Постанова

Іменем України

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 661/1157/16-ц

провадження № 61-2408св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Новокаховський міський відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2020 року у складі судді Ведяшкіної Ю. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Полікарпової О. М., Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про встановлення факту батьківства.

Позовна заява мотивована тим, що з 2007 року вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації шлюбу. У період спільного проживання у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт батьківства ОСОБА_4 визнавав, проте відомості про батька було внесено за її вказівкою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

На підставі вказаного ОСОБА_6 просила суд встановити факт, що ОСОБА_4 є рідним батьком її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 щодо відомостей про батька. Вказувала, що позовна заява щодо встановлення факту батьківства подана з метою оформлення спадщини ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2016 року,позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , де в графі «батько» зазначити - ОСОБА_4 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 10 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 08 грудня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та приймаючи до уваги надані позивачем докази, не сприяв повному та всебічному розгляду справи, не встановив усіх фактичних обставин справи, не роз`яснив особам їх право щодо призначення у справі судово-генетичної експертизи, без проведення якої неможливо встановити факт походження дитини, та наслідки ухилення від проведення такої експертизи, ухвалив передчасне рішення. Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, недоліки суду першої інстанції не усунув, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстрація народження якого проведена 12 серпня 2009 року Райською сільською радою Новокаховської міської ради Херсонської області, про що в Книзі реєстрації народження зроблено відповідний актовий запис за № 13.

Зобов`язано Новокаховський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області внести зміни до актового запису № 13 про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 12 серпня 2009 року Райською сільською радою Новокаховської міської ради Херсонської області, а саме зазначивши: в графі «батько» - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Нова Каховка Херсонської області, громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; змінивши прізвище дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з « ОСОБА_5 » на прізвище батька « ОСОБА_5 ».

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що згідно з висновком судового експерта від 25 січня 2019 року № 42 молекулярно-генетичним аналізом ДНК, виділеної із зразка рідкої крові дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 1), і ДНК, виділеної із зразка рідкої крові громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт №2), за локусами, розташованими на Y-хромосомі, виявлені ідентичні комбінації алелів для 16 з 16 досліджуваних локусів. Таким чином, в умовах проведеної експертизи при використанні наявних методик та обладнання встановлено, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , можуть бути родичами по чоловічій лінії.

Крім того, з метою перевірки доводів апеляційної скарги щодо неналежності як доказу висновку молекулярно-генетичної експертизи судом апеляційної інстанції за клопотанням представника позивача було призначено у справі генотипоскопічну експертизу для отримання відповіді щодо вірогідності кровного споріднення між ОСОБА_5 і ОСОБА_9 , та чи є ОСОБА_5 племінником ОСОБА_9 , проведення якої доручено експертам товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Папа». Згідно з висновком генотипоскопічного дослідження від 28 жовтня 2020 року № 27953 імовірність того, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічними родичами (на рівні дядько по батькові - племінник), у рамках проведеного дослідження складає 96,8 %. З урахуванням вказаного та наявності інших доказів, які підтверджують, що ОСОБА_4 визнавав себе батьком ОСОБА_5 та займався його вихованням, наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У лютому 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі за позовом № 587/255/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що наявні в матеріалах справи висновки судово-генетичної експертизи є неналежними доказами, оскільки не доводять батьківства ОСОБА_4 , а визначають ступінь споріднення між ймовірним дядьком ОСОБА_9 (рідним братом померлого ОСОБА_4 ) і ОСОБА_5 . Таким чином, фактично судами розглядалася справа не в контексті встановлення факту батьківства, а судами встановлено факт родинних відносин між дядьком і племінником.

Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 12 серпня 2009 року Райською сільською радою Новокаховської міської ради Херсонської області, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, згідно яких матір`ю дитини є ОСОБА_1 , а відомості про батька, відповідно до частини першої статті 135 СК України, внесені зі слів матері.

ОСОБА_1 на момент народження ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі не перебувала, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу від 26 березня 2006 року № НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Новокаховського міського управління юстиції у Херсонській області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Дніпрянської селищної ради Херсонської області від 25 лютого 2016 року № 420/02-22 за адресою: АДРЕСА_1 , протягом шести місяців до смерті та на день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав один.

Відповідно до акту, складеного депутатом Дніпрянської селищної ради 28 березня 2016 року, посвідченого секретарем селищної ради Герасьовою Л. П., зі слів сусідів ОСОБА_4 з липня 2009 року і до своєї смерті займався вихованням ОСОБА_5 , якого визнавав своїм сином і неодноразово хотів оформити офіційні документи та зареєструвати дитину на своє ім`я. Разом із ОСОБА_1 вони проживали однією родиною.

У відомості про дітей старшої групи № 6 дитячого садка за 2014-2015 роки батьком ОСОБА_5 зазначено ОСОБА_4 .

Встановлені у справі обставини також підтверджуються показами свідків, зокрема ОСОБА_9 - рідного брата померлого, який проживав по-сусідству з ОСОБА_4 та постійно з ним спілкувався, оскільки разом з ОСОБА_4 проживала їхня мати. Свідок стверджував, що позивач та його брат проживали однією сім`єю, то у нього в будинку, то у неї. ОСОБА_4 визнавав ОСОБА_5 своїм сином, піклувався про нього, проводив з ним багато часу, що підтверджується чисельними фотокартками, на яких зображені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 разом із сином ОСОБА_5 .

Згідно з висновком судового експерта від 25 січня 2019 року № 42 молекулярно-генетичним аналізом ДНК, виділеної із зразка рідкої крові дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 1), і ДНК, виділеної із зразка рідкої крові громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт № 2), за локусами, розташованими на Y-хромосомі, виявлені ідентичні комбінації алелів для 16 з 16 досліджуваних локусів.

Таким чином, в умовах проведеної експертизи при використанні наявних методик та обладнання встановлено, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і громадянин ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , можуть бути родичами по чоловічій лінії, без встановлення ступеня споріднення.

Питання щодо наявності кровного споріднення між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , і дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є ОСОБА_1 , експертом не вирішено, оскільки згідно з листом комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 12 лютого 2019 року за вих. № 454-02 вирішення вказаного питання в Одеському обласному бюро судово-медичної експертизи не є можливим.

З метою перевірки доводів апеляційної скарги щодо неналежності як доказу висновку молекулярно-генетичної експертизи судом апеляційної інстанції, за клопотанням представника позивача, було призначено у справі генотипоскопічну експертизу, для отримання відповіді щодо вірогідності кровного споріднення між ОСОБА_5 і ОСОБА_9 , та чи є ОСОБА_5 племінником ОСОБА_9 . Проведення експертизи доручено експертам товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Папа».

Згідно з висновком генотипоскопічного дослідження від 28 жовтня 2020 року № 27953 імовірність того, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічними родичами (на рівні дядько по батькові - племінник), в рамках проведеного дослідження складає 96,80 %.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до частини першої, другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статі 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорювання батьківства» (Калачова проти Російської Федерації, № 3451/01 від 07 травня 2009 року).

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

З урахуванням вказаного, встановивши, що відповідно до висновків судового експерта від 25 січня 2019 року № 42 і генотипоскопічного дослідження від 28 жовтня 2020 року № 27953 імовірність того, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічними родичами (на рівні дядько по батькові - племінник), складає 96,8 %, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій врахували також й інші докази, які підтверджують факт батьківства, в їх сукупності.

Сумнівів у правильності висновку експерта не встановлено, відповідач не довела, що висновок є недостатньо обґрунтованим чи суперечить іншим матеріалам справи, чи істотно порушені норми процесуального права, які регламентують призначення і проведення експертиз.

Колегія суддів звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). При цьому порушень порядку надання та отримання доказів судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій.

Посилання заявника на відсутність висновку експерта про встановлення батьківства ОСОБА_4 по відношенню до ОСОБА_5 , на правильність висновків не впливає, оскільки судом установлено, що на час розгляду справи відсутня можливість проведення такої експертизи, так як відсутні біологічні матеріали померлого ОСОБА_4 , що й стало підставою для призначення вищенаведених експертиз щодо порівняння біологічного матеріалу рідного брата ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Також судом установлено, що відповідач, яка є дочкою ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , дозвіл на ексгумацію не дає.

Таким чином, доводи касаційної скарги, які є подібними доводам апеляційної скарги, мотивована відповідь на які надана судом апеляційної інстанції, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 28 лютого 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян