Судове рішення 367/4389/19 від 21.07.2021

Особи

Учасники процесу:

Захисник: Мазурик Сергій Володимирович
потерпілий: Пєший Валерій Анатолійович
обвинувачений: Криницький Валентин Костянтинович
обвинувачений: Крикунов Вадим Володимирович
Захисник: Говорун Максим Петрович
адвокат: Гричинський Андрій Володимирович
адвокат: Татієв Ібрагім Оруджалі огли
Захисник: Лакуша Андрій Віталійович
адвокат: Степанченко Андрій Володимирович
Захисник: Тищенко Лариса Миколаївна
Захисник: Горбаченко Марина Олександрівна
Представник потерпілого: Татієв Ібрагім Оруджалі огли
Захисник: Степанченко Андрій Володимирович
Прокурор: Бучанська окружна прокуратура
Представник потерпілого: Мацкевич Денис Анатолійович
Захисник: Татієв Ібрагім Орджуалі огли

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #95482881

Справа №367/4389/19 Головуючий у І інстанції Унятицький Д.Є.

Провадження № 11-кп/824/3150/2021 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

13 липня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - Дриги А.М.,

суддів - Полосенка В.С., Габрієля В.О.,

секретаря - Легензевича С.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Говоруна М.П.,

прокурора - Заіки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Говоруна М.П. на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» до 13 серпня 2021 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 15.06.2021 року задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до 13.08.2021 року включно.

Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Говорун М.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою в задоволені клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити та застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід-цілодобовий домашній арештза адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що суд не звернув уваги на доводи захисника та обвинуваченого. Також вважає, що пред`явлена підозра (обвинувачення) неконкретна, є припущенням, а зазначені в клопотанні ризики є лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для застосування клопотання про продовження запобіжного заходу без встановлення їх наявності та обґрунтованості, що не підтверджено жодним доказом. Зазначає, що обвинувачений має матір в м. Одесі та брата, який постійно проживає в м. Києві , чотирьох племінників, які є повнолітніми і також проживають в м. Києві. Обвинувачений є членом громадської організації "Всеукраїнський комітет Народного контролю", навчається на п`ятому курсі юридичного факультету університету, вперше притягується до кримінальної відповідальності, протягом чотирьох років проходив службу в збройних силах за контрактом, тобто обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, характеризується позитивно, раніше не судимий, має багато друзів, є активним громадським діячем. Вважає, що ОСОБА_1 не буде мати наміру переховуватися від органів досудового розслідування, а навпаки, він зацікавлений у якнайшвидшому розгляді справи та встановленню істини. Окрім цього, жодних доказів обґрунтованості ризиків того, що обвинувачений буде переховуватись від органів досудового розслідування і суду стороною обвинувачення не надано. Апелянт вказує на те, що з моменту вчинення злочину 26.10.2018 року до моменту проведення обшуку за місцем його проживання в м. Одесі 09.01.2019 року у ОСОБА_1 було достатньо часу, щоб переховуватись, але він не скористався такою можливістю, а продовжував проживати за адресою проживання і не переховувався. Також, на думку захисника, враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, інших кримінальних проваджень щодо нього не розпочато, характеризується позитивно, ризик незаконного впливу на свідків, експерта, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити нові кримінальні правопорушення, є надуманим. Окрім того, апелянт зазначає, що відповідно до правових позицій ЄСПЛ, сама лише тяжкість вчиненого злочину не може бути покладена в обґрунтування необхідності продовження тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Як вбачається зі ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ухвалюючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, районний суд повинен з`ясувати доцільність продовження застосування запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені статтями 177 - 178 КПК України, у їх зіставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.

Положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Перевіряючи відповідно до ст. 331 КПК України підстави доцільності продовження строків тримання ОСОБА_1 під вартою, не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, місцевий суд врахував конкретні обставини справи, тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 та міру покарання, яка загрожує у разі доведення вини, особу обвинуваченого. Судом також враховано ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та іншого обвинуваченого, перешкоджати судовому провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Ризики на цей час продовжують існувати та є реальними. Крім того, усвідомлення обвинуваченим тяжкості покарання, яке може йому загрожувати, свідчить про те, що останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що унеможливить розгляд провадження, встановлення реальних обставин справи та виконання правових приписів ст. 2 КПК України.

Колегія суддів не може погодитись із доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, характеризується позитивно, є раніше не судимим та активним громадським діячем, і що ці обставини свідчать про відсутність наміру переховуватися від органів досудового розслідування, а свідчать про зацікавленість обвинуваченого у якнайшвидшому розгляді провадження та встановленню істини, оскільки наведені ним обставини стосуються даних про особу обвинуваченого, які самі по собі не можуть свідчити про наміри або дії обвинуваченого, зокрема, щодо ризику переховуватись від суду та ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків.

Та обставина, що з моменту вчинення злочину 26.10.2018 року до моменту проведення обшуку у його помешканні 09.01.2019 року ОСОБА_1 не почав переховувався від органів досудового розслідування також само по собі не може свідчити про відсутність ризику переховуватись від суду.

Колегія суддів, погоджуючись з висновком, викладеним в оскаржуваній ухвалі суду про те, що тримання під вартою ОСОБА_1 не суперечить вимогам кримінального процесуального закону і ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, звертає увагу на існування обставини, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Обставини, які зазначені захисником в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд взяв до уваги особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та правильно прийшов до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України, та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Доводів на спростування вищевказаних висновків суду першої інстанції захисником не наведено, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення без змін.

Керуючись положеннями ст.ст. 183, 331, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Говоруна М.П. - залишити без задоволення.

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 15 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» до 13 серпня 2021 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Суддя Суддя

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-кп/939/51/20