Номер провадження: 11-сс/813/1076/21

Номер справи місцевого суду: 522/11936/21 1-кс/522/6397/21

Головуючий у першій інстанції Осіік Д.В.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року                                                                м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя Артеменко І.А.,

судді: Журавльов О.Г., Кравець Ю.І.,

за участі: секретаря судового засідання Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2021 року про повернення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Одеського управління ДВБ НП України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та щодо не розгляду клопотання від 20.05.2021 року про проведення допиту ОСОБА_1 в якості потерпілого,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2021 року повернуто скаргу ОСОБА_1 , на бездіяльність посадових осіб Одеського управління ДВБ НП України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та щодо не розгляду клопотання від 20.05.2021 року про проведення допиту ОСОБА_1 в якості потерпілого.

Рішення суду мотивоване тим, що скарга не підсудна Приморському районному суду м. Одеси, оскільки матеріали справи наразі перебувають у проваджені Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Миколаєва.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

На вказану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржена ухвала є необґрунтованою, зокрема, стверджує, що:

- зі змісту скарги ОСОБА_1 вбачається, що предметом оскарження до слідчого судді була саме бездіяльність посадових осіб Одеського управління Департаменту Внутрішьої Безпеки НП України, який розташований за адресою: вул. Буніна, 37, м. Одеса, питання про оскарження бездіяльності ТУ ДБР у м. Миколаїв не ставилось;

- чисельні посилки з боку представників влади, починаючи з ТУ ДБР, продовжуючи ДВБ НП і закінчуючи слідчим суддею, у сукупності призводять до зволікання із розслідуванням заяви апелянта та можуть зумовити втрату ще більшого часу на збір доказів.

Посилаючись на викладене, апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу та направити скаргу на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

Позиції учасників судового розгляду.

13.03.2021 року на електрону пошту апеляційного суду від прокурора Одеської обласної прокуратури надійшла заява, у якій прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив розглянути її за його відсутності.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив розглянути його апеляційну скаргу у письмовому провадженні.

Відповідно до положення ст. 406 КПК України суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.

Мотиви апеляційного суду.

Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що слідчий суддя не в повній мірі дотримався вказаних вимог КПК України, що потягло за собою ухвалення необґрунтованого рішення.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні

Обґрунтовуючи оскаржену ухвалу, слідчий суддя констатував, що скарга не підсудна Приморському районному суду м. Одеси, оскільки матеріали справи наразі перебувають у проваджені Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Миколаєва.

Однак, апеляційний суд не погоджується із таким висновком, виходячи з наступного.

Звертаючись до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із скаргою на бездіяльність посадових осіб Одеського управління ДВБ НП України, ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку із передачею його звернення з ТУ ДБР м. Миколаєва до Одеського управління ДВБ НП України, саме на уповноважених осіб Одеського управління ДВБ НП України покладено обов`язок щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 20 травня 2021 року (а.с. 2-5)

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.

Виходячи аналізу норм КПК України судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).

А отже предметом оскарження до слідчого судді була саме бездіяльність посадових осіб Одеського управління Департаменту Внутрішньої Безпеки НП України, який розташований за адресою: вул. Буніна, 37, м. Одеса, тобто у межах територіальної юрисдикції Приморського районного суду м. Одеси. Таким чином, висновок слідчого судді щодо порушення правил підсудності при подачі скарги є помилковим.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Пунктам 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Розглянувши ж вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльність уповноважених осіб Одеського управління ДВБ НП України та зобов`язання їх внести відомості до ЄРДР та розглянути у встановлений законом строк його клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що до ТУ Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві 21 травня 2021 року надійшло звернення ОСОБА_1 , яке зареєстровано за вхідним № Н-1637, з приводу можливих неправомірних дій працівників поліції, яке у подальшому було скеровано до Одеського управління ДВБ НП України для проведення перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції та вжиття заходів (а.с. 7-8)

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань» усі отримані із заяв і повідомлень, а також виявлені з інших джерел відомості про обставини, що можуть свідчити про вчинення злочину, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як наслідок, з вище зазначеної правової норми слідує, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов`язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внесення за нею відомостей до ЄРДР так, як згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

У разі якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.

Як вже було зазначено, ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність посадових осіб саме Одеського управління ДВБ НП України та просив визнати незаконною бездіяльність уповноважених осіб саме Одеського управління ДВБ НП України та зобов`язати їх внести відомості до ЄРДР та розглянути у встановлений законом строк його клопотання.

ЄРДР утворено та ведеться відповідно до вимог КПК, а також Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до ст. 8 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, Реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є: прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури; керівники органів досудового розслідування; керівники органів дізнання; слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень; дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.

Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, органом досудового розслідування є не сам правоохоронний орган, до складу якого входить відповідний підрозділ (Національна поліція України, СБУ, НАБУ), а його підрозділи ( управління, відділ), визначений ст. 38 ч .1 КПК України.

Відповідно до Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України від 09 листопада 2015 року № 83 (зі змінами), Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який здійснює свою діяльність у напрямі дотримання внутрішньої безпеки у Національній поліції України.

Дотримання внутрішньої безпеки в діяльності органів Національної поліції України реалізується шляхом внутрішнього контролю та забезпечення власної безпеки органів поліції і полягає у здійсненні комплексу правових, організаційних та практичних заходів, спрямованих на виявлення, запобігання, попередження та припинення фактів порушення поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками Національної поліції України вимог законодавства України при виконанні службових обов`язків, фактів протиправного перешкоджання службовим особам поліції у виконанні покладених на них завдань та повноважень, а також виявлення та усунення інших чинників, які негативно впливають на діяльність поліції.

Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд констатує, що Одеське управління ДВБ НП України не є органом досудового розслідування, а їх працівники та керівники не є уповноваженими особами в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування.

Відтак, зважаючи на відсутність у Одеського управління ДВБ НП України повноважень щодо внесення відомостей до ЄРДР, апеляційний суд вважає, що вимоги скарги ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльність уповноважених осіб Одеського управління ДВБ НП України, зобов`язання їх внести відомості до ЄРДР та розглянути у встановлений законом строк його клопотання є такими, що не ґрунтуються на діючому законодавстві та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одночасно із цим апеляційний суд зауважує наступне.

Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань, зокрема, є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок здійснення кримінального судочинства надзвичайно формалізований. Він регулюється Конституцією України (статті 29, 31, 55, 58, 59, 62, 63, Розділ VIII), Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», іншими правовими нормами.

Разом з тим, ч. 1 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

       Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст. 303 КПК України.

В свою чергу, ОСОБА_1 має право відповідно до статей 303-306 КПК України, оскаржити бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР м. Миколаєва, як органу до якого звертався ОСОБА_1 з заявою, та який відповідно вимог КПК України наділений повноваженнями здійснювати досудове розслідування.

Керуючись статями 370-372, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 30 червня 2021 року про повернення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Одеського управління ДВБ НП України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та щодо не розгляду клопотання від 20.05.2021 року про проведення допиту ОСОБА_1 в якості потерпілого – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Одеського управління ДВБ НП України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та щодо не розгляду клопотання від 20.05.2021 року про проведення допиту ОСОБА_1 в якості потерпілого – відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

І.А. Артеменко                        О.Г. Журавльов                        Ю.І. Кравець