ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5  м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

                                                   РІШЕННЯ

                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 липня 2021 року                                   м.Харків                         Справа № 913/567/19(913/153/21)

                                                                                     Провадження №13/913/153/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Яреська Б.В., секретар судового засідання Лещенко В.Г. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою від 17.03.2021 р. №б/н

Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіжі Продукти» (93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 17)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське Енергетичне об`єднання» (юридична адреса: 91021, Луганська обл., м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35 А, фактична адреса: 92702, вул. Горького, 123, м.Старобільськ, Луганська обл.)

про скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення.

За участю:

від позивача  - від позивача (в режимі відеоконференції) - Чернобай С. С., ордер серія ВВ №1010777 від 18.02.2021 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1052 від 21.06.2012;

від відповідача (в режимі відеоконференції) -  Подкова І. Л., Витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.03.2021.

СУТЬ СПОРУ:

23 березня 2021 року на адресу Господарського суду Луганської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю  «Свіжі продукти» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання" (далі - відповідач), за якою просить суд скасувати рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» оформлене у вигляді протоколу № 16 від 09.06.2020 р.; стягнути з відповідача па користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.08.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №93 про постачання електричної енергії. 01.01.2019 р. між відповідачем та позивачем було укладено договір про розподіл електричної енергії, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору про розподіл електричної енергії.

Позивач зазначив, що 08.05.2020 р. відповідачем було здійснено перевірку позивача, за результатами якої було складено акт про порушення №005370/03, в якому зазначено, що відповідачем знято лічильник НІК 2303LАРНІ №8259963, пломба №14945335. пломба №14945334. Пакет опломбований пломбою №29715169 та вручений споживачу. Акт про пломбування від 08.05.2020 року №005370/07. Акт про пломбування від 08.05.2020 р. №005370/07 до акту про порушення відповідачем не додано.

09.06.2020 р. за результатами засідання комісії було складено протокол №16 в якому комісія вирішила признати акт складеним правомірно та виконати розрахунок збитків у відповідності до порядку визначеного главою 8.4 розділ. 8 ПРРЕЕ затверджених постановою ПКРЕКП від 14.03.2018 p. №312. Комісією здійснено розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії за Актом про порушення споживачем ІІРРЕЕ від 08.05.2020 р. № 005370/03. Сума до сплати з урахуванням ПДВ 134 622,61 грн. Позивач  заперечує проти факту порушення ним ПРРЕЕ, та незгодний з нарахуванням вартості не облікованої електричної енергії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 р. позовну заяву в межах справи про банкрутство передано на розгляд судді Яресько Б.В., в провадженні якого перебуває справа №913/567/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання".

05.04.2021 р. на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача від 31.03.2021 р. №17-1/12/5/684 про зупинення провадження у справі, за яким просить суд зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в апеляційному порядку справи №913/567/19(913/484/20) у Східному апеляційному Господарському суді та винесення рішення.

20.04.2021 р. до Господарського суду Луганської області від відповідача надійшов відзив від 15.04.2021 р. №17-1/12/5/699 на позовну заяву, за якою відповідач не погоджується з позовною заявою та просить суд відмовити у задоволенні позову ТОВ "Свіжі продукти" до ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання" про скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання", оформлене у вигляді протоколу №16 від 09.06.2020 р.

26.04.2021 р. на електронну пошту суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 23.04.2021 р., за яким позивач не згодний з твердженнями відповідача та просить суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

26.04.2021 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції були присутні представники позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 26.04.2021 р. суд відклав розгляд справи на 24.05.2021 р.

24.05.2021 р. на електронну пошту суду надійшло клопотання позивача №б/н від 21.05.2021 р. про перенесення судового засідання, за яким просить суд перенести судове засідання на іншу дату.

24.05.2021 р. в судовому засіданні в режимі відеоконоференції був присутній представник відповідача.

Ухвалою суду від 24.05.2021 р. суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та повідомив учасників справи про відкладення справи в підготовчому засіданні на 14 червня 2021 року.

14.06.2021 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції були присутні представник позивача та відповідача. Суд клопотання відповідача від 31.03.2021 р. №17-1/12/5/684 про зупинення провадження у справі залишив без розгляду, закрив підготовче провадження у справі №913/567/19(913/153/21), та призначив розгляд справи до судового розгляду по суті на 29 червня 2021 року

29.06.2021 р. суд розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

В засіданні була оголошена перерва до 12.07.2021 р.

12.07.2021 р. судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, суд установив наступне.

14.08.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 93 про постачання електричної енергії на об`єкт за адресою м. Сєвєродонецьк, вул. Новикова 17.

01.01.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір про розподіл електричної енергії. Договір укладено шляхом підписання заяви - приєднання до умов публічного договору про розподіл електричної енергії.

05.05.2020 р. працівниками відповідача був складений акт б/н  про недопуск до електроустановок споживача – ТОВ «Свіжі продукти».

08.05.2020р. під час перевірки стану електричних приладів обліку та електроустановок в порядку п. 5.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі –ПРРЕЕ), представниками відповідача на об`єкті позивача ТОВ “Свіжі продукти” магазин, який розташований за адресою вул. Новікова, 17, м. Сєвєродонецьку у присутності представника позивача виявлено порушення обліку електричної енергії, про що було складено АКТ про порушення № 005370/03 в якому зазначено: «незабезпечення належного технічного стану та безпечної експлуатації своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно - технічних документів нормативно правових актів України. Інші дії споживача які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки. Пошкодження лічильника електричної енергії  тип НІК2303L APП1 встановленого в магазині ТОВ «Свіжі продукти» вулиця Новікова будинок  17. Можливе порушення корпусу лічильника та наявність пристрою який мог привести до зміни показів лічильника електроенергії та пломб. п.п. 8 п. 5.5.5. Не забезпечення збереження цілісності установлених на території та об`єкті  споживача розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування. Пошкодження пломб з відбитком тавро оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування. Підозра на фальсифікацію пломб держстандарту та заводу виробника.»

В акті зазначено про порушення пломби заінтересованої сторони № 1189252 – заводська, кожух лічильника від ІV квартал 2016 р. літера «u». Пломби відповідача та індикатори  дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного поля не порушені.

В п. 4 акту  про порушення № 005370/03 від 08.05.2020 р. зазначено, що позивач відмовився від включення всіх наявних електроструймоприймачів на повну потужність, паспортні дані електроструймоприймачів не надані, потужність та режим роботи визначені згідно договору 37,7 кВт.

Акт  про порушення № 005370/03 від 08.05.2020 р. був підписаний представником позивача – директором Муранова Т.В. з зауваженнями, а саме позивач зазначив, що лічильник був прийнятий відповідачем до обліку без зауважень, пошкодження пломб лічильника без пошкодження  пломб відповідача є неможливим виходячи з конструкції вузла обліку.

Лічильник НІК2303L APП1  № 8259963 належний позивачу був знятий, опломбований у пакет (пломба № 29715169) та вручений позивачу, про що був складений акт про пломбування № 005369 від 08.05.2020 р.

18.05.2020 р. відповідач вручив позивачу  запрошення на проведення експертизи по Акту про порушення ПРРЕЕ від 15.05.2020 р. № 569 яким запропонував позивачу з`явитися з лічильником типу НІК 2303L АРП1 № 8259963 для проведення  експертизи лічильника 19.05.2020 р. з 09-00 до 11-30 за адресою м. Лисичанськ вул. О. Довженко б. 11 ком. № 121 (1-й поверх) до Лисичанського РЕМ.

Позивач повідомив відповідача, що в підсобному приміщенні за адресою м. Сєвєродонецьк вул. Новікова 17 здійснено крадіжка майна підприємства в тому числі і електролічильника марки НІК 2303L АРП1 № 8259963 в зв`язку з чим позивач звернувся до Сєвєродонецького відділу поліції ГУ Національної поліції в Луганській області, звернення зареєстроване за № 9607.

29.05.2020 р. відповідач листом № 610 від 29.05.2020 р. звернувся до начальника Сєвєродонецького ВП ГУНП з проханням надати письмову відповідь стосовно того, чи зверталась до Сєвєродонецького відділу поліції з заявою про крадіжку майна Муранова Т.В., чи зареєстрована її заява у Єдиному реєстрі досудових розслідувань і за яким номером, якщо ні, то вказати причини з яких не внесена.

Листом від 02.06.2020 р. № 17352/111/34-2020 Сєвєродонецький відділ поліції ГУ Національної поліції в Луганській області повідомив відповідача, що заява ОСОБА_1 про крадіжку електролічильника та особистих речей була зареєстрована у ЖЄО № 9607 від 12.05.2020 р. та за нею була проведена відповідна перевірка, в ході перевірці було з`ясовано, що заявниця за власної необережності  втратила свої речі, та до поліції звернулась з метою інформування.

05.06.2020 р. позивачу було вручено повідомлення від 03.06.2020 р. № 622 про проведення 09.06.2020 р. з 09-00 до 11-30 засідання комісії по розгляду актів про порушення за актом про порушення від 08.05.2020 р. № 005370/03.

09.06.2020 р. відбулося засідання Комісії по розгляду Акта про порушення від 08.05.2020 р. № 005370/03 в присутності директора позивача Муранової Т.В.

Згідно протоколу № 16 від 09.06.2020 р. комісією було прийнято рішення про визнання акту складеним правомірно та виконано розрахунок збитків в сумі 134622 грн. 61 коп. виходячи з договірної потужності за договором – 37,7 кВт, тривалістю роботи обладнання – 12 год., коефіцієнт 0,6, період 183 дні.

Представник позивача проти прийнята рішення заперечував посилаючись на відсутність факту порушення.

09.06.2020 р. позивачу був вручений рахунок на оплату № 93/06/2 від 09.06.2020 р. на суму 134622 грн. 61 коп.

Позивач звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд скасувати рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» оформлене у вигляді протоколу № 16 від 09.06.2020 р. посилаючись зокрема на те, що в порушення вимог ПРРЕЕ та Кодексу комерційного обліку електроенергії йому не передавалась на зберігання пломба № 1189252 заводу виробника на лічильники і відповідно відсутня відповідальність за її зберігання. В акті про порушення вказується про можливе порушення корпусу лічильника, але не наведено опису цього пошкодження, його розташування, характеру, тощо. Відповідачем порушені вимоги п. 8.4.10 ПРРЕЕ при визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, оскільки застосована дозволена потужність за договором при відсутності на це підстав передбачених п.п. 3 п. 8.4.10 ПРРЕЕ.

Відповідачем був порушений порядок передачі лічильника власнику встановлений п. 8.4.4. ПРРЕЕ.

Відповідач позов не визнає повністю.

Відповідач зокрема посилається на те, що заводська пломба № 1189252 вказана у свідоцтві про приймання і введення в експлуатацію лічильника (паспорт лічильника) і оскільки лічильник NIK 2303L AРП1 заводський номер № 8259963 належить позивачу, то відповідач не міг передати пломбу на збереження позивачу.

Відповідач зазначає, що правомірно використав дозволену потужність за договором, оскільки в акті про порушення № 005370/03 від 08.05.2020 р. зазначено, що на момент перевірки всі наявні електрострумоприймачі ввімкнути на повну потужність споживач відмовився, немає можливості перевірити дійсне навантаження, паспорти на наявні електрострумоприймачі не надані, потужність згідно  договору, режим роботи згідно договору.

Відповідач зазначає, що оскільки позивач у встановлений п. 8.4.4. ПРРЕЕ строк не надав документів, що підтверджують  передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу, відповідач отримав право визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії без проведення експертизи.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

У статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312.

В акті  про порушення № 005370/03 від 08.05.2020 р. зазначено про порушення пломби заінтересованої сторони № 1189252 – заводська, кожух лічильника від ІV квартал 2016 р. літера «u», та можливе порушення корпусу лічильника, що є порушенням п.п. 8 п. 5.5.5. ПРРЕЕ.

Сторонами по справі не надано суду доказів встановлення зазначеної пломби № 1189252 на лічильники NIK 2303L AРП1 заводський номер № 8259963.

Відповідач посилаючись на те, що факт встановлення зазначеної пломби повинен бути відображений в свідоцтві про приймання та введення до експлуатації лічильника не надав суду зазначений документ, та не вчинив дії щодо витребування зазначеного доказу від власника. Відповідач також в відзиві на позовну заяву посилався на акт технічної перевірки/заміни засобів обліку електричної енергії від 30.05.2017 р. № 059421 але також не надав його до матеріалів справи.

Таким чином суду не надані докази встановлення на лічильнику NIK 2303L AРП1 заводський номер № 8259963 заводської пломби - № 1189252, факт пошкодження якої зафіксований як порушення згідно акту  про порушення № 005370/03 від 08.05.2020 р.

Згідно п. 8.4.4. ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, оператор системи має право за заявою власника засобів вимірювальної техніки надати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу (за умови, що оператором системи не було направлено засоби вимірювальної техніки на експертизу до моменту отримання ним заяви власника засобів вимірювальної техніки). У цьому разі оператор системи в довільній формі складає акт про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу, у якому зазначаються відомості про передані засоби, цілісність упаковки та пломб, установлених на ній, перелік питань від оператора системи для дослідження на експертизі та кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу.

Цей акт підписується представником оператора системи та споживачем/власником засобів вимірювальної техніки. Власник засобів вимірювальної техніки або споживач має протягом 30 календарних днів з дня отримання засобів вимірювальної техніки надати оператору системи документи, що підтверджують передачу цих засобів на експертизу. Якщо власником засобів вимірювальної техніки до моменту передачі засобів вимірювальної техніки на експертизу пошкоджено упаковку та/або пломби, встановлені на ній, обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави незалежно від результатів експертизи.

У разі визнання споживачем факту пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факту втручання в роботу засобів вимірювальної техніки, про що окремо зазначається в акті про порушення, письмової відмови споживача від проведення експертизи або ненадання власником засобів вимірювальної техніки чи споживачем оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу (з винесенням, у тому числі, питань від оператора системи) протягом встановленого цим пунктом строку (якщо оператором системи були передані засоби вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.

Судом встановлено, що відповідач передав позивачу лічильник NIK 2303L AРП1 заводський номер № 8259963 для проведення експертизи без дотримання обов`язкових вимог п. 8.4.4. ПРЕЕ: акт про передачу засобів вимірювальної техніки їх власнику для направлення на експертизу як окремий документ не складався, про передачу лічильника власнику було зазначено в п. 10 акту про порушення, лічильник був опломбований у пакет (акт пломбування № 005369 від 08.05.2020 р.), було складено акт направлення на експертизу № 1573 від 08.05.2020 р. за яким лічильник направляється на експертизи до відповідача, відповідачем не були надані позивачу перелік питань від оператора системи для дослідження на експертизі та не зазначено кінцевий термін надання оператору системи документів, що підтверджують передачу засобів вимірювальної техніки на експертизу.

Таким чином, відсутні підстави для початку перебігу строку на проведення експертизи встановленого п. 8.4.4. ПРРЕЕ, та відповідно позивач був позбавлений можливості її провести за відсутністю переліку питань  на експертизу від відповідача.

Відповідно і відповідач не мав підстав для визначення обсягу та вартість необлікованої електричної енергії без експертизи, з підстав спливу 30 денного строку передбаченого п. 8.4.4. ПРРЕЕ.

Стосовно визначення дозволеної потужності за договором при розрахунку обсягу та вартість необлікованої електричної енергії суд зазначає наступне.

Пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) розраховується за формулою: W доб. = P · t доб. · K в, де:

Р - потужність (кВт), визначена як:

- 1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

- 2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

- 3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год;

Kв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Суд погоджується з доводами позивача  про те, що відповідач при розрахунку необґрунтовано застосовано найбільшу величину Р - потужність (кВт) (37,7 кВт), яка визначена згідно дозволеної потужності для цієї точки комерційного обліку, зазначеної в договорі з оператором системи.

Положеннями п. 8.4.10 ПРРЕЕ встановлено, що відповідна величина може бути застосована виключно за умови дотримання певних умов, а саме: недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, або відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.

Проте, ні акт про порушення № 005370/03 від 08.05.2020 р., ні в протоколу не містять зафіксованого факту наявності відповідних умов.  Крім того, судом було встановлено, що 05.05.2020 р. працівниками відповідача був складений акт б/н  про недопуск до електроустановок споживача – ТОВ «Свіжі продукти».

08.05.2020 р. зазначений акт не складався, відповідно представники відповідача були допущені на територію позивача та мали відповідно можливість визначити сумарну максимальну потужності струмоприймачів.

Розрахунок вартості недоврахованої енергії на підставі некоректних вихідних даних є безумовною підставою для визнання рішення енергопостачальника незаконним та недійсним.

Аналогічна правова позиція наведена також в постанові Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №906/585/17, в якій досліджувалось питання обрахунку необлікованої електричної енергії за невірно визначену кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, в результаті чого невірно визначено обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, що за висновками Верховного Суду є безумовною підставою для визнання недійсним рішення комісії з розгляду акту про порушення правил користування електроенергією.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі №910/17955/17, нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією. Разом з тим, вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії.

Стосовно інших доводів сторін, суд зазначає наступне:

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин позовна вимога про скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ « Луганське енергетичне об`єднання» оформлене у вигляді протоколу № 16 від 09.06.2020 р. підлягає задоволенню.

Позивач просить суд покласти на відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що втрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Тобто, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення або необхідність понесення таких витрат учасником справи.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

В обґрунтування зазначених витрат до матеріалів справи позивачем залучено: копії договору № 1803/21 про надання правової допомоги від 18.02.2021, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1052 від 21.06.2012, акт № 1603/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 20000 грн. 00 коп. від 16.03.2021 р., квитанція до прибуткового касового ордеру № 16 від 17.03.2021 р. на суму 20000 грн. 00 коп.

Відповідач з розміром судових витрат на професійну правничу допомогу не погоджується, зазначає, що вона є нерозумною та непропорційною.

Відповідач зокрема вказує, що адвокат Чернобай С.С. добре ознайомлений з обставинами справи, оскільки представляє інтереси позивача у іншій справі між тими ж сторонами - № 913/567/19(913/484/20), крім того відповідач незгодний з розрахунком судових витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що в договорі № 1803/21 про надання правової допомоги від 18.02.2021 позивач та адвокат визначили вартість послуг в розмірі  20000 грн. 00 коп.

Акт № 1603/21 здачі-прийняття робіт (надання послуг) підтверджує факт отримання позивачем послуг на суму 20000 грн. 00 коп. без зазначення як загального часу їх виконання, так і часу виконання їх окремих видів, але містить перелік наданих послуг.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі      статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зазначає, що випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою   статті 129 ГПК України, а також визначені положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої   статті 129 цього Кодексу.

Крім того, у разі недотримання вимог частини четвертої   статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4   ст. 126 ГПК України   можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях   статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у   статті 43 Конституції України.

Аналогічний висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Відповідач у відзиві зазначає, що на його думку сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20000 грн. є нерозумною та непропорційною, заявлені витрати не є справедливими і співмірними зі складністю справи, наводить свої міркування з цього приводу, але відзив не містить клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Судом розглянуті доводи відповідача. Суд зазначає, що не може прийняти до уваги доводи відповідача стосовно того, що участь адвоката  в іншій справі стосовно тих самих обставин повинна призводити до зменшення  вартості його послуг.

Вирішуючи питання про визначення витрат позивача, пов`язаних із наданням правничої допомоги адвокатом на час розгляду справи, суд враховує: 1) розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом; 2) зазначені послуги адвоката було реально надані позивачеві і це підтверджується матеріалами справи; 3) розмір послуг є обґрунтованим та розумним.

Оскільки віднесення вищевказаних витрат до складу судових витрат передбачено законодавством, надання послуг адвокатом та оплата їх позивачем підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, такі витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим, пропорційним до предмета спору, співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, а також враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про включення витрат позивача на професійну правничу допомогу до складу судових витрат у даній справі, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд відповідно до ст. 129 ГПК України покладає судові витрати по справі, а саме: судовий збір – 2270 грн. 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу адвоката – 20000 грн. 00 коп. на відповідача.

Керуючись ст. 129, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення комісії по розгляду акту про порушення Сєвєродонецького РЕМ ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання» оформлене у вигляді протоколу № 16 від 09.06.2020 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання» код ЄДРПОУ 31443937 Луганська область, м. Луганськ, кв. Гайового 35-А на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіжі продукти» код ЄДРПОУ 30568067 Луганська область, м. Сєвєродонецьк вул. Новікова 17 сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн., наказ видати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення підписано 19.07.2021 р.

Суддя                                                                                          Б.В.Яресько