Справа № 2-1325/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 червня 2010 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                 судді Шевченко Л. В.,

при секретареві           Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У січні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.07.2005 між позивачем і відповідачем укладено шлюб. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згодом сторони почали віддалятися один від одного і це призвело до того, що в подальшому спільне життя у них не склалося: вони постійно сваряться, не можуть знайти спільної мови. Через розбіжність у поглядах на життя спільне проживання сторін, існування сім’ї та збереження шлюбу виявилося неможливим. Шлюбні стосунки фактично припинилися з січня 2010 року і з цього часу спільного господарства вони не ведуть. У зв’язку з цим позивач просить розірвати шлюб, укладений з відповідачем, визначити місце проживання доньки ОСОБА_4 разом з матір’ю та зобов’язати Центральний відділ реєстрації шлюбів м. Києва зареєструвати розірвання шлюбу та видати відповідне свідоцтво.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а.с. 12-13), отриманого з Центрального відділу реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім’ї на запит суду, ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на ОСОБА_4. Даний факт підтверджується також паспортом відповідача (а.с. 28). Прізвище відповідача ОСОБА_3, вказане в позовній заяві позивачем помилково.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов в частині розірвання шлюбу, а в частині вимог визначити місце проживання доньки та зобов’язання Центрального відділу реєстрації шлюбів м. Києва зареєструвати розірвання шлюбу та видати відповідне свідоцтво заявив клопотання про залишення позову без розгляду, яке судом задоволено.

Відповідач позов визнала та зазначила, що збереження сім’ї не можливе.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у шлюбі з 15.07.2005, що підтверджується копією актового запису про шлюб № 1427, наданою Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім’ї 26.02.2010 (а.с. 14).

Від шлюбу у сторін є донька – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 19.01.2006 (а.с. 27).

Ухвалою Солом’янського районного суду м. Києва від 31 березня 2010 року сторонам надавався строк для примирення з метою збереження сім’ї. Після закінчення встановленого судом строку сторони не висловили бажання зберегти сім’ю та просили розірвати укладений між ними шлюб.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, збереження шлюбу і примирення між ними не можливе.

Повно та всебічно з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову та встановивши, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112, ч. 2 ст. 114 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 15 липня 2005 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім’ї за актовим записом № 1427, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 8 гривень 50 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 при оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в розмірі 17 гривень на користь держави. ОСОБА_2  від сплати державного мита звільнити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий