Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95415399



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


Справа № 372/4391/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6162/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Парамонової Олександри Юріївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року про відмову в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову у складі судді Кравченка М.В.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Магомедова Марина Гамидівна про визнання недійсним правочину,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Магомедова М.Г. про визнання недійсним правочину.

Під час розгляду вказаної справи позивачем було подано заяву про забезпечення позову, яку ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.12.2019 року задоволено, накладено арешт на об`єкт нерухомості - житловий будинок з надвірними побудовами, площею 713,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 1430051) та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Заборонено ОСОБА_1 , Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомості - житловий будинок з надвірними побудовами, площею 713,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер-майна: 1430051) та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

У грудня 2020 року представник ОСОБА_1 Парамонова О.Ю. звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.12.2019 року.

Заява обґрунтована тим, що вказаний будинок, на який ухвалою суду накладено арешт на праві приватної власності належить відповідачці ОСОБА_1 , яка придбала його ще в 2011 році за власні кошти.

Накладений арешт на будинок діє вже майже півтора роки, що по факту унеможливлює здійснення відповідачкою своїх законних прав щодо розпорядженням зазначеним майном.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Парамонова О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 посилаючись на порушення вимог статей 89, 149-153, 263 ЦПК України, неповне дослідження доказів, недотримання вимог щодо законності та обґрунтованості рішення, які викладено в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року та постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, просила ухвалу суду від 10 лютого 2021 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову скасувати, ухвалити по справі нове рішення про задоволення заяви відповідачки.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 24.05.2011 року, задовго до подій, які є предметом розгляду Голосіївського районного суду м. Києва по справі №752/26562/18.

Наголошувала, що позивач не надав суду належних доказів, що підтверджують обставини зазначені ним. Тобто, це були припущення позивача, які суд взяв до уваги.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Від приватного нотаріуса КМНО Магомедової М.Г. надійшла заява про розгляд справи без її участі, а тому у відповідності до частини другої статті 372 ЦПК Україниколегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Колегія суддів, вислухавши Парамонову О.Ю. , в інтересах скаржниці ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 , яка просила апеляційну скаргу задовольнити, адвоката Клочай Н.І. в інтересах ОСОБА_6 , яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Звертаючись у суд із заявою про скасування заходів забезпечення позову, адвокат Парамонова О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 , вказувала, що будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на який ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.12.2019 року накладено арешт, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , яка придбала його ще в 2011 році за власні кошти.

Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, районний суд виходив з того, що відповідачка належно не вмотивувала наявність правових та фактичних підстав своїх вимог, не навела відомостей про нові обставини, які б істотно змінили необхідність вжитих заходів забезпечення позову, свідчили про їх недоцільність чи зменшення ризиків відчуження спірного майна, а також з тих підстав, що станом на час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, справу перебуває в провадженні суду, розгляд якої не завершеного.

Відповідно до положень частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006№ 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Убачається, що на момент вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову розгляд справи не завершено, триває судовий розгляд, що вказує на передчасність вимог про скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що підстав для скасування заходів забезпечення позову на цій стадії немає, у зв`язку з чим районним судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм процесуального права і незгоди з висновками суду першої інстанції при вирішенні питання саме про застосування забезпечення позову, відтак не обґрунтовують наявності порушення прав ОСОБА_1 оскаржуваною ухвалою.

За таких обставин, підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду у вказаному випадку відсутні.

Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Парамонової Олександри Юріївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 14 липня 2021 року.

Суддя-доповідач:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація