АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Декайло П.В., з участю захисника ОСОБА_1, в м. Тернополі 13 травня 2010 року розглянув адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Бережанського районного суду від 12 квітня 2010 року, -
Цією постановою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, не працюючого, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Як визнав доведеним суд в постанові, ОСОБА_2 25 березня 2010 року в м. Бережани по вул. Шевченка, керував транспортним засобом марки “ЗІЛ ММЗ” д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп’яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності своєї вини та кваліфікації скоєного ним правопорушення, просить постанову суду від 12 квітня 2010 року в частині накладення адміністративного стягнення змінити та обрати йому стягнення у виді громадських робіт, мотивуючи тим, що судом не було враховано всі обставини справи, зокрема те, що він повністю визнав свою вину, вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні матір пенсійного віку та дочку студентку, а також те, що робота водія є єдиним засобом для існування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши захисника, який уточнив вимоги апеляційної скарги та просить змінити постанову суду в частині накладення адміністративного стягнення і застосувати до ОСОБА_2, стягнення у виді штрафу, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляція ОСОБА_2 підлягає ________________________________________________________________________________Справа № 33 – 121, 2010 р. Головуючий у І інстанції – Шміло В.І.
Категорія – ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач – Декайло П.В.
до задоволення з таких міркувань.
Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами та самим апелянтом не оскаржується.
Щодо накладення адміністративного стягнення, то постанова суду в цій частині підлягає зміні.
Так, санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення не тільки у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а й накладення штрафу від 150 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди при накладенні адміністративного стягнення повинні враховувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступень його вини, майновий стан, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.
Проте, в постанові не наведено мотивів, з яких суд застосував щодо ОСОБА_2 саме позбавлення права керування транспортними засобами, у той час як зазначеною нормою передбачено й інше більш м’яке стягнення.
Враховуючи особливості вчинення даного адміністративного правопорушення, даних про особу порушника, обставин, що пом’якшують відповідальність та інші дані наведені ним в апеляційній скарзі, є підстави застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу, тобто змінити постанову суду першої інстанції в цій частині.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Бережанського районного суду від 12 квітня 2010 року в частині накладення адміністративного стягнення змінити.
Накласти на ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у виді 2550 (двох тисяч п’ятсот п’ятдесят) гривень штрафу в доход держави.
В решті постанову судді Бережанського районного суду від 12 квітня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Тернопільської області
П.В.Декайло