ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
12.05.10Справа №2а-289/10/2770
м. Севастополь
15 год. 15 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
судді - Водяхіна С.А.;
при секретарі - Єньшиній Н.Б.,
за участю:
представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Навімар»- Васильков Олександр Костянтинович, довіреність № б/н від 29.01.10, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ ХМУМВС України в Харківській обл. 27.06.1997 р.,
представника відповідача –Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя –Чистякова Вікторія Вікторівна, довіреність від 26.08.2009 р. № 19/10/013, службове посвідчення УСВ № 047328;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі - не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, явку повноваженого представника до суду не забезпечив, причин неявки суду не повідомив,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Навімар»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства України у м. Севастополі – про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Навімар»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання дій Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя незаконними, визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя № 0000181520/0 від 28.01.2010 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1533,00 грн., зобов’язання Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя надати Головному управлінню Державного казначейства України у місті Севастополі висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 1533,00 грн., зобов’язання Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі перерахувати з відповідного рахунку Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Навімар»заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 1533,00 грн.
У судовому засіданні 15.04.2010 р., відповідно до ст. 51 КАС України представник позивача уточнив позовні вимоги, а саме просив –визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя щодо прийняття та надіслання податкового повідомлення-рішення № 0000181520/0 від 28.01.2010 р.; визнати не чинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя № 0000181520/0 від 28.01.2010 р. про зменшення ТОВ «Навімар»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1533,00 грн.; зобов’язати Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі міста Севастополя надати Головному управлінню Державного казначейства України у місті Севастополі висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 1533,00 грн. ТОВ «Навімар».
Позовні вимоги вмотивовані тим, що Законом України «Про податок на додану вартість»при подачі податкової декларації з ПДВ не передбачений обов’язок платника податку на додану вартість додавати до декларації оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій.
Як вважає позивач, до податкової декларації додані копії оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, позивач виконав усі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», а тому дії податкового органу з прийняття та направлення податкового повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є незаконними, податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню не чинним та скасуванню. При таких обставинах, на думку позивача, податковий орган зобов’язаний надати органу державного казначейства висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість.
Відповідач надав до суду заперечення проти адміністративного позову, у яких вказав, що 13.01.2010 р. ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ТОВ «Навімар», ЄДРПОУ 35400368 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у жовтні, вересні 2009 року.
За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000181520/0 від 28.01.10 про завищення бюджетного відшкодування позивачем у розмірі 1533,00 грн.
Підставами для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення став факт порушення позивачем приписів п.п. 4.2 п. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р., п.п.7.7.4, 7.7, ст.7 Закону України від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість».
Зокрема, позивачем не надані до декларації за листопад 2009 р. оригінали п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, які є обов'язковим додатком до декларації, у разі наявності експортних операцій.
Надання позивачем лише копій оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій не дає права позивачу на отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок.
Отже, на думку відповідача, податкове повідомлення-рішення № 0000181520/0 від 28.01.10 р. прийняте на підставі закону, в межах повноважень, наданих законом органам державної податкової служби, а том позов не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав уточненні позовні вимоги, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, як у безпідставних та не заснованих на законі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державного казначейства України у місті Севастополі в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заперечення на позов, в яких залишив вирішення спору на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Навімар»зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією у місті Севастополя в якості юридичної особи 05.09.2007 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.09.2007 р., та є платником податку на додану вартість з 07.05.2008 р.
Позивачем 18.11.2009, 18.12.2009 до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя надані податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2009 року.
18.12.2009 позивачем до декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року надані копії оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій № 123020000/9/000095 від 06.11.2009, що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Навімар»№ 12/17/1-Б від 17.11.2009.
13.01.2010 Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у жовтні, вересні 2009 року.
У ході перевірки встановлено, що позивачем в порушення підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2009 року на суму 1533,00 грн..
Також встановлено порушення підпункту 4.2 пункту 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054, а сам: позивачем не надані до декларації за листопад 2009 року оригінали п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, які є обов’язковим додатком до декларації у разі експортних операцій.
За результатами перевірки складено акт № 84/15-2/35400368 від 13.01.2010.
На підставі вказаного акту перевірки заступником керівника Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя 28.01.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000181520/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1533,00 грн.
Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування. При цьому, товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.
Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Згідно абзацу 2 підпункту 7.7.4. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції»від 01.03.2002 № 243 установлено, що для підтвердження факту вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт) платник податку на додану вартість, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації, що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. При цьому до оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій прирівнюються оригінали аркушів з позначенням "3/8".
Згідно з пунктом 4.2 Порядку заповнення і подання до органів податкової служби податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за № 250/2054 (у редакції, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 15.06.2005 № 213), одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - також копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності, та оригінали п'ятих основних аркушів (примірник декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
При цьому, у формі податкової декларації з податку на додану вартість визначене спеціальне поле «Оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій у разі наявності експортних операцій у кількості ___ штук на ____ аркушах», у якому, при наявності експортних операцій та при подачі оригіналів зазначених документів платник податку повинен зробити відмітку.
Виходячи з системного аналізу зазначених норм вбачається, що належним підтвердженням наявності експортної операції, застосування нульової ставки з податку на додану вартість, та відповідно права на отримання бюджетного відшкодування є належно оформлена митна вантажна декларація.
Для підтвердження права на отримання бюджетного відшкодування, законом встановлений обов’язок платника податку –додати до декларації оригінали п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій.
Отже у разі не виконання платником податку обов’язку з подачі податковому органу оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, не може, в розумінні приписів Закону вважатися належним підтвердженням експорту товарів, права на застосування нульової ставці з податку на додану вартість, та відповідно права на бюджетне відшкодування.
Таким чином, доводи представника позивача про те, що додавши до податкової декларації копії оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, позивач виконав усі вимоги Закону, спростовуються приписами Закону України «Про податок на додану вартість», Постанови Кабінету Міністрів України «Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції»від 01.03.2002 № 243, Порядку заповнення і подання до органів податкової служби податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за № 250/2054, матеріалами справи та фактичними обставинами справи.
Крім того, згідно з абзацом першим підпункту 7.7.5. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.
Відповідно до підпункту 7.7.7. пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість»якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Наведеними нормами встановлений обов’язок податкового органу з проведення документальних невиїзних перевірок (камеральних) заявлених у податкової декларації даних, та наслідки проведення таких перевірок, зокрема надсилання платнику податку податкових повідомлень, в яких зазначається сума перевищення бюджетного відшкодування та підстави для її вирахування
Оскільки, оригінали вантажних митних декларацій позивачем Державній податковій інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя надані не були, а тому можливості перевірити їх належне оформлення відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажно-митної декларації, затвердженої Державною митною службою України від 09.07.1997, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.97 за № 443/2247, і статей 2, 6, 8 Положення про вантажно-митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 574 від 09.06.1997, та відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджує факт вивезення (експортування) товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Навімар», у податкового органу не було.
Згідно ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для визнання акта недійсним чи неправомірними дій та бездіяльності органу владних повноважень є їх невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт вчинив дії. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним, дій чи бездіяльності неправомірними є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта, дій та бездіяльності прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України, тому немає підстав для його скасування, а також немає підстав для визнання незаконними дій державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя щодо прийняття на надіслання позивачу зазначеного податкового повідомлення-рішення.
Крім того, підпунктом 7.7.8. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Оскільки позивач реалізував своє право, звернувшись з даним позовом до Окружного адміністративного суду м. Севастополя, тобто розпочав процедуру судового оскарження податкового повідомлення-рішення, то обов’язок податкового органу надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, може виникнути за умовами скасування судом оскарженого податкового повідомлення-рішення, закінчення судового оскарження та отримання остаточного рішення з судового оскарження.
Отже, вимоги позивача про зобов’язання Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя надати Головному управлінню Державного казначейства України у місті Севастополі висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 1533,00 грн. ТОВ «Навімар», також не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Навімар»до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя не підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 3 ст. 160 КАС України повний текст постанови складено та підписано 17 травня 2010 р.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Навімар»відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя С.А. Водяхін