Справа № 414/2517/20

Провадження № 11-кп/810/311/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Луганського апеляційного суду у складі:

       головуючого                         Рябчун О.В.

       суддів                                 Белаха А.В., Люклянчука В.Ф.,

       з секретарем                         Василович Г.Ю.,

розглянувши, відповідно до ст.4221 КПК України, у м. Сєвєродонецьку Луганської області, матеріали контрольного судового провадження за апеляційною скаргою захисника Хорольського І.В. в інтересах ОСОБА_1 , поданою на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 12 липня 2021 року, якою щодо обвинуваченого за п.п. 4,10,12 ч. 2 ст. 115 КК України

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кремінна Луганської області, громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 09 вересня 2021 року включно,

в с т а н о в и л а:

У провадженні Кремінського районного суду Луганської області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130460000500 від 22.09.2021, за обвинуваченням ОСОБА_1 п. п. 4,10,12 ч. 2 ст. 115 КК України.

З матеріалів контрольного провадження встановлено, що 21 вересня 2020 року приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у будинку за місцем мешкання ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 розпивали спиртні напої.

Під час сумісного розпиття спиртних напоїв, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка, на ґрунті якої у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на умисне вбивство ОСОБА_3 , про що він повідомні ОСОБА_2 та запропонував останньому разом скоїти умисне вбивство ОСОБА_3 . На вказану пропозицію ОСОБА_2 погодився.

Далі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_3 , ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючі настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_3 , з особливою жорстокістю завдали тілесні ушкодження потерпілому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усвідомлювали, що внаслідок вчинених ними протиправних дій може настати смерть ОСОБА_3 та бажали настання таких наслідків.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїми діями спричиняли ОСОБА_3 тілесні ушкодження, поєднані з сексуальним насильством, які завдавали особливі фізичні муки та страждання, нестерпний біль, психічні та моральні (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, глумління) страждання.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4,10,12 ч. 2 ст. 115 КК України.

12 липня 2021 року у судовому засіданні задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 09 вересня 2021 року включно.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , суд першої інстанції врахував те, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого умисного злочину проти життя особи, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічного позбавлення волі. З огляду на ці обставини суд першої інстанції вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду, здійснювати незаконний вплив на свідків, з якими він мешкає в одному місті і які наразі ще не допитані, та вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому суд вважає, що встановлені раніше ризики, передбачені п. п. 1. 3. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не відпали та не зменшилися.

У поданій апеляційній скарзі захисник Хорольський Д.Ю. просить скасувати ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 12.07.2021 та постановити нову ухвалу, якою змінити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт за адресою АДРЕСА_2 .

Зазначає про те, що жодний ризик у клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою передбачений ст. 177 КПК України прокурором не доведено.

Вважає, що ризик переховування обвинуваченого є безпідставним, оскільки 22.09.2020 о 13.10 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а о 13.10 23.09.2020 звільнено в зв`язку із тим, що підозра не була пред`явлена у встановлений строк. Отже у ОСОБА_1 була можливість переховатися та втекти, але він самостійно прибув до відділку поліції для з`ясування подальших дій по справі. Після добровільного прибуття ОСОБА_1 до СВ Кремінського ВП ГУНП в Луганській області, йому о 15 годині 23.09.2020 р. було вручено клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу.

Також зазначає, що ризик впливання на свідків спростовується, оскільки належних свідків вбивства ОСОБА_3 не було і не встановлено.

Крім цього вказує, що в клопотанні слідчого одним із ризиків зазначено відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, що також не відповідає дійсності, тому як у ОСОБА_1 є законна дружина, яка є інвалідом 2 групи, та троє малолітніх дітей.

Сторони належним чином були повідомлені про дату та час розгляду матеріалів справи.

Розгляд апеляційної скарги захисника Хорольського І.В. здійснюється відповідно до ч.4 ст.422-1УПК України без участі сторін кримінального провадження

Перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.

12 липня 2021 року у судовому засіданні задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 09 вересня 2021 року включно.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року визнано неконституційним закріплене у ст. 392 КПК України обмеження права учасників кримінального провадження окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження у суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначена вище судова ухвала підлягає апеляційному перегляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю умотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судове рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання слідчого, повинно відповідати критеріям, зазначеним у ст.370 КПК України щодо його законності та обґрунтованості.

Як свідчить зміст оскаржуваної ухвали, наведені вище вимоги діючого кримінального процесуального закону судом враховані.

Зазначене кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічного позбавлення волі.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про продовження існування ризиків передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від слідства та суду, незаконного впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні та продовження вчинення ним кримінальних правопорушень, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчинені інкримінованого злочину та те, що обвинувачений офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу не має.

Отже суд доходить до висновку, що за таких обставин застосування до обвинуваченого інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж найсуворіший з них - тримання під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню заявлених вище та встановлених судом ризиків, що ґрунтується на наявних у матеріалах провадження доказах.

Подальше продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 не порушує його права на свободу та особисту недоторканність, гарантованого статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а доводи апеляційної скарги захисника про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є непереконливими та, на думку колегії суддів, не забезпечать його належної процесуальної поведінки на даному етапі кримінального провадження.

За наведених обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, який з дотриманням вимог ст.ст.197,199 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів, оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, та належним чином мотивував своє рішення щодо необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на строк до 60 днів, тобто 09 вересня 2021 року.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги захисника не спростовують встановлені судом обставини та скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Кремінського районного суду Луганської області від 12 липня 2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законною, обґрунтованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.405,407, 418,419 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 12 липня 2021 року, якою обвинуваченому за п.п. 4,10,12 ч. 2 ст. 115 КК України ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 09 вересня 2021 року включно, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Хорольського І.В. - без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

                                                               О.В. Рябчун

       Судді                                                        А.В. Белах

                                                               В.Ф. Люклянчук