жодному із документів, що були результатами перевірок, не вказано, що в результаті перебудови відповідачкою балкону, були порушені права позивача. Інших доказів того, що відповідач, в результаті перепланування та розширення балкону порушує права позивача, суду не надано. З чого суд приходить до висновку, що позивач не довів своє порушене право, в зв`язку з чим , в даному випадку, не наділений правом на звернення до суду з цим позовом, так як право на такі звернення мають, як було сказано вище, органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю або ж інші особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права.

При розв`язанні даного спору, суд також керується роз`ясненнями п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних cправ «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України «про правовий режим самочинного будівництва» за №6 від 30.03.2012 року, відповідно до якого вирішуючи позови про знесення самовільно збудованих прибудованих, надбудованих балконів, мансард, горищ, тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, суди повинні враховувати, що положення статті 376 ЦК  до цих правовідносин не застосовуються. З огляду на вказані роз`яснення, реконструкція балкону не є самочинною. З чого суд приходить до висновку, що позивачем, окрім іншого, обрано неналежний спосіб захисту, що розуміється, як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і має наслідком, відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладені обставини, оцінюючи належність, допустимість  кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд вважає, що матеріали справи не містять, а позивачем та третьою особою не надано суду доказів, які б свідчили про порушення прав позивача ОСОБА_2 зі сторони відповідача ОСОБА_3 , які вони просять захистити, а також можливість негативних наслідків, які можуть настати. Крім того позивачем обрано неналежний спосіб захисту, так як, реконструкція балкону не є самочинною, з чого суд приходить до висновку, що на даний час немає обґрунтованих підстав для зобов`язання відповідача демонтувати, зазначений в позові, спірний балкон. Позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

Оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 і понесені судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.15, 81, 175, 268 ЦПК України, ст..16 ЦК України

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_5 до ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 , третя особа Чернівецька міська рада, яка розташована за адресою м. Чернівці, Центральна площа, 1 про знесення самочинного будівництва та приведення об`єкта будівництва у попередній стан, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Повний текст рішення виготовлено 16.07.2021 року.

Суддя Н.М.Танасійчук