ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-531/2007                                                                                                                       Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 38                                                                                                                    інстанції -  Богомолова Л.В.

                                                                                                                                                               ( справа №2а-8/07р)

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2007 року                                                                                         м. Дніпропетровськ

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

                        головуючого  -   Поплавського В.Ю.(доповідач)

                        суддів              -  Уханенко С.А., Сафронової С.В.,

                        при секретарі  -  Портненко Т.В., за участю адвоката - ОСОБА_2,      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу  ОСОБА_1

на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2007 року за позовом  ОСОБА_1 до  прокурора м. Бердянська, про зобов'язання суб'єкта владних повноважень представляти її права та інтереси в суді, -

в с т а н о в и л а:

Позивачка 10 жовтня 2004 року звернулась до суду ( а.с. 1) та просила запросити з прокуратури м. Бердянська матеріали перевірки щодо її заяви від 16 жовтня 2004 року та визнати неправомірним рішення прокурора м. Бердянська, яке зазначене у листі від 29 листопада 2004 року НОМЕР_1. 

 Ухвалою суду від 05 січня 2005 року в прийнятті скарги на відмову прокурора представляти  права та законні інтереси ОСОБА_1 в суді за нововиявленими обставинам було відмовлено, оскільки згідно переліку справ, передбачених ст.  236 ЦПК України (в ред. 1963 року) дана скарга не попадає під категорію справ, що розглядаються судами, а  тому не може бути прийнята.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 травня 2005 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була задоволена, ухвала судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05 січня 2005 року скасована, а справа направлена в той же суд для розгляду по суті.

19 квітня 2006 року позивачка уточнила позовні вимоги у зв'язку з втратою чинності ЦПК України в редакції 1963 року та просила розглянути позов в порядку адміністративного судочинства (а.с. 125).

22 серпня 2006 року позивачка знов уточнила свої позовні вимоги зазначивши відповідачем по справі Управління державного казначейства України в Запорізькій області  та третьою особою першого заступника прокурора Запорізької області. Крім того визначила розмір матеріальної та моральної шкоди  причиненою бездіяльністю прокурора (а.с. 149).

06 грудня 2006 року ОСОБА_1 ще раз уточнила позовні вимоги та просила визнати відмову суб'єкта владних повноважень  - прокурора м. Бердянська від представництва її законних прав і інтересів при судовому розгляді заяви про перегляд рішення  від 09 лютого 2001 року  по справі  №2-1441/01 Бердянського міського суду нечинною і зобов'язати його представляти законні права і інтереси позивачки при судовому розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленними обставинами (а.с. 1640).

 Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2007 року у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про стягнення моральної шкоди було відмовлено, оскільки відповідно до ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку  різного судочинства, а тому у відкритті провадження в адміністративній справі і об'єднання її в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_1 до прокурора м. Бердянська, про зобов'язання суб'єкта владних повноважень представляти її права і інтереси в суді необхідно відмовити.

В апеляційній скарзі позивачка просила скасувати ухвалу від 16 лютого 2007 року про відмову у відкриті провадження за її уточненою заявою від 22.08.2006 року та направити справу на розгляд до суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга підлягає   задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2007 року у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про стягнення моральної шкоди було відмовлено, оскільки відповідно до ст. 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку  різного судочинства.

 Колегія судів не погоджується з такими висновками районного суду, оскільки позивачка не зверталася до суду з позовом в якому просила об'єднати його в одне провадження  з первісно поданим позовом,  а лише уточнювала  скаргу від  10 грудня 2004 року відповідно до КАС України.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто предметом спору в даній справі є публічні правовідносини із суб'єктом владних повноважень, а саме визнання нечинним відмови суб'єкта владних повноважень виконати певні дії.  Тому  даний спір необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства.  

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу  з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.  

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому ухвалу районного суду необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись п. 3 ч.1  ст. 199  КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

            Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 - задовольнити.  

            Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 лютого 2007 року   - скасувати.           

            Справу направити до  Бердянського міськрайонного суду Запорізької області для подальшого розгляду.

            Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту її проголошення.

            Судді: