Судове рішення #95469117

"15" липня 2021 р. Справа № 363/2595/21



У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


15 липня 2021 року слідчий суддя Вишгородський районний суд Київської області Лукач О.П., за участю секретаря Сергієнко А.О., слідчого Чорнобай В.О., прокурора Жарюк Н.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Чубко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Гноєвського П.С., погодженого прокурором Вишгородської окружної прокуратури Жарюк Н.О., поданого в рамках кримінального провадження № 12021111150000495, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець м. Києва, працює менеджером в оптовій торгівлі ПП «ТБ Маркетинг», одружений, має на утриманні малолітню дитину, батьків-пенсіонері, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше судимий, востаннє 18 червня 2020 року вироком Дарницького районного суду міста Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

ВСТАНОВИВ:


15 липня 2021 року слідчим суддею отримано вказане клопотання, яке відповідає вимогам статті 199 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що у відділенням розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області розслідується кримінальне провадження

№ 12021111150000495 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше судимим за злочин проти власності, маючи не заняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності, за наступних обставин.

Так, у невстановленому досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали від невстановленої в ході досудового розслідування особи, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах інформацію про те, що у квартирі АДРЕСА_5 , зберігається майно потерпілого ОСОБА_3 .

В подальшому, з метою ретельної підготовки до таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 25 травня 2021 року, близько о 00 годин 06 хвилин, приїхали до м. Вишгород Київської області, де здійснювали вивчення місцевості на предмет наявності поруч охоронюваних об`єктів, сигналізації, камер відеоспостереження поблизу майбутнього місця скоєння злочину, а саме по АДРЕСА_4 , а також ретельно оглядали вищевказаний будинок, прораховуючи найбільш зручні шляхи підходу до будинку для вчинення злочину та шляхи відходу після його вчинення.

Підготувавши знаряддя вчинення злочину, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 25 травня 2021 року, близько 09 години 27 хвилин, з метою таємного викрадення майна ОСОБА_3 , поєднаного з проникненням в житло, а саме в квартиру останнього, що за вищевказаною адресою, приїхали на автомобілі марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_4 , в

м. Вишгород Київської області.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на здійснення таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 25.05.2021, близько 09 години 35 хвилини, підійшли до вхідних дверей квартири АДРЕСА_5 та належить ОСОБА_3 , де за допомогою відмичок, відчинили вхідні двері до квартири.

Перебуваючи у приміщенні квартири

АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, тобто діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, виявив та таємно викрав належне ОСОБА_3 майно,

а саме: грошові кошти у сумі 10,000 (десять тисяч) євро та 17,000 (сімнадцять тисяч) американських доларів (США); годинник марки «Ulysses Nardin», синього кольору із золотими вставками та із каучуковим ремінцем, синього кольору; годинник радянського виробництва марки «Полет», білого кольору із шкіряним ремінцем, чорного кольору; ювелірні вироби, а саме: запонки виготовлені із рожевого золота марки «Dupont», виготовлені із рожевого золота із діамантом марки «Breguet»; обручка з діамантами, виготовлена із білого золота марки «Сristian Bauer»; грошові коштів у сумі 10,000 (десять тисяч) гривень; двох обручальних каблучок, виготовлених із червоного золота, радянського виробництва, ланцюжок із хрестиком, виготовлений із червоного золота, радянського виробництва; сережки, виготовлені із червоного золота, радянського виробництва із вставками із жемчуга; жіноча каблучка, виготовлена із червоного золота, радянського виробництва із вставками із напівдорогоцінного каміння «гранат»; дві ладанки із літерою «Л», виготовлені із червоного золота, радянського виробництва із вставками каміння «цирконій»; ноутбука марки «MacBook Air 13 inch» Gold 13.3/1.6 GHZ/8GB/128 GB, s/n CO2XNBWWJK7F, рожевого кольору у чохлі, сірого кольору; шкіряна сумка марки «Gucci», чорного кольору у середині якої знаходилось шкіряне чоловіче портмоне, синього кольору та дві банківські картки банку «Приват банк» НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , а також посвідчення члена громадської організації «Громадський порядок».

У подальшому, з викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишили місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилися ним на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразились у таємному викрадені чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку у розмірі 10 000 (десять тисяч) ЄВРО,

17 000 (сімнадцять тисяч) американських доларів США та 10 000 (десять тисяч ) гривень.

Таким чином, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, у кримінальному провадженні за

№ 12021111150000495 підозрюється ОСОБА_1 .

15 липня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у таємному викрадені чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому повторно.

Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучено до клопотання.

В обґрунтування доводів щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України слідчим зазначено про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме:

підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а тому підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, з метою уникнення покарання за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду. Крім цього, підозрюваний

ОСОБА_1 офіційного місця роботи та/або навчання не має, не має стримуючих соціальних зв`язків, які можуть дисциплінувати його поведінку та стримувати на території Вишгородського району;

підозрюваний ОСОБА_1 , може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також ОСОБА_1 вручено клопотання з додатками до нього, в яких вказано повні анкетні дані свідків у кримінальному провадженні. Відповідно, незаконний вплив на свідків з боку підозрюваного, з метою зміни показів останніми, перешкодить об`єктивному судовому розгляду та встановленню всіх обставин вчинення кримінального правопорушення в подальшому;

підозрюваний ОСОБА_1 , не працює, немає законних джерел доходів для існування, що в свою чергу може призвести до того, що перебуваючи на волі, він схильний до вчинення інших кримінальні правопорушення, оскільки останній був засуджений 18 червня 2020 року Дарницьким районним судом м. Київ за частиною третьою статті 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 (п`ять ) років, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном строком на 2 (два) роки, тому вчинив злочин у якому на даний час підозрюється під час іспитового строку.

У зв`язку із зазначеним у клопотанні, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування строком 60 діб та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на недопустимість та недостатність доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину. Обираючи вид запобіжного заходу, просили врахувати, що він хворіє та потребує лікування, на його утриманні перебувають дружина-інвалід, дитина та батьки-пенсіонери.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021111150000495, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України.

15 липня 2021 року, відповідно до статей 276, 277, 278 КПК України,

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

На підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 25 травня 2021 року, протоколом огляду місця події за адресою: АДРЕСА_5 від

25 травня 2021 року, протокол допиту потерпілого від 22 червня 2021 року, протоколи допиту свідків від 23 червня 2021 року, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідкам від 23 червня 2021 року, протокол огляду відеозапису від

13 липня 2021 року з фототаблицею, протокол обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , вимога про судимість ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, а саме у тому, що він близько 09:27 25 травня 2021 року, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, тобто діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, проник у приміщення квартири АДРЕСА_5 виявив та таємно викрав належне ОСОБА_3 майно. З викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишили місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядилися ним на власний розсуд, заподіявши потерпілому матеріального збитку у розмірі 10 000 (десять тисяч) ЄВРО, 17 000 (сімнадцять тисяч) американських доларів США та 10 000 (десять тисяч ) гривень.

Вказаний злочин відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до

6 років.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня

2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства»

№№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від

13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Відповідно до частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із частиною другою статті 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається із клопотання, а також усних пояснень слідчого, прокурора наданих у судовому засіданні, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

15 липня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

На сьогодні у кримінальному провадженні № 12021111150000495, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, розпочато та проводиться досудове розслідування та існує необхідність у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, що потребує додаткового часу, в тому числі і встановлення місця знаходження викраденого майна.

На думку слідчого судді, наведене свідчить, що слідчий та прокурор довели обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені пунктами 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою (пункти 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків, враховуючи особу ОСОБА_1 , який одружений, має на утриманні малолітню дитину, батьків-пенсіонері, працює менеджером в оптовій торгівлі ПП «ТБ Маркетинг», зареєстрований за адресою

АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, востаннє 18 червня 2020 року вироком Дарницького районного суду міста Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, новий злочин вчинив під час дії іспитового строку, розмір завданої майнової шкоди, не має достатнього стримуючого стороннього впливу та вагомих гарантій, які б переважали настання згаданих ризиків, дисциплінували його поведінку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27,

частиною п`ятою статті 185 КК України не приймаються слідчим суддею до уваги, оскільки на цій стадії процесу суд позбавлений можливості перевірити їх обґрунтованість та надану їм повну правову оцінку, що можливо лише у нарадчій кімнаті під час вирішення справи по суті та в силу змагальності сторін кримінального провадження захистом не спростовано, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Щодо аргументів сторони захисту, що підозрюваному слід обрати інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки потребує лікування інфекційної хвороби слід зазначити, що в установі тримання особи під вартою здійснюється медичний огляд та лікарями складаються висновки, які враховуються під час вирішення питання можливого подальшого утримання підозрюваного в установі. Також, як встановлено у судовому засіданні батьки підозрюваного мають окреме житло та проживають окремо від нього. Підстави на які посилається сторона захисту також існували на час вчинення ОСОБА_1 злочину, за який його засуджено, покарання за попереднім вироком не відбув, на шлях виправлення він не став та підозрюється у вчиненні нового злочину.

Варто зазначити, що, пред`явлення підозри не є остаточним висновком слідчого про винуватість підозрюваного - остаточний обвинувальний висновок він робить після закінчення досудового слідства, складаючи обвинувальний акт. Переконання слідчого і прокурора у вчиненні особою злочину не означає доведення її винуватості, яка відповідно до конституційно закріпленого принципу презумпції невинуватості особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду (стаття 62 Конституції України). Зібрані стороною обвинувачення докази винуватості особи перевіряються і оцінюються судом під час розгляду справи по суті, за результатами яких суд постановляє виправдувальний або обвинувальний вирок, визнаючи особу відповідно невинуватою або винуватою у вчиненні злочину.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення (злочину), підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для вирішення питання про обрання до нього обмежувального заходу. І саме запобіжний захід повинен сприяти досягненню мети досудового розслідування.

За викладених обставин у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваної під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_1 є недостатнім.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Ураховуючи відсутність обставин, передбачених частиною четвертою статті 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави у кримінальному провадженні у розмірі максимальної межі, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України, та покласти на ОСОБА_1 , у разі внесення застави, зазначені частиною п`ятою статті 194 КПК України обов`язки.

При цьому суд зазначає, що строк тримання під вартою 60 днів рахується з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 в залі суду, а саме - з 15 липня 2021 року.

Керуючись статтями 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193-197, 199, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя


ПОСТАНОВИВ:


клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції Гноєвського П.С., погодженого прокурором Вишгородської окружної прокуратури Жарюк Н.О., поданого в рамках кримінального провадження № 12021111150000495, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до

12 вересня 2021 року та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить

181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

У разі внесення застави застоводавцем (підозрюваним, або іншою фізичною чи юридичною особою) негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатись із міста Києва, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утриматись від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному проваджені;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 12 вересня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 19 липня 2021 року о 08:45.


Слідчий суддя О.П. Лукач



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація