КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/4391/19

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6162/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Верес Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Парамонової Олександри Юріївни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року про зупинення провадження у справі у складі судді Кравченка М.В.,

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Магомедова Марина Гамидівна про визнання недійсним правочину,-

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Магомедова М.Г. про визнання недійсним правочину, який перебував на розгляді.

У січні 2021 року представник позивача адвокат Клочай Н.І. подала клопотання про зупинення провадження у справі, а у лютому 2021 року надійшли додаткові обґрунтування до вказаного клопотання, в яких остання просила зупинити провадження у справі до розгляду іншої справи.

Клопотання обґрунтовано тим, що за заявою відповідача у даній справі ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.06.2020 року було скасовано заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2019 року у справі № 752/26562/18, на яке позивач посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а тому вбачається об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи, а саме: № 752/26562/18.

Вказано, що предметом позовної заяви, з якою звернувся позивач уданій справі є визнання недійсним правочину з тієї підстави, що 24.05.2011 року ОСОБА_3 вчинено правочин з відчуження в адресу ОСОБА_1 (тещі ОСОБА_3 ) житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказано, що даний правочин було укладено з метою уникнення відповідачем ОСОБА_3 виконання взятих на себе обов`язків щодо повернення заборгованості перед позивачем у великому розмірі. Зокрема Голосіївським районним судом м. Києва було задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 83 868 644 грн, шляхом винесення 04.12.2019 року заочного рішення

Проте в подальшому вказане заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду. Станом на даний час вказану справу Голосіївським районним судом м. Києва не розглянуто, а наступне судове засідання призначено на 30.03.2021 року, а тому вважала, що розгляд даної справи неможливий, оскільки позивач обґрунтовує свій позов у справі № 372/372/4391/19 уникненням відповідачем ОСОБА_3 від виконання грошового зобов`язання перед позивачем, яке на разі переглядається Голосіївським районним судом м. Києва.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року клопотання позивача задоволено. Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Магомедова М.Г. про визнання недійсним правочину, зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 752/26562/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання зобов`язання припиненим.

В апеляційній скарзі адвокат Парамонова О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 вважає ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року про зупинення провадження незаконною, необґрунтованою, просить її скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в клопотанні представника позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судова справа, яка розглядається в Голосіївському районному суді м. Києва № 752/26562/18 немає жодного відношення до ОСОБА_1 , а тому районний суд дійшов хибного висновку відносно того, що судове рішення у іншій цивільній справі, може мати преюдиційне значення для вирішення цього спору.

Вказала, що провадження у справі потрібно відновити для того, щоб ОСОБА_1 могла довести абсурдність позовних вимог ОСОБА_2 заявлених до неї.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Від приватного нотаріуса КМНО Магомедової М.Г. надійшла заява про розгляд справи без її участі, а тому у відповідності до частини другої статті 372 ЦПК Україниколегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Колегія суддів, вислухавши Парамонову О.Ю. , в інтересах скаржниці ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 , яка просила апеляційну скаргу задовольнити, адвоката Клочай Н.І. в інтересах ОСОБА_5 , яка просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням положень процесуального права.

Відповідно до справи, у грудні 2019 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус КМНО Магомедова М.Г. про визнання недійсним укладеного між відповідачами правочину від 24.05.2011 року, пов`язаного з відчуженням ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 (тещі) житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2019 року було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості й вважає, що відчуження відповідачем нерухомого майна на користь тещі - ОСОБА_1 відбулося з метою уникнення відповідальності за невиконання грошового зобов`язання на істотну суму грошових коштів.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції прийшов до висновку, що для вирішення позову про визнання недійсним правочину, має преюдиційне значення рішення суду у справі № 752/26562/18, оскільки позивач в своєму позові посилається, як на підстави своїх вимог і заперечень на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2019 року, яке було скасовано ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.06.2020 року у цивільній справі № 752/26562/18.

Висновки суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі є обґрунтованими та доводами апеляційної скарги не спростовуються, з огляду на таке.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинена.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).

Ураховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.

Згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 33 постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року N 2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України N 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

У даній справі ОСОБА_2 просить визнати недійсним правочину з тієї підстави, що 24.05.2011 року ОСОБА_3 вчинено правочин з відчуження на користь ОСОБА_1 (своєї тещі) житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою неповернення йому боргу.

Підставою для зупинення провадження у цій справі є розгляд судом справи № 752/26562/18 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання зобов`язання припиненим, оскільки заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2019 року на яке ОСОБА_5 посилається, як на підстави своїх вимог, було скасовано ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.06.2020 року у цивільній справ № 752/26562/18 й заявлені вимоги перебувають на вирішенні суду.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі N 641/8309/19 (провадження N 61-10107св20) міститься висновок, що "відповідно до вимог закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи".

Необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, порушень норм процесуального чи матеріального права, які є підставою для скасування ухвали, не допущено.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Парамонової Олександри Юріївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 14 липня 2021 року.

Суддя-доповідач:

Судді: