справа № 399/142/21

провадження № 1-кп/399/44/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2021 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання Аксьонової К.С.,

за участі прокурора Приліпка Г.А.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021121180000069 від 15.02.2021 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Павлиш Онуфріївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, розлученого, неодруженого, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з повною професійною освітою, працюючого на посаді електрогазозварник 5 р на ПрАТ «Рижівський гранітний кар`єр», раніше не судимого, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

в с т а н о в и в :

       Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного кримінально протиправного діяння проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людити та громадянина, а саме в ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини, тобто у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.

       За фактичними обставинами вчинення кримінального проступку досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 вчинив умисне кримінально протиправне діяння проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людити та громадянина, а саме в ухиленні від сплати аліментів на утримання дитини, тобто у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України за наступних обставин. 01.09.2011 року рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення з останнього на її користь аліментів на утримання їх спільної доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше встановленого законом мінімального розміру аліментів на одну дитину, починаючи з 30.05.2011 року і до досягення дитиною повноліття.

       На підставі вказаного виконавчого листа у відділі ДВС Комсомольського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження за виконавчим листом №2-1630/11, виданим Комсомольським міським судом Полтавської області від 01.09.2011 року про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , після чого виконавче провадження було передано до Онуфріївського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для подальшого виконання за місцем проживання ОСОБА_2 .

        ОСОБА_2 відомо про вказане рішення суду та про його примусове виконання органами Державної виконавчої служби Онуфріївського РВ ДВС Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Останньому також відомо про умови та порядок примусового виконання рішення суду органами ДВС.

       В період часу починаючи з моменту винесення вказаного рішення судом, тобто з 2011 року до квітня 2020 року ОСОБА_2 , будучи офіційно працевлаштованим на ПАТ "Кременчуцький сталеливаринй завод" постійно сплачував призначені йому аліменти на утримання дочки, шляхом їх автоматичного відрахування із заробітної плати не допускаючи утворення заборгованості по сплаті аліментів.

       31.03.2020 року ОСОБА_2 був звільнений із ПАТ "Кременчуцький сталеливаринй завод", після чого 08.04.2020 року став на облік до Онуфріївської районної філії Кіровоградського ОЦЗ як безробітний з призначенням виплати по безробіттю.

       Згідно довідки Онуфріївської районної філії Кіровоградського ОЦЗ від 22.02.2021 року №02-64/27/01/21, ОСОБА_2 із 08.04.2020 року перебуває на обліку як безробітний та мав дохід за період з 08.04.2020 до 17.02.2021 року, що склав 90 949 гривень 90 копійок. За вказаний період перебування на обліку в Онуфріївській районній філії Кіровоградського ОЦЗ аліменти з ОСОБА_2 не утримувалися.

       Упродовж вказаних періодів, у рамках виконавчого провадження ОСОБА_2 державними виконавцями нараховано до сплати аліменти в сумі 20 388 гривень 60 копійок. При цьому, у вказаний період ним аліменти жодного разу не сплачено. В результаті цього, заборгованість по сплаті аліментів за вказаний період складає 20 388 гривень 60 копійок.

       Незважаючи на наявність у ОСОБА_2 заробітку у вищевказаний період та можливості сплачувати аліменнти на користь ОСОБА_4 , він не сплачував аліменти та не повідомив про свої доходи до Онуфріївського РВ ДВС Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), чим приховав свій дохід, тим самим злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, що призвело до утворення заборгованості у вказаний періоду у розмірі 20 388 гривнь 60 копійок, тобто суму, яка сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів (розмір нарахувань за 3 місяці склали 6116 гривеь 58 копійок).

       Таким чином, ОСОБА_2 , злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), у зв`язку з чим є підстави його підозрювати у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів, враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю та не оспорював фактичних обставин вчинення кримінального проступку, які викладені в обвинувальному акті, інші учасники судового процесу також не оспорювали фактичних обставин справи та не заперечували щодо визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, а також судом їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються та ухвалено обсяг та порядок дослідження доказів, а саме допит обвинуваченого, допит потерпілої та дослідження матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України визнав повністю, підтвердив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що йому відомо, що згідно рішення суду він повинен сплачувати аліменти на користь своєї колишньої дружина на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно до досягнення донькою повноліття. Пояснив, що 31.03.2020 року був звільнений із ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», після чого 08.04.2020 року став на облік до Онуфріївської районної філії Кіровоградського ОЦЗ як безробітний з призначенням виплати допомоги по безробіттю. У виконавчій службі йому роз`яснювали, що в разі зміни місця роботи необхідно повідомляти державного виконавця. Потім захворів, знаходився у лікарні. Очікував до червня місяця 2020 року працевлаштування знову на завод, але завод діяльність не відновив. У центрі зайнятості були двох місячні не проплати допомоги. Пояснив, що взяв виписку по аліментах та відніс її у виконавчу службу, але оскільки був введений карантин, то довелося виписку вкинути у коробку для кореспонденції, яка була розміщена при вході у виконавчу службу. Жодних підтверджень таким діям обвинуваченого у останнього немає. При цьому, працівники для прийняття кореспонденції не виходили, оскільки введений був карантин. І вказана виписка по аліментах загубилася, тобто до спеціаліста так і не надійшла. В центрі зайнятості сума допомоги за місяць розбивалася на декілька частин, і обвинувачений вважав, що отримує суму за вирахуванням аліментів, але виявилося, що аліменти із отримуваної ним суми допомоги по безробіттю не відраховували. Самостійно не проконтролював та не цікавився чи надійшла виписка до державного виконавця для перерахування аліментів, також не цікавився і не з`ясовував для себе у центрі зайнятості питання чи відраховують з допомоги по безробіттю відповідний розмір аліментів. Вказану поведінку пояснив тим, що був заклопотаний хворобою матері та реабілітацією її після операції. При цьому, обвинувачений також зазначив, що скаржився в телефонному режимі до відповідного компетентного органу щодо неповно нарахованої суми по безробіттю, і як пояснив обвинувачений в судовому засіданні, було проведено перерахунок та добавлено суму виплати по безробіттю до 9300 грн., але чи виплачуються аліменти із вказаної суми обвинувачений жодного разу не цікавився, хоча повідомив, що мав таку можливість, оскільки в період карантину відмітка по обліку в центрі зайнятості проводилася в телефонному режимі, тобто обвинувачений мав можливість з`ясувати у спеціаліста питання щодо відрахування із суми допомоги по безробіттю, аліментів. Також зазначив, що при отриманні першого заробітку на роботі, він окрім офіційного відрахування коштів на сплату аліментів сплатить певну суму на погашення заборгованості, що утворилася. Також обвинувачений зазначив, що готовий понести покарання за скоєний проступок, і в майбутньому намагатиметься не створювати таких ситуацій.

       Потерпіла в судовому засіданні пояснила, що із обвинуваченим перебувала у шлюбі від якого мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обвинувачений має аліментні зобов`язання щодо дитини. До квітня 2020 року аліменти сплачував, а в подальшому перестав сплачувати аліменти. Із обвинуваченим не спілкується, номер його телефону їй невідомий, тому йому особисто не телефонувала та не з`ясовувала причини несплати аліментів. Пояснила, що їй не було відомо, що обвинувачений перебуває на обліку у Центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю. У період з квітня 2020 року по лютий 2021 року обвинувачений не надавав допомогу на утримання дитини взагалі ніякої. Телефонувала у виконавчу службу з метою з`ясування причин несплати аліментів, але їй пояснили, що оскільки на території України введено карантин, то виїжджати додому до платників аліментів заборонено. У лютому 2021 року їй із виконавчої служби повідомили, що склали акт відносно обвинуваченого, потім до неї приїхав слідчий, який їй усе пояснив і повідомив, що обвинувачений скоїв таким чином проступок.

Закони України зобов`язують батьків утримувати своїх неповнолітніх та непрацездатних дітей. Захист прав та інтересів неповнолітніх дітей лежить на їх батьках, які діють без особливих на те повноважень. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до примітки до ст. 164 КК України, у статтях 164 і 165 цього Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене КК України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Таким чином, аналізуючи наведене вище, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні проступку - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), доведена повністю і його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю правопорушення, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як кримінальний проступок, особу винного, який раніше не судимий, розлучений, неодружений, з 11.06.2021 року офіційно працевлаштований, на обліках в наркологічному і психоневрологічному кабінетах не перебуває, вважаючий себе повністю працездатною та здоровою особою, згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується посередньо, компрометуючими матеріалами відносно ОСОБА_2 селищна рада не володіє, а тому виходячи з наведеного, суд приходить висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень у виді громадських робіт в межах санкції ч.1ст. 164 КК України, що є достатнім для виправлення та перевиховання, запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, що відповідає особі та є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не було заявлено.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України і призначити йому покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.  

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області                                                        В.В. Шульженко