Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кс/733/15/21

Єдиний унікальний №742/2064/21

Ухвала

іменем України

19 липня 2021 року м.Ічня

Слідчий суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Фетісова Н.В., перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Прилуцької місцевої прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

07 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області із скаргою від 02 червня 2021 року на бездіяльність керівника Прилуцької місцевої прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення за ст.366 КК України за вказаною заявником фабулою, яка була зазначена в заяві ОСОБА_1 від 26 травня 2021 року.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 червня 2021 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Прилуцької місцевої прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, направлено на розгляд до Ічнянського районного суду Чернігівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді 16 липня 2021 року матеріали скарги передані для розгляду судді Ічнянського районного суду Чернігівської області Фетісовій Н.В .

Дослідивши скаргу ОСОБА_1 , приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в зв`язку з наступним.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ неодноразово констатував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування передбачений в Главі 26 Кримінального Процесуального Кодексу України (статті 303-308).

Зокрема, частиною 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування, а саме: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Зміст скарги ОСОБА_1 дає підстави стверджувати про те, що перед прокуратурою ним ставиться вимога про зобов`язання прокурора внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, але виключно за викладеною заявником фабулою звинувачення, що в свою чергу не належить до компетенції заявника та в силу положень кримінального процесуального законодавства належить до виключної компетенції органів досудового розслідування.

При цьому, виклад фабули суті кримінального правопорушення, про які прокурором чи іншою посадовою особою вносяться відомості до ЄРДР не підлягає судовому контролю, як цього хоче домогтися ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на суд, окремим аспектом якого є право на доступ до правосуддя, не є абсолютним і може обмежуватись національним законодавством, зокрема, для дотримання правил судової процедури.

В даному випадку, згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України предметом оскарження може бути бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. За наслідками розгляду скарги, слідчий суддя, лише і за умови попередньої констатації бездіяльності прокурора, має право відновити порушені права заявника шляхом зобов`язання внести відповідні відомості до ЄРДР.

В протилежному випадку, слідчий суддя, проявляючи розширювальне тлумачення вимог заявника може порушити принцип змагальності та диспозитивності. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, лише повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Разом з тим, у даному провадженні слідчий суддя позбавлений можливості з`ясувати чи були такі права ОСОБА_1 порушені через те, що він не подав підтверджуючих даних про звернення до органу досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Під час звернення до слідчого судді за відновленням своїх прав, саме заявник повинен надати всі докази того, що він діяв в межах гарантованих йому прав та у спосіб, передбачений КПК України.

Сама лиши констатація у скарзі, що він подавав заяву про злочин, а прокурор допускає бездіяльність, є недостатніми для відкриття провадження та безпредметного судового розгляду. Тобто, заявник попередньо не звертаючись з відповідною заявою до прокуратури намагається ініціювати порушення кримінального провадження шляхом судового рішення про зобов`язання прокурора вчинити дії щодо внесення до ЄРДР заяви про злочин конкретного змісту.

Кримінально-процесуальний закон позбавляє прав як слідчого суддю, так і суд, самостійно збирати докази на підтвердження вимог жодної зі сторін кримінального провадження (ст. 22 КПК України).

Суд у кожній справі фактично виконує роль арбітра і надає оцінку доказам, які надають сторони.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій вимагає зобов`язати прокурора вчинити дії, що не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку ст.303 КПК України, та не підтвердження ним самого факту звернення до суб`єкта оскарження, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження за вищевказаною скаргою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.303,304,395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 від 02 червня 2021 року про зобов`язання керівника Прилуцької місцевої прокуратури внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Н.В.Фетісова