КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про забезпечення позову

19 липня 2021 року                м. Кропивницький               Справа № 340/3659/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Кармазиної Т.М.,    розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),   

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-101120-53 від 04.02.2021, згідно якої йому нараховано недоїмку у розмірі 37788,74 грн.

19.07.2021 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-101120-53 від 04.02.2021, згідно якої йому нараховано недоїмку у розмірі 37788,74 грн., шляхом зобов`язання державного виконавця Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Тягнія Р.В. зупинити проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №65295511 щодо примусового стягнення з нього на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 37788,74 грн. №Ф-101120-53 від 04.02.2021.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що 03 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Олександрійського МВ ДВС Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Тягнієм Р.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №65295511 та розпочато виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-101120-53-У та з нього стягується на користь держави грошові кошти 37788,74 грн., зокрема накладено арешт на його банківські рахунки. Крім того, зазначав, що 22.06.2021 року за місцем його роботи надійшла постанова даного старшого державного виконавця від 17.06.2021 року, винесена в рамках цього ж виконавчого провадження № 65295511, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої натепер розпочато відрахування 20 % його заробітної плати щомісяця на погашення податкового боргу. Також посилається на те, що виконання оскаржуваної вимоги про сплату боргу до вирішення спору по суті може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав. Тому, позивач вважає наявними підстави для вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваної вимоги.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову з таких підстав.

Враховуючи положення ч.1 ст.154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 4 статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.1  ст.151 КАС України  позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2   статті 151 КАС України     передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Судом встановлено, що 04.02.2021 Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято вимогу №Ф-101120-53, про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) в сумі 37788,74 грн.

30 квітня 2021 року старшим державним виконавцем Олександрійського МВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Тягнієм Р.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №65295511 та розпочато виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2021 року № Ф-101120-53-У.

Крім того, позивачем надано постанову старшого державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.06.2021 року у виконавчому провадженні №65295511.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є:1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 5, 7 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом тощо.

Згідно зі статтею 68 цього Закону стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про виконавче провадження" підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Пунктом 2 частини 1 статті 34, частиною 1 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа - до розгляду питання по суті.

Згідно з абз.1, 3-10 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до ч.5 ст.25 вказаного Закону вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів    забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №826/9263/17, адміністративне провадження №К/9901/44796/18).

Крім того, суд зазначає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, оскільки оскаржувана вимога є виконавчим документом та відкриття виконавчого провадження з виконання такої вимоги, яка є предметом оскарження в даній справі, зумовило примусове виконання даної вимоги та потягло за собою наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". До того ж, подальше вчинення державним виконавцем виконавчих дій може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми недоїмки, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також арешту та реалізації його майна.

Зважаючи на те, що розгляд справи починаючи з суду першої інстанції, а також в разі подачі апеляційної скарги та її розгляду апеляційною інстанції, може тривати досить тривалий час, то стягнення боргу на підставі оскаржуваної вимоги з цілком об`єктивних причин, створить обставини за яких захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення справи по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті.

Отже, застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. При цьому, заходом забезпечення позову має бути зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги про сплату боргу №Ф-101120-53 від 04.02.2021, згідно якої   ОСОБА_1 нараховано недоїмку у розмірі 37788,74 грн., прийняту Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області до набрання законної сили остаточним судовим рішенням в адміністративній справі, стосується предмету позову і є співмірним з позовними вимогами.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) – задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-101120-53 від 04 лютого 2021 року в сумі 37788,74 грн., прийняту Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області до набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/3659/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи та до Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                                             Т.М. Кармазина