ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

08 липня 2021 року м. Київ№ 640/6572/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Садоховій В.С. розглянувши в загальному позовному провадженні заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Світлозар"

доГоловного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень від 22 серпня 2019 року № 0047551406, № 0047541406,

за участю представників:

позивача - Паламарчук О.В.,

відповідача - Макаренко Ю.С.

На підставі ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 липня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмежено відповідальністю "Компанія з управління активами "Світлозар" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2019 року № 0047551406, № 0047541406.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

17 червня 2021 року представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропуск строку звернення до суду.

08 липня 2021 року представник відповідача подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

В обґрунтування вказаного клопотання посилався на те, що позивачем позовна заява подана з пропущенням строку передбаченого ст. 122 КАС України.

Зокрема, відповідач, з посиланням на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, зазначає, що за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору судове оскарження податкового повідомлення-рішення здійснюється протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження

При цьому, відповідач звертає увагу, що позивачем здійснено адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2019 року № 0047551406, № 0047541406, за наслідками чого прийнято рішення про результати розгляду скарги від 06.11.2019 №8518/6/99-00-08-05-01, яке отримано останнім 11.11.2019 року. У той же час, позовом до суду позивач звернувся 04.03.2021 року.

Поряд з цим, відповідач додатково зазначив, що ухвалою суду від 16.11.2020 року Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження за позовом Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення з Товариства з обмежено відповідальністю "Компанія з управління активами "Світлозар" заборгованості у розмірі 15 494 935, 79 грн., яка виникла на підставі не сплаченого в строки, встановлені законом, зокрема, податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2019 року № 0047551406.

Копію вказаної ухвали, як вказує відповідач, позивачем було отримано 21.11.2020 року.

Вказане, на думку відповідача, в свою чергу додатково свідчить про обізнаність позивача, станом на час отримання зазначеної вище ухвали суду про не скасування податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2019 року № 0047551406, № 0047541406 за результатами адміністративного оскарження ним вказаних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача проти задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечував, з підстав його необґрунтованості.

Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши думку учасників справи, суд зазначає про таке.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.

Матеріалами справи встановлено, що 22.08.20219 року ГУ ДПС у м. Києві, на підставі Акту від 22.07.2019 року № 633/26-15-14-06-02-10/38005398 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія з управління активами «Світлозар» (код ЄДРПОУ 38005398)», прийнято податкові повідомлення-рішення № 0047551406, № 0047541406.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем в порядку адміністративного оскарження 09.09.2019 року подано скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 06.11.2019 року №8518/6/99-00-08-05-01 податкові повідомлення-рішення від 22.08.2019 року № 0047551406, № 0047541406 залишено без змін, а скаргу ТОВ «Компанія з управління активами «Світлозар» - без задоволення.

Вказане свідчить про те, що позивач скористався досудовим порядком вирішення спору шляхом подання скарги на оскаржувані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, а тому в силу приписів п. 56.19 статті 56 ПК України, строк звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, становить один місяць.

Згідно наданої відповідачем копії повідомлення про вручення поштового відправлення, вказане рішення отримано 11.11.2019 року особою з прізвищем « ОСОБА_1 ».

У той же час, суд звертає увагу, що позивачем надано пояснення, що згідно штатного розпису єдиним штатним працівником ТОВ «Компанія з управління активами «Світлозар» у 2019 році був його директор ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_2 також було зазначено, що ним жодних доручень, в тому числі і на отримання поштової кореспонденції не надавалося.

Відповідачем під час розгляду даної справи не надано належних та допустимих доказів правомірності вручення рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 06.11.2019 року №8518/6/99-00-08-05-01 уповноваженій особі позивача.

За вказаних обставин, суд погоджується з доводами позивача про відсутність правових підстав для висновку щодо його обізнаності з 11.11.2019 року про наявність рішення за результатами адміністративного оскарження.

Поряд з цим, позивач звертав увагу, що неотримання ним рішення ДПС про результати розгляду скарги в строки передбачені п. 56.9 статті 56 ПК України, розцінювалося ним, як задоволення його скарги в повному обсязі та скасування оскаржуваних повідомлень-рішень.

У той же час, суд при вирішенні питання про залишення позовної заяви позивача, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду виходить з наступного.

Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності спірних правовідносин.

Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

При цьому, порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №440/3408/19 та в ухвалі від 24.06.2020 у справі №9901/277/19.

Таким чином, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Беручи до уваги викладене, суд звертає увагу, що матеріали справи містять копію позовної заяви з додатками Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення з Товариства з обмежено відповідальністю "Компанія з управління активами "Світлозар" заборгованості у розмірі 15 494 935, 79 грн.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року, за результатами її розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження у справі № 640/26777/20.

Водночас, з копії вказаної вище позовної заяви вбачається, що вказана сума заборгованості у ТОВ "Компанія з управління активами "Світлозар" виникла, зокрема, на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.08.2019 року № 0047551406, що є предметом оскарження у даній адміністративній справі № 640/6572/21.

При цьому, як встановлено матеріалами справи, ухвалу суду від 16.11.2020 року, позовну заяву та додані до неї матеріали, ТОВ "Компанія з управління активами "Світлозар" отримано 21.11.2020 року, про свідчить відмітка ОСОБА_3 на копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказаний факт позивачем в судовому засіданні не заперечувався.

Таким чином, беручи до уваги все викладене в сукупності, суд приходить до переконання, що подання податковим органом позовної заяви про стягнення з позивача податкового боргу, свідчить про залишення без задоволення його скарги за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2019 року № 0047551406, № 0047541406.

А тому, саме з дня (21.11.2020 року) отримання ухвали суду від 16.11.2020 року по справі № 640/26777/20 з доданими до неї копією позовної заяви та матеріалами, позивач був обізнаний про порушення свого права спірними рішеннями та саме з цього дня у нього почався відлік місячного терміну на звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2019 року № 0047551406, № 0047541406.

У той же час, до суду позивач з даним позовом звернувся 04.03.2021 року, тобто з пропуском місячного строку, що встановлений у п. 56.19 статті 56 ПК України.

Отже, за вказаних вище обставин, суд вважає, що твердження позивача про обізнаність останнього щодо оскаржуваних податкових повідомлень-рішень лише з 25.02.2021 року є таким, що спростовується встановленими під час розгляду даної справи обставинами.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Одночасно, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до пояснень, наданих представником позивача під час розгляду вказаного клопотання, останній посилався на обставини, які на його переконання, були такими, що об`єктивно перешкоджали позивачу оскаржити такі податкові повідомлення-рішення у передбачений КАС України строк, а саме хворобу директора ТОВ "Компанія з управління активами "Світлозар" та інші обставини.

При цьому, відповідно до вимог ст. 123 КАС України позивачем заяви для поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом не подано, а відтак суд приходить до переконання, що ним такий строк було пропущено без поважних причин, а відповідні доводи його представника за відсутності такої заяви не можуть бути враховані при вирішенні даного клопотання.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. При цьому, як вже зазначалося, відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позовна заява ТОВ "Компанія з управління активами "Світлозар" підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 122 ст. 123, п. 8 ч.1 ст. 240, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника Головного управління ДПС у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Світлозар" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень від 22 серпня 2019 року № 0047551406, № 0047541406 - залишити без розгляду.

3. Копії ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 3 ст. 240 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.07.2021 року