Справам» 2-135/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«20» лютого 2007року Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Панасюка О.С. при секретарі Отрошко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині справу за позовом ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» в особі Вінницької філії ПриватБанку (далі ПриватБанк) до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, -
встановив:
29.12.2006 року ПриватБанк звернувся в суд з даним позовом, в якому вимагав, стягнути з ОСОБА_1 3437,88 грн. - основного боргу за кредитним договором від 7.07.2005 року, 368,49 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 150 грн. - комісійних та 58,15 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, а також судові витрати у виді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В судовому засіданні представники позивача Накорчевський С.В. та Йолтуховська
І.В., вимоги позову підтримали, вимагали стягнути з відповідачки борг за кредитним
договором, вказуючи, що станом на 02.08.2006 року відповідачка заборгувала позивачу
3437,88 грн. - основного боргу за кредитним договором від 7.07.2005 року, 368,49 грн. -
заборгованості по процентах за користування кредитом, 150 грн. - комісійних та 58,15 грн.
пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, а також судові витрати у виді
судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, пояснили,
що на неодноразові звернення відповідачка ухиляється від належного виконання
зобов'язання. ? juj
Відповідачка визнала наявність заборгованості за кредитом та її розмір, проте заперечила проти дострокового розірвання кредитного договору і пояснила, що не мала змоги своєчасно та в повному обсязі сплачувати щомісячні платежі по кредиту та відсотки за користування ним через важкий матеріальний стан, що склався у зв'язку зі смертю її чоловіка.
З урахуванням позицій сторін та досліджених судом письмових доказів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі з таких міркувань.
Встановлено, що 07.07.2005 року між сторонами було укладено кредитний договір (а.с. 8, 9), відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у Гайсинському відділенні ТВБВ ПриватБанку в розмірі 5000т грн., зі сплатою щомісячних відсотків за користування кредитом в розмірі 2% суми залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту - 5.07.2007р. і сплатою комісії в розмірі 1%. Погашення кредиту, сплата відсотків та комісії повинні здійснюватись рівновеликими платежами в розмірі 315,19 грн. в період з 20 по 25 число кожного місяця. Однак, в порушення умов договору, відповідачка належним чином не виконує зобов'язання, оскільки здійснювала сплату щомісячних платежів не в повному розмірі та не у строки зазначені в договорі, зокрема, 1.08.2005р. - 300 грн., 29.08.2005р. - 320 грн., 29.09.2005р. - 315 грн., 29.11.2005р. - 650 грн., 1.04.2006р. - 103
2
грн., 28.04.2006р. - 615 грн., 18.05.2006р. - 250 грн., 29.06.2006р. - 91,34 грн., 18.07.2006р. - 263,92 грн., 3.08.2006р. - 300 грн., 23.10.2006р. - 100грн., 20.11.2006р. - 8,06 грн., 22.11.2006р. - 50,39 грн., 20.12.2006р. - 300 грн., внаслідок чого станом на 29.12.2006 року виник основний борг по кредиту в сумі 3437,88 грн., 368,49 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 150 грн. - комісійних, а також їй було нараховано 58,15 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором.
Згідно з ч.І ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.І ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, у визначений у ньому строк.
Ч.ч.1,2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і у випадку прострочення його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
П.3.2 кредитного договору встановлено, що при порушенні позичальником терміну повернення кредиту, він зобов'язується сплатити банку відсотки за користування кредитом у розмірі 7,13% на місяць від суми залишку непогашеного кредиту, а також передбачене право банку вимагати сплати пені в розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.
Оскільки відповідачка станом на 29.12.2006 року заборгувала ПриватБанку 3437,88 грн. - основного боргу за кредитним договором від 7.07.2005 року, 368,49 грн. -заборгованості по процентах за користування кредитом, 150 грн. - комісійних та 58,15 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, то з метою захисту прав позивача, як сторони кредитного договору, з ОСОБА_1 на його користь необхідно стягнути вказані кошти в примусовому порядку, а також понесені ним у справі судові витрати у виді судового збору в розмірі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 10,11,60, 209,213,214, 215 ЦПК України, суд-
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, жительки м. Гайсина, АДРЕСА_1 на користь Вінницької філії ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» 4014 (чотири тисячі чотирнадцять) грн. 52к. боргу за кредитним договором; 51 (п'ятдесят одну) грн. судового збору та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.