Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95450166

Ухвала

15 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 305/1689/15-ц

провадження № 61-4868ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути на його користь із відповідача ОСОБА_1 329 698,42 грн, судові витрати просив покласти на відповідача.

Рішенням Рахівського районного суду від 17 березня 2016 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 329 698,42 грн заборгованості за договором позики від 21 липня 2014 року і 3 366,98 грн у рахунок відшкодування судових витрат.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково,рішення Рахівського районного суду від 17 березня 2016 року скасовано,позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 21 липня 2014 року у сумі 329 698,42 грн, з яких 317 781,62 грн сума позики, 11 916,81 грн відсотки за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 297,00 грн у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

19 березня 2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року заявнику продовжено строк для виконання вимог ухвали від 19 квітня 2021 року.

У встановлений судом строк заявник надав до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків, яких достатньо для вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунені.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором позики в розмірі 329 698, 42 грн. Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 250 = 567 500,00 грн) та становить 329 698, 42 грн. Справа є незначної складності, ціна позову не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.

Верховним Судом перевірено, чи мають місце підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких касаційне провадження у малозначній справі підлягає відкриттю, зокрема, з урахуванням обставин, на які посилався заявник в касаційній скарзі, та зазначених підстав не встановлено.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Сама по собі незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. А. Калараш

О. С. Ткачук



  • Номер: 22-ц/777/36/18
  • Опис: про стягнення боргу за договором позики
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 305/1689/15-ц
  • Суд: Апеляційний суд Закарпатської області
  • Суддя: Петров Євген Вікторович
  • Результати справи: позов (заяву, скаргу) задоволено; залишено судове рішення без змін, а скаргу без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.04.2016
  • Дата етапу: 10.05.2018
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація