Постанова

Іменем України

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 222/2187/19

провадження № 61-9649св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакара Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»,

представник заявника - Остапченко Олена Василівна,

заінтересовані особи:

стягувач - публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,

боржник - ОСОБА_1 ,

представник боржника - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на постанову Донецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Мальцевої Є. Є., Биліни Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») звернулось до суду із заявою про зміну сторони у виконавчому провадженні.

Заяву мотивовано тим, що ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 29 листопада 2010 року у справі № 2-4397/10

з боржника ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»), яка набрала законної сили

05 грудня 2010 року, визнана укладеною мирова угода між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за якою ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання погасити заборгованість за кредитним договором

№ 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року в сумі 13 077,27 доларів США,

що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) становить

103 816,53 грн та проценти за користування кредитними коштами, в строк

та порядку, передбаченими додатковим договором № 1 від 23 жовтня

2009 року до кредитного договору № 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року та кредитним договором № 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року, рівними частинами у розмірі не менш 232,89 доларів США, яка складається з частини основного боргу та нарахованих процентів за користування кредитом, щомісячно, починаючи з 01 грудня 2010 року по 14 березня 2018 року

до повного погашення отриманого кредиту, а також сплатити судові витрати, понесені ПАТ «Банк Форум» в особі Маріупольської дирекції у розмірі

1 310 грн в строк до 01 лютого 2011 року, пеню у розмірі 2 822,11 грн в строк до 01 червня 2011 року. ПАТ «Банк Форум» в особі Маріупольської дирекції зобов`язаний прийняти від ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0073/08/15Z від 14 березня 2008 року

на 26 листопада 2010 року 13 077,27 доларів США, що за курсом НБУ

на 26 листопада 2020 року складає 103 816,53 грн та проценти

за користування кредитними коштами, в строк та в порядку, передбаченому додатковим договором № 1 від 23 жовтня 2009 року до кредитного договору

№ 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року та кредитним договором

№ 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року, рівними частинами у розмірі

не менш 232,89 доларів США, яка складається з частини основного боргу

та нарахованих процентів за користування кредитом, щомісячно, починаючи з 01 грудня 2010 року по 14 березня 2018 року до повного погашення отриманого кредиту. Крім того, ПАТ «Банк Форум» в особі Маріупольської дирекції не має претензій матеріального характеру до ОСОБА_1 за умови задоволення вимог банку ОСОБА_1 в строк та порядку, передбаченими додатковим договором № 1 від 23 жовтня 2009 року до кредитного договору № 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року та кредитним договором

№ 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року.

28 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/6, відповідно

до якого ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «ФК «Веста», а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі

за договором кредиту № 0073/08/15-Z. Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Веста» № 06/08-2019 від 06 серпня 2019 року «Про перейменування ТОВ «Фінансова компанія «Веста» на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс веста», ТОВ «ФК «Веста» (ЄДРПОУ 41264766) змінило назву на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (ЄДРПОУ: 41264766), у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» виступає правонаступником прав та обов`язків ТОВ «ФК «Веста».

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» просило замінити стягувача ПАТ «Банк Форум» на правонаступника ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у справі №2-4397/10 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0073/08/15-Z.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 27 березня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що договір про відступлення права вимоги № 0002/19/6 від 28 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста» був укладений між сторонами після початку процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум». Так, постановою правління НБУ від 13 червня 2014 року № 355 було прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум».

16 червня 2014 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) оголошено про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку та початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум». Проаналізувавши надані документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оспорюваний стороною боржника договір відступлення права вимоги був укладений в межах процедури ліквідації банку та за згодою ФГВФО. А тому суд не прийняв доводи боржника про недійсність укладеного договору.

Проте, звернувшись із зазначеною заявою до суду заявник не надав всіх необхідних документів, які б підтверджували перехід до нього за зазначеним вище договором права вимоги.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 0002/19/6

від 28 березня 2019 року невід`ємними частинами договору є додатки та акт № 1 приймання-передачі документації до цього договору. Суду не надано акт приймання-передачі від первісного кредитора новому кредитору зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором 0073/08/15Z від 14 березня 2008 року, який є складовою частиною укладеного договору.

Також суду не надані докази нотаріального посвідчення відступлення прав вимоги за іпотечним договором, який стосується основного договору 0073/08/15Z від 14 березня 2008 року.

Тому суд вважав, що наданих заявником доказів недостатньо для встановлення переходу до заявника права вимоги за кредитним договором 0073/08/15Z від 14 березня 2008 року, укладеним між ПАТ «Банк Форум»

та ОСОБА_1 .

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Донецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задоволено. Ухвалу Володарського районного суду Донецької області від 27 березня 2020 року скасовано, заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у виконавчому проваджені задоволено.

Замінено стягувача ПАТ «Банк Форум» на правонаступника

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у справі № 2-4397/10 за позовом

ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за кредитним договором № 0073/08/15-Z. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у зв`язку

з укладанням між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста» договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» набуло всіх прав кредитора, в тому числі за кредитним договором № 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року, укладеним

з ОСОБА_1 , заява ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони

у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції щодо недостатності доказів, наданих заявником на підтвердження переходу до заявника права вимоги

за кредитним договором 0073/08/15Z від 14 березня 2008 року, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 , а саме ненадання заявником акта

№ 1 приймання-передачі документації до договору про відступлення прав вимог, є помилковим. З матеріалів справи вбачається, що відповідно

до абзацу першого 1 пункту 1 договору про відступлення прав вимог

№ 0002/19/6 від 28 березня 2019 року, ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги до позичальників, зазначених у додатку № 1 до договору, серед яких

є і ОСОБА_1 . Акт № 1 приймання-передачі стосується лише документації до цього договору і не може підтверджувати набуття ТОВ «ФК «Веста» прав вимоги.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та у задоволенні заяви відмовити.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та суперечать правовим висновкам викладеним

у постанові Великої Палати Верховного суду від 10 грудня 2019 року (справа

№ 925/698/16). Згідно з пунктом 190 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку,

є нікчемними (частина третя статті 36 Закону про гарантування вкладів). Таким чином суд апеляційної інстанції при винесені рішень всупереч правовим позиціям, які викладені зазначеній постанові дійшов помилкового та необґрунтованого висновку, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» правомірно набуло права та обов`язків правонаступника ПАТ «Банк Форум», а останній мав право у період ліквідації укладати договір про відступлення прав вимоги.

Так, ПАТ «Банк Форум» знаходячись у стадії ліквідації з 14 березня 2014 року не мав права згідно статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року укладати будь-які правочини.

Крім того, згідно пункту 4 вищевказаного договору, відступлення прав вимог було здійснено за 10 644 728, 79 грн, однак, як вбачається з Єдиного реєстру юридичних осіб, керівник ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» Лінкевич Є. О. має право приймати рішення на суму, що дорівнює 1 000 000 грн або є нижчою

від цієї суми. Таким чином, керівник ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»

Лінкевич Є. О. взагалі не мала право підписувати та укладати договір

№ 0002/19/6 про відступлення прав вимоги від 28 березня 2019 року, тому

як сума цього договору перевищує 1 000 000 грн.

При поданні заяви до суду першої інстанції «ФК «Інвестохіллс Веста» не було сплачено судовий збір, оскільки сплата судового збору за подання заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні Законом України «Про судовий збір» не передбачена, але оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції безпідставно стягнуто 2 102 грн, тобто витрати заявника зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що є порушенням

Закону України «Про судовий збір».

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У серпні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року справу за заявою

ТОВ «ФК «Інвестохіллс» Веста» про заміну сторони у виконавчому провадженні призначено до розгляду.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Володарського районного суду Донецької області від 29 листопада 2010 року, яка набула законної сили 05 грудня 2010 року, визнано укладення мирової угоди між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 та ОСОБА_3

за якою ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання погасити заборгованість

за кредитним договором № 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року

в сумі 13 077.27 доларів США, що за курсом НБУ становить 103 816,53 грн, проценти за користування кредитом рівними частинами у розмірі не менш

232,89 доларів США щомісячно, починаючи з 01 грудня 2010 року

по 14 березня 2018 року до повного погашення заборгованості. А також сплатити судові витрати, понесені ПАТ «Банк Форум» в особі Маріупольської дирекції у розмірі 1 310 грн у строк до 01 лютого 2011 року, пеню у розмірі

2 822,11 грн в строк до 01 червня 2011 року. ПАТ «Банк Форум» в особі Маріупольської дирекції зобов`язаний прийняти від ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0073/08/15Z

від 14 березня 2008 року на 26 листопада 2010 року 13 077,27 доларів США

та проценти за користування кредитними коштами, в строк та в порядку, передбаченому додатковим договором № 1 від 23 жовтня 2009 року

до кредитного договору № 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року, починаючи з 01 грудня 2010 року по 14 березня 2018 року до повного погашення отриманого кредиту та відмовляється від матеріальних претензій

до ОСОБА_3 за умови задоволення вимог банку ОСОБА_1 в строк та порядку, передбаченими додатковим договором № 1 від 23 жовтня

2009 року до кредитного договору № 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року та кредитним договором № 0073/08/15-Z від 14 березня 2008 року

(а. с. 16-17).

28 березня 2019 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» було укладено договір відступлення права вимоги № 0002/19/6, відповідно до умов якого банк відступив новому кредитору ТОВ «ФК «Веста» права вимоги до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених

у додатку № 1, у тому числі і за договором № 0073/08/15-Z (а. с. 10-14).

Відповідно до додатку № 1 до договору від 28 березня 2019 року № 0002/19/6 у реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників

під № 631 зазначено боржника ОСОБА_1 за договором від 14 березня 2008 року № 0073/08/15-Z (а. с. 8-10).

Згідно із копією протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-01-31-000076b 21 лютого 2019 року відбувся аукціон щодо придбання активів

ПАТ «Банк Форум». Переможцем електронного аукціону визнано ТОВ «ФК «Веста» (а. с. 17-19).

Відповідно до протоколу від 06 серпня 2019 року № 6/08 -2019 прийнято рішення про перейменування ТОВ «ФК «Веста» на ТОВ «ФК «Інвестхіллс Веста» (а. с. 20-21).

Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ФК «Інвестхіллс Веста»

є юридичною особою та основний вид діяльності 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення)

(а. с. 22-23).

Платіжними дорученнями (копіями) № 121, 144, 145, підтверджено оплату лота згідно протоколу від 21 лютого 2019 ркоу № UA-EA-2019-01-31-000076b (а. с. 26-28).

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтею 2 ЦПК України однією

з основних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані

на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права

на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду,

що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод.

Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені

до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону

її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника)

з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу

(глава 47 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі

за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора

в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України

та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104,

106 ЦК України), правочин щодо заміни кредитора або боржника

у зобов`язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК України).

Відповідно до законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, встановивши, що за договором від 28 березня 2019 року про відступлення права вимоги № 0002/19/6, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Веста», до ТОВ «ФК «Веста» перейшло право грошової вимоги

за кредитним договором від 14 березня 2008 року № 0073/08/15-Z, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 , та договорами іпотеки, укладеними з метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору

та ураховуючи те, що ПАТ «Банк Форум» вибуло із матеріального правовідношення, на підставі якого у нього виникло право вимоги

до ОСОБА_1 за кредитним договором та договорами іпотеки

від 14 березня 2008 року, дійшов обґрунтованого висновку,

що ТОВ «Фінансова компанія «Веста» (після перейменування -

ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста») є правонаступником

ПАТ «Банк Форум» щодо права вимоги до боржника ОСОБА_1 та може бути стороною виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Володарським районним судом Донецької області у цивільній справі № 2-4397/10.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело

або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться

до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного суду від 28 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович