ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Львів

 27 травня 2010 р.                                                                                          № 2а-7663/09/1370  

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді                              Ланкевича А.З.

при секретарі                                        Подібка М.З.

з участю представників

позивача                                        Дем’яновської Н.Г.

відповідача                                        Шургота І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області до Заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургота Ігоря Ярославовича за участі третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 про оскарження неправомірних дій, позовом третьої особи ОСОБА_4 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області про визнання постанови незаконною, її скасування та відшкодування моральної шкоди -

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати дії заступника начальника Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургота І.Я. щодо поновлення виконавчого провадження та відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва №2а-14/1/08 від 13.05.2008 року про поновлення ОСОБА_4 на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області неправомірними та скасувати постанови від 13.08.2009 року про відкриття виконавчого провадження та від 03.11.2009 року про поновлення виконавчого провадження.

В процесі судового розгляду від позивача надійшла заява, згідно якої Державна судова адміністрація у Львівській області відмовляється від адміністративного позову та просить закрити провадження по справі. Таку відмову прийнято судом та Ухвалою суду від 27 травня 2010 року  закрито провадження у справі в частині позову Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області до Заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургота Ігоря Ярославовича за участі третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 про оскарження неправомірних дій.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, подала позовну заяву, в якій просить визнати постанову підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 30.11.2009 року про зупинення виконавчого провадження №14230439 по виконавчому листі №2а-14/1/08, виданого 13.05.2008 року, незаконною та скасувати її, зобов’язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області поновити виконавче провадження.

Від третьої особи з самостійними вимогами надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій така крім вимог заявлених в позовній заяві додатково просить стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000 грн., та з Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області в сумі 3 000 грн. Крім цього, ОСОБА_4 надіслав текст судових дебатів, згідно якого вбачається, що такий додатково просить стягнути з відповідача на його користь судовий збір, витрати пов’язані з поштовою кореспонденцію, придбанням медичних препаратів, потреба яких викликана тривалим розглядом судом справи по суті, неявкою представників сторін, зупиненням виконавчого провадження, та стягнути компенсацію за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Враховуючи зміст ч.1 ст. 51 Кодексу адміністративно судочинства України позивач має право  змінити  підставу  або  предмет адміністративного позову,  збільшити або зменшити розмір  позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, а відтак суд розцінює поданий третьою особою текст як заяву про збільшення позовних вимог.

В позовній заяві та заяві про збільшення розміру позовних вимог посилається на те, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва  від 13.05.2008 року вирішено поновити ОСОБА_4 на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області та видано виконавчий лист №2-01-14/1 від 01.07.2008 року, згідно якого постанова суду в частині поновлення такого підлягає негайному виконанню. Постановою підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 13.08.2009 року відкрито виконавче провадження на підставі вищевказаного виконавчого листа. Проте  постановою від 30.11.2009 року було втретє зупинено виконавче провадження. Вказану постанову вважає не вмотивованою та посилається на ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої винесення такої не є обов’язковим. Такими діями відповідача затягується виконання постанови суду від 13.05.2008 року. Також вказував на те, що він не працює, а відповідно не має засобів для життя, придбання харчів, ліків, одягу, оплати комунальних послуг. Хворіє гіпертонічною хворобою, а дії сторін приводять до загострення хвороби, підняття тиску, болів серця та голови, що змушує купувати та вживати медичні препарати у великих кількостях. Все це гнітюче впливає на його нервову систему, завдає матеріальної та моральної шкоди.

Від відповідача - Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області надійшло заперечення проти позову, згідно якого такий просить в позові третьої особи відмовити, посилається на те, що 30.11.2009 року державним виконавцем у зв’язку з тим, що боржником Територіальним управлінням ДСА у Львівській області подано адміністративний позов щодо правомірності його дій, на підставі ст. 35, 36 Закону України «Про виконавче провадження», винесено оскаржувану постанову про зупинення виконавчого провадження. Виконавче провадження зупинено до розгляду вказаного позову в суді, а відтак така винесена у відповідності із законодавством. Поряд з цим виконавче провадження щодо поновлення ОСОБА_4 на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області з 21 жовтня 2002 року завершене на підставі заяви стягувача. Державним виконавцем 07.05.2010 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. А вимогу про відшкодування моральної шкоди вважає безпідставною та такою, що повинна бути предметом спору окремої справи.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в судове засідання не прибула, надіслала заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи здійснювати без її участі, а відтак суд ухвалив провести розгляд справи без участі такої на підставі наявних у справі доказів.

Представники сторін проти заявлених третьою особою позовних вимог заперечили, просять відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав передбачених в запереченні на такий позов.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково виходячи з наступних підстав.

          13 травня 2008 року Дніпровським районним судом м. Києва винесено постанову, в резолютивній частині якої зазначено, що рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області з 21 жовтня 2002 року та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.

На підставі вказаної постанови Дніпровським районним судом м. Києва 01 липня 2008 року видано виконавчий лист №2-а-14/1/08 про поновлення ОСОБА_4 на посаді судді Червоноградського міського суду Львівської області з 21 жовтня 2002 року.

За заявою стягувача ОСОБА_4 на підставі виконавчого документа  державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 13 серпня 2009 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено строк виконання до 21.08.2009 року.

25 серпня 2009 року державним виконавцем скеровано до Дніпровського районного суду м. Києва подання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення та винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

Розглянувши вказане подання Дніпровський районний суд м. Києва виніс ухвалу від 12 вересня 2009 року, якою встановив спосіб і порядок виконання вказаної постанови.

Постановою державного виконавця від 03 листопада 2009 року виконавче провадження поновлено.

30 листопада 2009 року державним виконавцем у зв’язку з тим, що боржник подав позов про оскарження правомірності його дій, винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

07 травня 2010 року на підставі заяви стягувача державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства, негайно виконуються постанови суду про присудження  виплати  заробітної  плати,  іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах  суми  стягнення за один місяць,  поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Вказана вимога передбачена також статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищенаведене, зупинення виконання судового рішення про поновлення на роботі не допускається, а відтак постанова державного виконавця від 30 вересня 2009 року підлягає скасуванню.

Згідно п.1 ч.1 ст. 40. Закону України про виконавче провадження, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві за письмовою заявою стягувача.

З урахуванням цього, у разі повернення державним виконавцем виконавчого документа стягувачеві припиняються усі дії такого спрямовані на виконання відповідного рішення, тому вимога третьої особи про зобов’язання відповідача поновити виконавче провадження до задоволення не підлягає.

Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

На підтвердження завданої третій особі моральної шкоди така надала суду два касові чеки, що посвідчують купівлю лікарських засобів на загальну суму 16, 95 грн.

Як вбачається з пояснень третьої особи, така хворіє гіпертонічною хворобою, а відтак,  вимагає відповідного лікування та приймання ліків. Тому, суд не вбачає наявності причиново-наслідкового зв’язку між діями сторін і купівлею третьою особою ліків. Третьою особою не надано суду жодних інших доказів на підтвердження перенесених нею душевних страждань, завданих внаслідок порушення її прав. Крім цього, суд не вбачає в діях Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області жодних порушень законодавства, оскільки такі спрямовані на реалізацію права звертатися за судовим  захистом її прав та інтересів, які вона вважає що такі порушені, оспорені чи невизнані.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративно судочинства України, судові витрати складаються із судового  збору  та  витрат, пов'язаних з розглядом справи.  До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу;  2) витрати сторін та їхніх  представників,  що  пов'язані  із прибуттям до суду;  3) витрати,  пов'язані  із залученням свідків,  спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати,  пов'язані з проведенням огляду доказів на  місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст. 94 вищезазначеного Кодексу, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що серед переліку судових витрат, закріленому ст. 87 Кодексу адміністративно судочинства України, відсутні витрати на пов’язані з поштовою кореспонденцію, придбанням медичних препаратів,  компенсацією за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати –такі не підлягають відшкодуванню. Щодо вимоги про відшкодування сплаченого судового збору, така не підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_4 просив звільнити його від сплати такого у зв’язку з його скрутним матеріальним становищем.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволені позовних вимог третьої особи щодо відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов третої особи з самостійними вимогами задоволити частково.

Визнати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 30.11.2009 року про зупинення виконавчого провадження №14230439 по виконавчому листі №2-а-14/1/08 виданого 13.05.2008 року незаконною та скасувати її.

В задоволені решти позовних вимог третої особи з самостійними вимогами відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                    Головуючий                                                             Ланкевич А.З.