Постанова

Іменем України

13 липня 2021 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/7336/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О.В., Кравець В.А.,

за участю секретаря Ратушного А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва про відмову в задоволенні скарги на дії державного виконавця

в складі судді Мазура Ю.Ю.

від 01 грудня 2020 року вимогам ст. 356, 357 ЦПК України,

у справі №752/11822/15-ц (номер провадження в суді першої інстанції: 4-с/752/61/20)

за скаргою ОСОБА_1

на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Голосіївського районного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик Анжеліки Сергіївни,

суб`єкт оскарження - Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві,

заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив визнати виконавчу дію державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Голосіївський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, Відділ) Вавдійчик А.С. від 04.04.2019 за виконавчим провадженням №56737458 з примусового виконання виконавчого листа №752/11822/15-ц, протиправною, та зобов`язати державного виконавця скасувати акт від 04.04.2019 про зобов`язання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_4 перешкоди у здійсненні нею права користування земельною ділянкою, площею 0,0453 га у АДРЕСА_1 .

В обґрунтування скарги зазначив, що державний виконавець належним чином не повідомив його про початок примусового виконання рішення суду та у визначений законом строк не надіслав копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також зазначив, що акт державного виконавця про зобов`язання боржників вчинити певні дії є незаконним, оскільки виконавчі дії державний виконавець в порушення 30, 49, 63 Закону України "Про виконавче провадження" провів після спливу шести місяців з дня відкриття виконавчого провадження (09.07.2018).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року в задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання.

Як на підставу скасування ухвали посилався на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, а висновки суду щодо повідомлення у встановленому законом порядку заявника ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи не відповідають дійсності.

Судом неповно з`ясовано обставини справи, внаслідок чого в мотивувальній частині відсутня мотивована оцінка аргументу заявника щодо спливу строку для вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні станом на 04.04.2019.

Судом не зазначено норми в мотивувальній частині ухвали, на які посилався заявник у своїй скарзі, та відсутні мотиви їх не застосування.

Зазначив, що в описовій та мотивувальній частинах ухвали наведені судом обставини, які не відповідають дійсності, оскільки в ухвалі зазначені фактичні обставини щодо оскарження вимоги державного виконавця від 16.04.2019 у ВП №56737458, а фактичними обставинами даної скарги є оскарження протиправних дій щодо складання державним виконавцем акту від 04.04.2019 у ВП №56737458.

Також, як на підставу скасування ухвали суду посилався на те, що оскаржувану ухвалу судом постановлено у порушення ст. 2, 12 ЦПК України, ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", оскільки ухвалою Голосіївського районного суду м. Києві від 03.12.2020 у цивільній справі №752/15522/18 встановлено факт неупередженості та необ`єктивності судді Мазура Ю.Ю. на час постановлення ухвали від 01.12.2020 (оскаржувана ухвала) у цивільній справі №752/11822/15-ц за скаргою ОСОБА_1 .

За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги на дії державного виконавця.

Представник ОСОБА_1 , яка одночасно є представником ОСОБА_3 , - ОСОБА_5 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги. Пояснила, що підтримує апеляційну скаргу лише в частині доводів про порушення судом норм процесуального права, яке полягає в не повідомленні скаржника про розгляд справи, а також в частині доводів щодо упередженості судді.

Заінтересована особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала пояснення свого представника ОСОБА_5

Заінтересовані особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Голосіївський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилалася на те, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з порушенням норм процесуального права, а саме без неналежного повідомлення учасника справи, зокрема заявника за скаргою, про день, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги та приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали суду, з огляду на таке.

Згідно з положеннями частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За приписами статті 450 ЦПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржуються. Неявка стягувача, боржника і державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає розгляду скарги.

Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.

За приписами статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Матеріали справи не містять доказів про отримання ОСОБА_6 судової повістки про судове засідання, призначене на 01 грудня 2020 року, в якому було постановлено оскаржувану ухвалу.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, судове засідання, яке було призначено у даній справі на 02.10.2020, не відбулося, у зв`язку із розглядом суддею клопотань слідчих органів. Наступне судове засідання призначено на 01.12.2020 (том 12, а.с. 198).

19 жовтня 2020 року учасникам справи направлено судові повістки про те, що судове засідання по розгляду скарги відбудеться 01.12.2020, в якому і постановлено оскаржувану ухвалу (том 12, а.с. 199-204).

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 судової повістки на 01.12.2020

Також, в матеріалах справи відсутні докази щодо повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 01.12.2020, за допомогою інших засобів, зокрема шляхом направлення судової повістки на електронну адресу або за допомогою телефонного зв`язку.

Наведені вище обставини свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення учасника справи ОСОБА_1 .

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 376 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали суду та ухвалення нового судового рішення.

Вирішуючи скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження №56737458 з примусового виконання виконавчого листа №752/11822/15-ц, виданого 17.05.2017 Голосіївським районним судом м. Києва на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12.09.2016. Постанова про відкриття виконавчого провадження №56737458 прийнята державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Бортніком В.В. 09 липня 2018 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню є Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, згідно п. 1 ч. 3 цієї статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення виконавчого провадження, а саме 04 квітня 2019 року державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Вавдійчик А.С. було здійснено повторну перевірку щодо виконання рішення суду за виконавчим листом №752/11822/15-ц.

За результатами перевірки, державним виконавцем 04 квітня 2019 року складено Акт, яким зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,0453 га, у відповідності до варіанту №1 судової будівельно-технічної експертизи КНДІСЕ та не чинити перешкоди у встановленні паркану і звільнити земельну ділянку від свого майна та сміття (том 10, а.с. 31).

Матеріали справи не містять доказів виконання вимог державного виконавця, вказаних в Акті державного виконавця від 04.04.2021.

Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця, ОСОБА_1 зазначив, що Акт державного виконавця від 04.04.2019 є незаконним, оскільки в порушення вимог ст. 30, 49, 63 Закону України "Про виконавче провадження" складений після спливу шести місяців з дня відкриття виконавчого провадження.

Дійсно, відповідно до ст. 30, 49 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону №606-XIV від 21.04.1999, на які посилається ОСОБА_1 в обґрунтування скарги, державний виконавець проводить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку. Державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Разом з тим, дані положення ст. 30, 49 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону №606-XIV від 21.04.1999 втратили чинність 02.06.2016 на підставі Закону №1404-VIII, крім статті 4. А виконавче провадження ВП №56737458, в якому на думку ОСОБА_1 державним виконавцем вчинено виконавчу дію з порушенням вимог закону, відкрито 09.07.2018.

В Законі України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 у Розділі ІІ визначено строки у виконавчому провадженні. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 11 Розділу ІІ Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 із змінами, будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

В свою чергу в статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 із змінами законодавцем визначено строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В той же час, положеннями Закону України "Про виконавче провадження", зокрема Розділом ІІ Строки у виконавчому провадженні, не визначено строку здійснення державним виконавцем виконавчих дій з примусового виконання рішення.

Аналіз вказаних положень закону приводить до висновку, що виконання рішення здійснюється державним (приватним) виконавцем до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_7 не доведено належними доказами факт порушення державним виконавцем вимог діючого законодавства щодо строку прийняття рішення - акту державного виконавця.

Крім того, згідно абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Скарга ОСОБА_1 не містить доводів щодо порушення державним виконавцем процедури прийняття такого рішення, як Акт державного виконавця.

З огляду на положення абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" колегія суддів також вважає безпідставними доводи скарги ОСОБА_1 щодо вчинення державним виконавцем виконавчої дії - перевірка виконання рішення суду без дотримання строку, визначеного законом.

Доводи скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця про не повідомлення боржника про початок примусового виконання рішення суду і не направлення постанови про відкриття провадження, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки скаржник посилаючись на такі обставини не заявляв вимог про визнання протиправною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та її скасування.

Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" правомірно вчинено виконавчу дію про перевірку виконання рішення суду, за наслідками якої правомірно складено Акт від 04.04.2019 про зобов`язання боржників вчинити дії по виконанню рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови ОСОБА_8 в задоволенні його скарги на дії державного виконавця.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва 01 грудня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Голосіївського районного територіального управління юстиції у місті Києві Вавдійчик Анжеліки Сергіївни, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 14 липня 2021 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді О.В. Желепа

В.А. Кравець