Ухвала

Іменем України

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 752/17171/19

провадження № 61-10870ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» про забезпечення позову у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» до ОСОБА_1 , треті особи: державне підприємство «Житлоінбуд», товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія

з управління активами - адміністратор пенсійних фондів «ДС-Фінанс», про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» (далі - ОСББ «Затишна оселя 17/31А») звернулося до суду з указаним вище позовом.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року в задоволенні позову ОСББ «Затишна оселя 17/31А» відмовлено.

На погоджуючись з указаним вище рішення суду, ОСББ «Затишна оселя 17/31А» оскаржило його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ «Затишна оселя 17/31А» у вищевказаній справі.

У травні 2021 року ОСББ «Затишна оселя 17/31А» звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про забезпечення позову, в якій просило: накласти арешт на нежитлове приміщення № 1563, загальною площею

62 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 874178380000, запис про право власності № 30686838 від 14 березня 2019 року, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що після завершення будівництва за адресою:

АДРЕСА_1 , забудовник - державне підприємство «Житлоінбуд», та пов`язані із ним особи незаконно заволоділи спірним нежитловим приміщенням № 1563 та у подальшому відчужили його на користь відповідача без згоди співвласників будинку.

За відповідачем було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 1563 на підставі договору купівлі-продажу № 509 від 14 березня 2019 року. Нежитлове приміщення є частиною горища та перекриває доступ до інженерних комунікацій.

14 травня 2021 року ОСББ «Затишна оселя 17/31А» з мережі Інтернет стало відомо про наявність оголошення щодо продажу спірного приміщення

як 2-кімнатної квартири нежитлового фонду. Вказане, на думку ОСББ «Затишна оселя 17/31А»,свідчить про спробу відповідача продати спірне приміщення третім особам, що унеможливить подальший розгляд справи та виконання судового рішення.

Зазначало, що скільки спірне приміщення має перебувати у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень будинку, які віднесено до неподільного спільного майна будинку, що не може бути відчужено, відповідач, який заволодів спірним приміщенням не понесе ніяких збитків

у зв`язку із забезпеченням позову, тому у зустрічному забезпеченні відсутня потреба.

Вважало, що накладення арешту на спірне нежитлове приміщення, як захід забезпечення позову, є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року заяву

ОСББ «Затишна оселя 17/31А» про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нежитлове приміщення № 1563, загальною площею

62 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 874178380000, запис про право власності 30686838 від 14 березня 2019 року, що належить на праві власності ОСОБА_1 .

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року (надійшла до суду 02 липня 2021 року), в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСББ «Затишна оселя 17/31А» про забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанціїне надано належної оцінки всім доводам та запереченням заявника, неповно з`ясовано фактичні обставини справи та невірно встановлено характер спірних правовідносин, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм процесуального права. Крім цього, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необхідність забезпечення позову, оскільки ОСББ «Затишна оселя 17/31А» не довело своє право власності на майно, що знаходиться

у володінні відповідача, а також не надано суду належних та допустимих доказів, які можуть підтвердити реальну необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження, проте ОСОБА_1 просить цей строк поновити, посилаючись на те, що повний текст ухвали Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року було отримано засобами поштового зв`язку 10 червня 2021 року, на підтвердження чого надав докази.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо

в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Ураховуючи наведені заявником обставини та надані на їх підтвердження докази, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено

з поважних причин, а тому його слід поновити.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,

3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема,

з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом

в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Встановивши, що предметом спору, який виник між сторонами у справі,

євитребування майна із чужого незаконного володіння та скасування запису про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1563,

загальною площею 62 кв. м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , якою ОСОБА_1 , як власник, за доводами позивача, може розпорядитися у будь-який момент, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ОСББ «Затишна оселя 17/31А» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Послання у касаційній скарзі про те, що ОСББ «Затишна оселя 17/31А», яке звернулося до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, не довело своє право власності на майно, що знаходиться

у володінні відповідача, є безпідставними, оскільки такі фактичні обставини встановлюються судом при розгляді справи по суті та не впливають на вирішення питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається,

що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 19 травня 2021 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду

від 19 травня 2021 року за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» про забезпечення позову у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишна оселя 17/31А» до ОСОБА_1 , треті особи: державне підприємство «Житлоінбуд», товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - адміністратор пенсійних фондів «ДС-Фінанс», про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць