АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Декайло П.В., в м. Тернополі 21 квітня 2010 року розглянув адміністративну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 22 лютого 2010 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 2600 грн. в доход держави.
Як визнав доведеним суд в постанові, ОСОБА_1 04 лютого 2010 року близько 07 год. 35 хв. в м. Тернополі по вул. Злуки, керував транспортним засобом марки “Дое-Сенс” д.н.з. НОМЕР_1, на вимогу працівника міліції пройти у встановленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп’яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі, поданій 09 квітня 2010 року, ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк для апеляційного оскарження постанови суду, оскільки він пропустив його з поважних причин, зокрема вказує на те, що судом не дотримано порядок призначення та слухання справи. Також просить постанову суду від 22 лютого 2010 року скасувати, а справу провадженням закрити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом винесено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що працівник міліції під час складення протоколу діяв в супереч вимог чинного законодавства, оскільки не врахував обставин, які були на той час. Крім цього, посилається на те, що факт вживання ним алкоголю спростовується протоколом медичного огляду №240 від 04 лютого 2010 року, в якому зазначено, що він тверезий.
Розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши матеріали справи, вважаю, що апелянту слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду від 22 лютого 2010 року та повернути подану скаргу з таких міркувань.
Так, відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У даному випадку, апеляційна скарга ОСОБА_1 подана після закінчення строку апеляційного оскарження, через 1 місяць 15 днів.
Виходячи із змісту апеляційної скарги ОСОБА_1, судом не дотримано порядок призначення та слухання справи, чим порушено вимоги ч.3 ст.35 КАС України, а також не вказано в постанові строк і порядок набрання нею законної сили та її оскарження, що суперечить п.4 ст.163 та ст.186 КАС України. У зв’язку з цим просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Відповідно до ст.221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ст.130 КУпАП.
Суд першої інстанції вірно розглянув дану адміністративну справу в порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, а зміст даної постанови по справі повністю відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Тому, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення судом норм КАС України в даному випадку є абсурдним, оскільки при притягненні його до адміністративної відповідальності суд першої інстанції керувався нормами КУпАП, що є зовсім різними законодавчими актами та які не мають жодного відношення один до одного.
Крім цього, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був присутній при розгляді справи в суді першої інстанції та про прийняте рішення йому було відомо із оголошеної постанови.
Зважаючи на обставини пропуску процесуального строку та мотиви, на які посилається у апеляційній скарзі ОСОБА_1, обґрунтовуючи поважність причин, вважаю, що визнати їх такими немає підстав, а тому йому слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду від 22 лютого 2010 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду від 22 лютого 2010 року та повернути апеляційну скаргу разом з додатками апелянту.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Тернопільської області
П.В.Декайло