Цивільна справа № 2-1675-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2010 року Солом’янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого – судді Зінченко С.В.,
при секретарі Шолудченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, –
в с т а н о в и в :
Позивач звернулась з даним позовом до відповідача, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання їхньої з відповідачем доньки в розмірі 30% від усіх видів доходів відповідача щомісяця, починаючи з жовтня 2009 року та до повноліття доньки.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 09 лютого 2008 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, під час якого в них народилась донька – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як вказує позивач, з червня 2009 року їхні з відповідачем шлюбні відносини фактично припинились і жовтня 2009 року вони проживають окремо, дитина проживає разом з позивачем і, як зазначає остання, відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги в добровільному порядку не надає, а тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в заявленому розмірі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила про їх задоволення з підстав, викладених в позовній заяві.
Позивач в судове засідання не з'явилась, направили до суду письмові пояснення по суті поданого позову, в яких просила розглядати справу у її відсутність за участю її представника.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, погодившись сплачувати аліменти в розмірі ? частини від усіх видів своїх доходів. Також надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що в нього на утриманні перебувають його батьки, ним отримані кредити в банківських установах, за користування якими він щомісяця сплачує значну суму, а тому просив поданий позов задовольнити частково, визначивши розмір аліментів в ? частину від усіх видів його доходів.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 09 лютого 2008 року між сторонами відповідачем та позивачем було укладено шлюб, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї, про що зроблено актовий запис №144.
Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3, батьками якої є позивач та відповідач, що підтверджується копією свідоцтва про народження, що є в матеріалах справи.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено поясненнями сторін, з жовтня 2009 року сторони фактично припинили шлюбні відносини та проживають окремо. Дитина ОСОБА_3 проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, в той час як відповідач належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
Відповідно до вимог ст. ст. 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язанні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров'я дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки і сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину визначається судом.
Аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 75 Сімейного кодексу України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує матеріальне становище платника аліментів, та інші обставини, що мають істотне значення, зокрема, розмір заробітної плати відповідача та те, що на утриманні відповідача знаходяться його батьки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд вважає правильним визначити єдину частку від заробітку (доходу) батька на утримання дитини, яка буде стягуватися від дня пред'явлення позивачем позову, тобто з 01 березня 2010 року, і до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття, у розмірі 1/4 частини від усіх доходів відповідача щомісячно.
При цьому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача аліментів за минулий час (з жовтня 2009 року), оскільки позивачем та її представником не доведено та подано жодних доказів на підтвердження того, що нею вживались заходи щодо одержання аліментів з відповідача, але вона не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а тому суд з урахуванням вимог "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 року, вважає правильним стягнути з відповідача в дохід держави 213 грн. 00 коп. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180-182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 367 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Курчум, Східно-Казахстанської області Республіки Казахстан, проживаючого: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м. Києва, проживаючої: АДРЕСА_2, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 березня 2010 року і до повноліття ОСОБА_3.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 213 грн. 00 коп. державного мита.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційному суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду міста Києва через Солом’янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: