1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯСправа № 335/4684/21 2/335/1999/2021

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року                                                                 м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Капто Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 107-Б, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

       ВСТАНОВИВ:

       29 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було зареєстровано 14.10.2006 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис №1316. Від шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 09.09.2020 року шлюб розірвано. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з позивачем та перебувають на її утриманні.

       Відповідач в добровільному порядку допомоги на утримання дітей не надає, тому позивач змушена звернутися до суду з вказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до повноліття дітей.

Ухвалою суду від 31.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за його відсутності не подав.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-порталі Судової влади України, в порядку ч.11 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки актуальне зареєстроване місце проживання відповідача не відоме.

Згідно з ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомив, відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з 14.10.2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який було зареєстровано 14.10.2006 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис №1316 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №217 від 26.04.2007 року (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилась син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №608 від 24.05.2018 року (а.с.4).

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 09.09.2020 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.10.2006 року у Запорізькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції, актовий запис 1316, розірвано.

Визначено місце проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.6-9).

Позивач разом з двома дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ОСББ «ПР.СОБОРНИЙ, буд.176» від 23.04.2021 року № 3 (а.с.10).

       Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що між сторонами немає домовленості відносно утримання малолітніх дітей, зокрема, стосовно першочергових витрат на них.

З позовної заяви випливає, що відповідач є працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, стан його здоров`я дозволяє йому працювати, а тому він має можливість надавати допомогу на утримання дітей, однак добровільно таку допомогу стабільно не надає

       У ч.2 ст.51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

       Частиною 1статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

       Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

       За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права і обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

       Згідно роз`яснень у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення в суд з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.

       Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

       За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

       Статтею 182 СК України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

       Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

       Частиною 2 статті 183 СК України визначено обов`язок суду у разі стягнення аліментів на двох і більше дітей визначити єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

       Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 19.10.2016, справа № 6-1798цс16.

       Позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі по 1/3 частині на кожну дитину, що загалом становить 2/3 частини всіх видів його заробітку (доходу).

       Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів - 50 % його заробітної плати.

       Отже, визначаючи розмір аліментів на утримання дітей, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено необхідність у стягненні з відповідача на її користь аліментів в розмірі по 1/3 частині на кожну дитину, що загалом становить 2/3 частини всіх видів його заробітку (доходу).

       На підставі викладеного, суд вирішив, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.04.2021 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

       Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

       Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.

       У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 29.04.2021 року до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір на користь держави у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

       Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

       Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:                                                                        А.Б.Алєксєєнко