Справа № 755/14948/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участю секретарів: Гриценко О.І., Якименко Т.С.

позивача - ОСОБА_1

представників позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4 ,

представника відповідача - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відносно доньок: неповнолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов мотивований, що позивач у відповідача та позивача в позашлюбних стосунках народилися дві доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батько дітей ОСОБА_4 будь - якої участі у забезпечені та вихованні дітей не приймає не цікавиться їх життям та не займається вихованням своїх доньок, має заборгованість зі сплати аліментів, що стягуються на підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської обл.

Під час розгляду справи щодо стягнення аліментів оспорював своє батьківство стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Доньки проживають разом з позивачем по справі, яка повністю займається виховання, утриманням та розвитком своїх доньок.

З даних підстав позивач звернулась з позовом до суду та просить його задовольнити.

В судовому засіданні позивач та її представники підтримали позов та просили його задовольнити з обставин викладених в позовній заяві , зазначаючи при цьому, що зустрічі відповідача зі своїми доньками носять періодичний характер ( один, два рази на рік) як правило на дні народження доньок, а останніх два роки такі зустрічі взагалі не проводяться, будь - якої участі у вихованні своїх доньок відповідач не приймає, матеріальну допомогу не надає, особистим життям доньок не цікавиться, участі у їх вихованні не приймає.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позову в повному обсязі, спростовуючи обставини, що викладені в позовній заяві, зазначаючи при цьому, що дійсно внаслідок позашлюбних стосунків з позивачем у відповідача народилися двоє доньок: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У позивача з відповідачем склалися напружені стосунки, викликані майновими спорами, що також вплинуло на стосунки відповідача з його доньками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та позивач ініціювала даний спір з метою вивезення його дітей на постійне місце проживання до країни Ізраїль, так -як чоловік позивача є громадянином Ізраїлю.

З дітьми він підтримує стосунки, але відповідач в судовому засіданні визнав той факт, що зустрічі проходять вкрай рідко, це викликано тим, що певний період часу відповідач проживав поза межами м.Києва, при зустрічах він відвідує зі своїми доньками атракціони, в силу своїх можливостей дарує подарунки, так -як на даний час відповідач не працює, а здійснює догляд за своє хворою матір`ю в зв`язку з чим отримує соціальну допомогу.

Також відповідач на прохання старшої доньки ОСОБА_6 приходив на змагання де її підтримував та надавав поради.

Крім того на даний час він перебуває у шлюбі з ОСОБА_10 та у них народилися в шлюбі двоє синів ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4

На зустрічі зі своїми доньками приїздив разом зі своїм сином ОСОБА_11 з тією метою, щоб його діти подружилися між собою.

Факт існування заборгованості по сплаті аліментів відповідач обґрунтовує тим, що позивач заборгувала відповідачу значну суму коштів та на даний час відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення щодо стягнення коштів з позивача на його користь та в силу своїх можливостей відповідач здійснює погашення заборгованість по сплаті аліментів, крім того не погоджується з сумою заборгованості, що була визначена державним виконавцем та в цій частині оспорює дії державного виконавця у судовому порядку.

Надавши до суду письмовий відзив на позовну заяву.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Броварської міської ради Київської області в зал судового не з`явився, надавши до суду письмові пояснення в яких підтримали висновок Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської обл. щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до його доньок ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, свідків, пояснення неповнолітньої ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, дійшов наступного, що відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що у позивача та відповідача народилися дві доньки - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Доньки проживають разом з позивачем по справі ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення Броварського міськрайонного суду Київської обл. від 13.11.2014 р. з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньок ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку відповідача.

Відповідно до довідки розрахунку заборгованості зі сплати аліментів вбачається, що у відповідача ОСОБА_4 існує заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 168 453, 48 грн. станом на 1 жовтня 2019 р.

Відповідача ОСОБА_4 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП на підставі постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 16.07.2019 р. , а саме за те, що у відповідача ОСОБА_4 виникла заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 навчаються в БЗОШ І-ІІІ ст. №9, та відповідно до характеристик наданих директором школи, вихованням та утриманням дітей займається позивач по справі ОСОБА_1 , яка також бере активну участь у шкільному та особистому житті дітей.

Батько ОСОБА_4 за час навчання дітей школу не відвідував , навчанням та вихованням дітей не цікавиться.

З відповідачем ОСОБА_4 була проведена профілактична бесіда спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації в м.Київі щодо виконання своїх батьківських обов`язків, що підтверджується листом від 30.08.2019 р.

Зі сторони позивача ОСОБА_1 не здійснювалося будь - яких дій спрямованих на вчинення перешкод у спілкуванні відповідача ОСОБА_4 зі своїми доньками, що також підтверджується листом Служби у справах дітей Броварської ради Київської обл.

Відповідно до пояснень неповнолітньої ОСОБА_6 , які остання надала в судовому засіданні слідує, що фактично відповідач останні два роки не спілкується зі своїми доньками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а до цього зустрічався з ними приблизно з періодичністю 2 рази на рік, дані зустрічі були не тривалими, відповідач не цікавиться їх особистим життям, спілкування по телефону також носить періодичний характер.

Також неповнолітній ОСОБА_6 відомо, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 існують суперечки майнового характеру.

Відповідно до частин першої, другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Як убачається Висновком Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської обл. від 17.12.2019 р. визнано за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до його доньок ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В провадженні Броварського міськрайонного суду Києвської обл. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та участі в її вихованні

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), ратифікованої Україною згідно з постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення вищенаведеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Особисті конфлікти між батьками не повинні порушувати інтереси дитини

З огляду на викладене, взявши до уваги надані докази, учасниками процесу з врахуванням пояснень позивача, відповідача та їх представників, а також з врахуванням пояснень свідків, суд дійшов висновку, щодо відмови в задоволені позову.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача щодо позбавлення відповідача батьківських прав.

Питаня розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 150, 152, 155, 164, 165,192 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 79, 81,141, 258,264,265 ЦПК , суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 5.07.2021 р.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1

Відповідач - ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_2 місце проживання: АДРЕСА_2

Треті особи; Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, адреса місця знаходження: Київська обл., м.Бровари, вул. Гагаріна, 15, ЄДРПОУ 04054932.

Суддя