Справа №1-152/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 травня 2010 року         Святошинський районний суд м. Києва у складі:

    головуючого судді:     Скоріна А.В.

    при секретарі:              Яблонській І.К.,  Чоловської А.А., Прокопенко Н.М.

    з участю прокурора:    Марунича О.В., Смітюха В.Є.

    захисника:                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, гр. України, освіта середня,  не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого:

у скоєні злочину, передбаченому ст. 186 ч.2 КК  України, -

ВСТАНОВИВ:

Під час судового слідства встановлено, що ОСОБА_2, 24.09.2009 року, приблизно в 16 годин, знаходячись біля будинку № 13 по вул.Симиренка в м.Києві, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров»я, відкрито викрав у малолітнього ОСОБА_3 чуже майно, яке належить гр-ну ОСОБА_4- батьку малолітнього ОСОБА_3

Так, ОСОБА_2 24.09.2009 року, приблизно в 16 годин, проходячи біля будинку №13 по вул.Симиренка в м.Києві, побачив раніше йому незнайомого малолітнього ОСОБА_3, майном якого вирішив заволодіти.

Після цього, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, підійшов до малолітнього ОСОБА_3 та попросив у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати. Коли малолітній ОСОБА_3 відповів, що мобільного телефону у нього немає, ОСОБА_2, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним ля життя чи здоров'я, штовхнув малолітнього ОСОБА_3 в плече, завдавши йому сильний фізичний біль, в результаті чого останній впав на землю, після чого з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, скориставшись тим, що малолітній ОСОБА_4 не чинить йому опір, заволодів чужим майном, що знаходилось у малолітнього ОСОБА_3, а саме: мобільним телефоном „Нокіа 1100", ціною 200 гривень. Після цього, ОСОБА_2, заволодівши чужим майном, і продовжуючи утримувати мобільний телефон малолітнього ОСОБА_3 в руці, з метою утримання викраденого, наказав малолітньому ОСОБА_3 не чинити опір його діям.

Тим часом ОСОБА_2, заволодівши чужим майном, яке знаходилось у малолітнього ОСОБА_3, яке належить батьку останнього - гр-ну ОСОБА_4., на загальну суму 200 гривень, з місця скоєння злочину втік, завдавши потерпілому матеріальну шкоду. В подальшому ОСОБА_2 розпорядився викраденим мобільним телефоном на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_2 24.09.2009 року, приблизно в 16 годин 20 хвилин, знаходячись біля будинку № 25 по вул.Симиренка в м.Києві, з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, повторно, відкрито викрав у малолітнього ОСОБА_5 чуже майно, яке належить гр-ну ОСОБА_6- батьку малолітнього ОСОБА_5

Так,   ОСОБА_2,   24.09.2009   року,   приблизно   в   16   годин   20 хвилин знаходячись біля будинку №25 по вул.Симиренка в м.Києві, побачив раніше йому незнайомого   малолітнього  ОСОБА_5,   мобільним  телефоном  якого вирішив   заволодіти.

З метою виконання свого злочинного умислу ОСОБА_2 підбіг до малолітнього ОСОБА_5, який йшов поруч зі своїм малолітнім товаришем ОСОБА_7 і з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрав з руки малолітнього ОСОБА_5 мобільний телефон «Соні Еріксон 530», ціною 1200 гривень, в якому знаходилась картка-пам'яті об'ємом 2 Мб. ціною 200 гривень, та сім-картка оператора мобільного зв'язку „Лайф", ціною 25 гривень, на рахунку якої грошей не було, а всього майна на загальну суму 1425 гривень, завдавши потерпілому гр-ну ОСОБА_6, батьку малолітнього ОСОБА_5, матеріальну шкоду. Відкрито викравши чуже майно, ОСОБА_2, продовжуючи утримувати мобільний телефон малолітнього ОСОБА_5. в руці, з метою утримання викраденого, наказав малолітньому ОСОБА_5. не чинити опір його діям, погрожуючи при цьому, що він в разі невиконання даної вимоги поб'є його. Злякавшись того, що ОСОБА_2 може заподіяти йому тілесні ушкодження, малолітній ОСОБА_5 не став чинити опір діям ОСОБА_2 Після цього ОСОБА_2 з викраденим чужим майном з місця скоєння злочину втік.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєні злочину, передбаченому ст.186 ч.2 КК України визнав повністю та підтвердив вищевказані обставини його скоєння, а саме, що 24.09.2009р., близько 16 години, знаходячись біля будинку №13 по вул.Симиренка в м.Києві, застосовуючи насильство відкрито викрав у малолітнього ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа 1100».

Крім цього, 24.09.2009р., близько 16 години 20 хвилин, знаходячись біля будинку №25 по вул.Симиренка в м.Києві, з погрозою застосування насильства, повторно відкрито викрав у малолітнього ОСОБА_5 мобільний телефон «Соні Еріксон 530» в якому знаходилась картка мобільного зв’язку «Лайф» та картка пам’яті об’ємом 2 Мб.

Також ОСОБА_2 показав, що фактичні обставини справи, а саме час, дату, місце та спосіб скоєння злочинів не оспорює, щиро кається у скоєному.

Вина ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченому ст.186 ч.2 КК України, по епізоду пограбування малолітнього ОСОБА_3, підтверджується показами потерпілих.

Так, потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що в  той день був на роботі, коли йому зателефонувала дружина і повідомила, що у сина вкрали мобільний телефон. Він приїхав додому та викликав працівників міліції. Син повідомив, що йшов зі школи і до нього підійшов хлопець, який попросив телефон зателефонувати. Хлопець забрав мобільний телефон, повернувши сім-картку.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що вийшов зі школи приблизно в 17 годин. До нього підійшов хлопець і попросив телефон зателефонувати. Потім підсудний його штовхнув і забрав телефон. З рукава підсудного випав ніж, який той підняв і поклав до кишені. Ніж підсудний не застосовував. Також ОСОБА_3 показав, що не відчував загрози від підсудного. Сім-картку йому підсудний повернув.

Крім показів потерпілих вина ОСОБА_2 у скоєні злочину, передбаченому ст.186 ч.2 КК України, по епізоду пограбування малолітнього ОСОБА_3, об’єктивно підтверджується наступним:

- протоколом очної ставки від 28.09.2009р., проведеної між малолітнім потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_3 підтвердив свої покази, щодо обставин пограбування.

А.с.79-81.

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 28.09.2009р. проведеного з участю підозрюваного ОСОБА_2, відповідно до якого останній детально відтворив обставини скоєння злочину.

А.с.82-83.

- постановами від 27.09.2009р. про визнання та прилучення в якості речового доказу гарантійного талону на мобільний телефон «Нокіа 1100» та гарантійного талону на мобільний телефон «Соні Еріксон К530»

А.с.20, 45.

         Враховуючи повне визнання своєї вини підсудним по епізоду пограбування малолітнього ОСОБА_9, щире каяття у скоєному, суд вважає за недоцільне дослідження інших доказів по справі у відповідності до ст.ст.299 ч.3, 301-1 КПК України.

При таких обставинах суд вважає, що вина підсудного у вчиненні злочинів передбачених ст.186 ч.2 КК  України повністю доведена, а тому його злочинні дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК  України за ознакою „відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, а також застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, вчинений повторно».

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості  вчиненого злочину,  особу підсудного, який раніше не судимий, не працює, не одружений, характеризується посередньо, обставини, що пом’якшують вину – щире каяття у скоєному та добровільне відшкодування завданого збитку, обставину, що обтяжує вину – вчинення злочину щодо малолітніх, і вважає за необхідне обрати йому міру покарання  у виді позбавлення волі.

Цивільні позови залишити без задоволення у зв’язку з повним відшкодуванням завданої шкоди потерпілим.

.           Речові докази по справі – вирішити у відповідності до ст. ст. 81, 330 КПК України

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК  України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченому ст.186 ч.2 КК  України і призначити йому покарання, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДУ з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з 26.09.2009 року.

Цивільні позови залишити без задоволення у зв’язку з повним відшкодуванням завданої шкоди потерпілим.

Речові докази по справі: гарантійний талон на мобільний телефон “Нокіа 1100” та гарантійний талон на мобільний телефон «Соні Еріксон К530», зберігати при матеріалах справи.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Святошинський районний суд м.Києва, а засудженим який перебуває під вартою,- в цей же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: