АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 2951/10 Головуючий у 1-й інстанції Живлакова Г.О.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейко В.О.,
суддів: Прокопенко О.Л.,
Поляков О.З.
при секретарі: Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приазовської районної державної адміністрації, 3-ої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Агротіс» про визнання відмови незаконною та визнання права власності на земельну ділянку,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Приазовської районної державної адміністрації, 3-ої особи ТОВ «Агротіс» про визнання відмови незаконною та визнання права власності на земельну ділянку.
В позові зазначав, що у липні 2007 року він звернувся до Приазовської районної державної адміністрації з заявою про надання у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га. яка розташована на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району за межами населеного пункту. До заяви були додані необхідні документи з координатами земельної ділянки. 07.08.2007 року листом Приазовської державної адміністрації у задоволенні заяви було відмовлено в зв’язку з тим, що земельна ділянка знаходиться в оренді. Вважає, що відмова є незаконною, тому що суперечить Конституції України та Земельному Кодексу України, згідно яких він має право на отримання у власність із земель державної та комунальної власності земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства без обмеження місця розташування цієї ділянки та без додаткових обмежень щодо реалізації цього права. Посилання відповідача на те, що вказана земельна ділянка знаходиться в оренді у третьої особи є безпідставним, тому що статтею 32 Закону України «Про оренду землі" встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не с підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Посилаючись на вищевикладене, просив визнати незаконною відмову Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області у передачі йому у власність земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, а також просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,0 га, розташовану на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району для ведення особистого селянського господарства згідно схеми.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року позов задоволено. Визнано незаконною відмову Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області у передачі ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 19999,96 м.кв. для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 19999,96 м.кв. для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області.
В апеляційній скарзі Прокуратура Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія судів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволення з наступних підстав.
Позивач просить суд визнати відмову відповідача в наданні земельної ділянки незаконною та визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку.
.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
У ст. 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач має право на отримання у власність земельної ділянки площею 19999,96 м.кв. для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області, а відмова відповідача є неправомірною.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитись.
Встановлено, що відповідачем листом за № 1620 від 07.08.2007року, позивачу відмовлено в задоволенні заяви щодо отримання у власність земельної ділянки площею 19999,96 м.кв. для ведення особистого селянського господарства на території Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області.
Згідно статті 13 Конституції України земля є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.
Частиною 1 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки
Відповідно до положень зазначеної статті відповідна місцева державна адміністрація повинна була розглянути заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надати дозвіл на розробку проекту її відведення, який у подальшому повинен був розроблятись, погоджуватись відповідними органами та подаватися на розгляд до відповідної адміністрації, яка у місячний термін приймає рішення про передачу або про відмову у передачі земельної ділянки у власність.
Судом при розгляді справи існуючий порядок передачі земельних ділянок у власність громадянам не взято до уваги.
Крім того, суд першої інстанції не уточнив у позивача його позовні вимоги і дійшов до висновку про визнання права власності на земельну ділянку з порушенням зазначеного порядку вирішення такого питання – без розроблення проекту землеустрою. Додані позивачем до своєї заяви технічний звіт та схема розташування земельної ділянки не являється проектом землеустрою.
Статтею 188 Земельного кодексу України встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а за додержанням законодавства про охорону земель - спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Відповідно до статті 15 Земельного Кодексу України , статей 5 , 6 , 9 , 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" , статті 16 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснюють Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання, в тому числі, юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Статтею 4 цього ж Закону передбачено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Таким чином, Держземінспекція та її територіальні органи перевіряють дотримання вимог земельного законодавства всіма суб'єктами земельних відносин.
Однак, суд не залучив до участі в справі в якості співвідповідача чи третьої особи Державну інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області, внаслідок чого ухвалив рішення, що не відповідає вимогам закону.
З огляду на зазначене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати зазначене, залучити до участі у справі Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області, повно і всебічно дослідити обставини справи в межах позовних вимог і постановити рішення у відповідності до вимог закону.
За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а тому відповідно до ст.311 п.4 ЦПК України воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Керуючись ст. ст.209, 218, 307, 311, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Прокуратури Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області задовольнити частково.
Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 2951/10 Головуючий у 1-й інстанції Живлакова Г.О.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Вступна та резолютивна частини
03 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Ломейко В.О.,
суддів: Прокопенко О.Л.,
Поляков О.З.
при секретарі: Остащенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Прокуратури Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приазовської районної державної адміністрації, 3-ої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Агротіс» про визнання відмови незаконною та визнання права власності на земельну ділянку,
Керуючись ст. ст.209, 218, 307, 311, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Прокуратури Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі відділу земельних ресурсів у Приазовському районі Запорізької області задовольнити частково.
Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2007 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: