СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2021 р.                                                                          Справа № 922/439/21  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя  Пушай В.І.

секретар судового засідання  – Полупан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача – Скворцової Н.О., розпорядження №124/2к від 28.01.2021, витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ, положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради б/н від 21.04.2021, Бруслик О.Ю., розпорядження №124/2к від 28.01.2021, витяг з ЄДРЮОФОП та ГФ, положення про Департамент територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради б/н від 21.04.2021

відповідача – ОСОБА_1 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1023 від 05.08.2011, ордер серія АХ№1059184   від 14.07.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№1725Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2021 у справі №922/439/21 (суддя Бринцев О.В., повний текст ухвали підписано 21.05.2021)

за позовом  Харківської міської ради, м. Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Сегундо-Лофт”, м. Харків

про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

12.02.2021 Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ “Сегундо-Лофт”, в якій просить суд зобов`язати відповідача за свій рахунок привести до попереднього стану нежитлову будівлю літ. "А-3", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до поверхового плану з експлікацією на нежитлову будівлю літ. "А-3" за адресою: АДРЕСА_1 станом на 30.12.2005, шляхом знесення самочинно збудованих надбудов вище другого і третього поверхів нежитлової будівлі літ. "А-3" за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову ХМР зазначає, що реконструкція нежитлової будівлі літ. "А-3" за адресою: АДРЕСА_1 шляхом будівництва надбудов вище другого і третього поверхів є самочинним будівництвом, оскільки здійснено на земельній ділянці комунальної власності, яка не відведена та не надана ТОВ "Сегундо-Лофт" у власність або користування у встановленому законом порядку; без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; без належно затвердженого проекту.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2021 провадження у справі №922/439/21 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України та роз`яснено позивачеві, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Харківська міська рада з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодилася, звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача за подачу апеляційної скарги. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що на його думку, господарський суд прийняв оскаржувану ухвалу з неправильним застосуванням норм матеріального права, чим були порушені основні засади (принципи) цивільного судочинства.  

Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:

- позивач звернувся до суду саме як власник земельної ділянки із позовною вимогою про зобов`язання відповідача  привести спірну  нежитлову будівлю до попереднього стану шляхом знесення самочинно збудованих надбудов вище другого і третього поверхів вказаної будівлі;

- в даній справі взагалі відсутні правовідносини, які обумовлені реалізацією передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в України" делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова не є обов`язковою умовою для звернення до суду із позовом про знесення самочинного будівництва;

- господарським судом помилково не враховано позицію Верховного Суду, наведену в постанові від 24.06.2020 у справі №910/27779/14, оскільки позов про знесення об`єкта самочинного будівництва Харківська міська рада, аргументувала не реалізацію передбачених законами України повноважень суб`єкта владних повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, що підтверджує приватно-правовий характер спірних відносин.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пелипенко Н.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради та призначено її до розгляду 13.07.2021. Сторонам по справі надано строк для подачі письмові пояснень, заперечень, відзивів на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України).

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2021 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Пушай В.І., в зв`язку з відпусткою судді Пелипенко Н.М.

01.07.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ТОВ “Сегундо-Лофт” надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№7492), в якому відповідач просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2021 по справі №922/439/21 залишити без змін, як таку що прийнята у відповідності до чинного законодавства, а апеляційну скаргу – без задоволення. Так, відповідач заперечуючи проти доводів, наведених в апеляційній скарзі, зазначає про недоречність в даному випадку посилання на постанову Великої палати Верховного Суду у справі №910/27779/14, оскільки в даній справі правовідносини є різними з вказаними у постанові №910/27779/14, де Київська міська рада не реалізовувала державного контролю, зокрема, шляхом видачи приписів. Так, із позовної заяви вбачається, що передумовою звернення із позовом є саме порушення вимог містобудівної діяльності, виявлення чого було здійснено органом, якому ХМР делеговано функції контролю з цих питань – Інспекцією благоустрою, яким було складено відповідний припис – тобто реалізовано управлінську функцію Харківської міської ради.

12.07.2021 ОСОБА_2 , в якості представника  ТОВ “Сегундо-Лофт”, електронною поштою надано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з перебуванням представника відповідача у відпустці та в зв`язку з відсутністю можливості забезпечити явку іншого представника по справі.

13.07.2021 в ході судового засідання клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишено без задоволення, проте з метою додаткового вивчення матеріалів справи оголошено перерву до 14.07.2021 до 12:00, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2021.

Представники позивача в судовому засіданні 14.07.2021 підтримали вимоги апеляційної скарги, просили ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2021 скасувати та направити матеріали справи №922/439/21 для подальшого розгляду до господарського суду.

Присутній представник відповідача під час судового засідання навів свої міркування з приводу вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, як необґрунтовану, а оскаржувану ухвалу господарського суду – залишити без змін.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 28.09.2020 відповідальними особами головними спеціалістами-інспекторами Інспекції з благоустрою Департаменту територіального контролю Харківської міської ради проведено перевірку фасаду нежитлової будівлі літ. "А-3" за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 261-А про що складено Акт перевірки благоустрою міста Харкова від 28.09.2020 №7-Н, за результатами якої встановлено порушення п. 1 ч. 1 ст. 16, п. 1, 2 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п. 5.7.1.1., п. 6.3.1. Правил благоустрою міста Харкова.

За наслідками проведеної перевірки інспекторами складено Припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова від 28.09.2020 №7-П, в якому встановлено факт порушення Правил благоустрою території м. Харкова, а саме виконання робіт на фасаді будівлі літ. "А-3" по вул. Клочківській, 261-А у м. Харків без відповідного дозволу, вимоги якого відповідачем виконано не було.

Зазначене стало підставою звернення Харківської міської ради до суду з позовом про захист права комунальної власності на земельну ділянку відповідно до частини 4 статті 376 ЦК України.

Закриваючи провадження у справі №922/439/21, місцевий господарський суд зазначив, що даний позов Харківської міської ради з вимогами про демонтаж відповідачем самочинно збудованого об`єкта, що поданий у зв`язку з невиконанням  відповідача відповідних вимог позивача, як суб`єкта власних повноважень, належить до юрисдикції адміністративних судів. Такого висновку місцевий господарський суд дійшов з огляду на те, що спір, який є предметом даної справи, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши в судовому засіданні пояснення учасників провадження у справі, перевіривши правильність застосування господарським судом норм права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини у статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Для віднесення справи до своєї юрисдикції господарському суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала би вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала би вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29.04.1988 у справі "Белілос проти Швейцарії"); юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії").

За приписами частини 2 статті 2 ГПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

В той же час, справою адміністративної юрисдикції, відповідно до частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

За пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Тож, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до підпункту 3 пункту "б" частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

За положеннями частини 1 статті 376 ЦК України (у редакції, чинній станом на час звернення до суду з цим позовом) житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4 статті 376 ЦК України).

Водночас частиною 7 цієї ж статті визначено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

У справі, що розглядається, Харківська міська рада звернулася з позовом про зобов`язання відповідача за свій рахунок привести до попереднього стану нежитлову будівлю літ. "А-3" за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 261-А шляхом знесення самочинно збудованих надбудов вище другого і третього поверхів нежитлової будівлі, тобто, реалізуючи у спірних правовідносинах надані йому владні управлінські функції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, міськрада посилається на невиконання відповідачем Припису про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова від 28.09.2020 №7-П, в якому встановлено факт порушення Правил благоустрою території, складеного за результатами перевірки.

При цьому, приписом є обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо    усунення порушень    вимог законодавства.    Припис   не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання.

Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" делегованих повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а отже, і публічно-правову природу таких правовідносин.

Таку правову позицію щодо застосування норм матеріального та процесуального права у подібних відносинах виклала Велика Палати Верховного Суду в постановах: у справі №14-48цс18 від 10.04.2018, у справі №11-96апп18  від 11.04.2018, у справі №11-346апп18 від 15.05.2018, у справі №14-92цс18 від 20.05.2018 та у справі №914/2584/17 від 02.04.2019.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що спір, який є предметом цього розгляду, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення та усунення порушень у сфері містобудівної діяльності шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування. Справа за позовом такого суб`єкта владних повноважень, який звернувся до суду з позовом про демонтаж самочинно збудованого об`єкта, відповідно до наведеного вище припису закону належить до юрисдикції адміністративних судів.

У відповідності до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.  

З приводу доводів, наведених позивачем в апеляційній скарзі, зокрема посилання позивача на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №910/27779/14, то колегія суддів не приймає його з тих же підстав, що і місцевий господарський суд.

Предмет і підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, та матеріально-правове регулювання спірних правовідносин у зазначеній справі і у справі, що розглядається є різними, що виключає як подібність спірних правовідносин, так і підстави для застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.

          В даному випадку з позовної заяви Харківської міської ради вбачається, що передумовою звернення із позовом є саме порушення вимог містобудівної діяльності, виявлення чого було здійснено органом, якому ХМР делеговано функції контролю з цих питань – Інспекцією благоустрою і яким було складено відповідний припис  - тобто реалізовано управлінську функцію Харківської міської ради.

          Тож, як результат дії органу – міськрада реалізувала управлінську функцію з контролю – та перевела правовідносини у ранг публічно-правових, видавши відповідний припис щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують, не можуть бути підставою для скасування спірної ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, що у      даному випадку є правові підстави для закриття провадження у справі.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В даному випадку, підстави для скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 20.05.2021 у справі №922/439/21 та для задоволення апеляційної скарги Харківської міської ради відсутні.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі   ст.129 ГПК України   покладається на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2021 у справі №922/439/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Строк і порядок оскарження даної постанови визначено у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.07.2021

Головуючий суддя                                                                    О.А. Істоміна

Суддя                                                                                           С.В. Барбашова  

Суддя                                                                                           В.І. Пушай