01.07.2021 Єдиний унікальний номер 2-2805/11

.

Єдиний унікальний номер судової справи:2-2805/2011

Номер провадження: 4с/205/17/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       01 липня 2021 року                                            м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                        головуючого судді                                          Мовчан Д.В.

                        при секретарі                                                  Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС у м. Дніпрі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєлої Ольги Миколаївни,- 

                                    ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – скаржник) звернувся  до суду зі скаргою на дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС у м. Дніпрі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєлої Ольги Миколаївни.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у провадженні Новомосковського міськрайонного ВДВС у м. Дніпрі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 37330194, з примусового виконання виконавчого листа № 2-2805/2011, виданого 28.07.2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення щомісячно із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 350 грн. 00 коп. на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 квітня 2011 року і до повноліття дитини.

У 2013 році державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Корсак І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37330194.

08.01.2019 року державним виконавцем Новомосковського міськрайонного ВДВС у м. Дніпрі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєлою Ольгою Миколаївною винесено наступні постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

У зв`язку з чим, скаржник зазначає, що вищевказані постанови складені з порушенням норм чинного законодавства, обґрунтовані неіснуючими обставинами, є неправомірними та такими, що необґрунтовано порушують його права.

Тому, скаржник вимушений звернутися до суду та просити суд скасувати постанови від 08.01.2019 року у виконавчому провадженні № 37330194, винесені у зв`язку з примусовим виконанням виконавчого листа № 2-2805/11, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Скаржникпідтримав вимоги скарги, у своїй письмовій заяві просив розглянути скаргу та задовольнити її в повному обсязі.

Державний виконавець  Новомосковського міськрайонного ВДВС у м. Дніпрі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєла  Ольга Миколаївна в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Оскільки відповідно до норм ч. 2 ст.450ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились, на підставі наданих до суду доказів та матеріалів.

Відповідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

З зазначених законодавчих норм вбачається, що сторони виконавчого провадження мають право на звернення до суду саме зі скаргою на рішення, дію або бездіяльність виконавців у межах виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження, доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.07.2011 року по цивільній справі № 2-2805/2011 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 350 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 01 квітня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

З метою виконання судового рішення від 28.07.2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 11.08.2011 року було видано виконавчий лист № 2-2805/2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою державного виконавця ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції від 02.04.2013 року було відкрито виконавче провадження ВП № 37330194 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2805/2011 року, виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.12.2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Постановою державного виконавця ВП № 37330194 від 08.01.2019 року було змінено назву сторони виконавчого провадження з ОСОБА_2 на ОСОБА_4 , копію якої було направлено сторонам виконавчого провадження.

Згідно з довідкою – розрахунком заборгованість ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.07.2021 року складає 24 354 грн. 60 коп.

Матеріалами справи також підтверджено, що постановами державного виконавця від 08.01.2019 року ВП № 37330194 постановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 : у тому числі у праві керування транспортними засобами та у праві виїзду за межі України.

Суд зазначає, що положенням статей 6, 11 Закону України«Про виконавче провадження» зобов`язано виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За змістом наведених положень закону метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов`язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Суд вказує, що 06 лютого 2018 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», яким внесено зміни до ряду законодавчих актів, в тому числі іЗакон України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч.ч. 9, 10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Також статтю 11 Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено частиною четвертою, відповідно до якої строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частин дев`ятої, дванадцятої статті 71 цього Закону, обчислюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Виходячи із змісту наведеної правової норми, у випадку виникнення заборгованості зі сплати аліментів закон зобов`язує державного виконавця виносити постанови про тимчасові обмеження прав боржника.

Разом з тим, відповідно до п. 10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:1) якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування; 2) використання боржником транспортного засобу у зв`язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю; 3) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції; 4) розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.

Таким чином у разі незгоди боржника із застосованим до нього тимчасовим обмеженням у праві керувати транспортними засобами, він має довести в суді наявність хоча б однієї з вищезазначених підстав.

Так само, статтями12,81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В даному випадку, скаржником як боржником, подано до суду відповідні письмові докази у вигляді довідки з місця роботи ТОВ «Гвардія С» від 25.01.2019 року № 250-1, довідки ТДВ «Новомосковське АТП» від 17.03.2021 року № 102 про те, що боржник працює на посаді водія автотранспортного засобу (а.с. 7).

Доказів, які б спростовували зміст вказаних письмових доказів, учасники справи суду не представили.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку встановлення державним виконавцем такого обмеження на право керування транспортним засобам позбавляє боржника основного законного джерела засобів для його існування, а відтак не може бути застосовано.

Відповідно до вимог ст.ст. 447,451 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Разом із цим, матеріалами виконавчого продавлення підтверджено, що постановою державного виконавця від 29.03.2021 року скасовано тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами.

Оскільки вказане обмеження скасоване самим державним виконавцем до моменту подання скарги до суду, то суд не вбачає наявності підстав для задоволення скарги в цій частині, та встановлення зобов`язання державного виконавця скасувати спірну постанову, оскільки така постанова вже скасована у передбаченому законом порядку.

Щодо скасування постанови про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України, то суд не вбачає достатніх правових підстав для вжиття таких засобів судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки суду доведено, що скаржник у період виконання своїх трудових обов`язків має виїжджати за кордон. Будь-яких законодавчо передбачених обставин, визначених п. 10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», яки б перешкоджали застосувати вказане обмеження, судом не встановлено.

Суд зазначає, що несплата аліментів за рішенням суду це, в першу чергу, порушення прав особи, на користь якої ухвалене рішення, і в даному випадку права боржника при наявності в нього обов`язку виконати рішення суду не порушуються.

В даному випадку очевидним фактом є те, що рішення суду на час розгляду скарги боржником самостійно не виконано. Будь-яких доказів відсутності заборгованості по виконанню періодичних платежів по сплаті аліментів, із боку скаржника суду не представлено.

Встановленні державним виконавцем обмеження мають тимчасовий характер, і як вказано в оскаржуваних постановах, такі обмеження встановленні до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

На думку суду, в даному випадку обмеження, встановлене державним виконавцем, ґрунтується на законі і переслідує легітимну мету такого обмеження (виконання судового рішення, яке в добровільному порядку не виконується), і такі законні обмеження є справедливими, і є пропорційними до мети, заради якої вони застосовані, захист прав стягувача шляхом примусового виконання рішення суду, ухваленого на його користь. Інші обмеження, встановленні державним виконавцем, теж направленні на спонукання боржника до виконання судового рішення, і вони будуть діяти до моменту повного виконання рішення суду.

Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковість рішення суду виступає невід`ємним елементом сучасної демократичної держави. Виконання судового рішення є з одного боку проявом того реального рівня захисту прав свобод та інтересів особи, який може забезпечити держава, а з іншого обов`язком особи щодо якої постановлений такий акт судової влади.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що всі інші обмеження, застосовані державним виконавцем до боржника, є правомірними і такі примусові заходи відповідають духові основного принципу судочинства верховенство права.

За встановлених судом обставин, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС у м. Дніпрі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєлої Ольги Миколаївни, слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 18, 21, 28, 71 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, ст. ст. 450, 451 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС у м. Дніпрі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Корєлої  Ольги Миколаївни  - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.  

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя:                                                                                     Д.В. Мовчан