Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95397801

                                                                   


У Х В А Л А


Справа № 609/739/21

2/609/379/2021


14 липня 2021 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, ціну позову зазначено 98101,90 грн.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрійі статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими позивач звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтями 175, 176, 177 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.ст.175,177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування за заповітом внаслідок смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, а саме:

- житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 , вартістю згідно повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна № 248/20 від 27 грудня 2020 року - 26700 грн.

- право власності на земельну ділянку площею 2,65 га. (з них 2,46 га ріллі та 0,19 га. кормових угідь). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,4608 га, згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.04.2021 року становить 71401 грн. 90 коп. При цьому нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,19 га. в матеріалах позовної заяви відсутня. Крім того, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,4608 га, створений на замовлення позивача, не містить інформації про належність цієї земельної ділянки спадкодавцю.

Відтак, у зв`язку з відсутністю необхідної оціночної документації реальну вартість майна, яке хоче успадкувати позивач, визначити неможливо, а отже і неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову і з огляду на це - суму необхідного до сплати позивачем судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві позивач зазначає, що довідкою Матвіївської сільської ради Шумського району Тернопільської області № 493 від 17.12.2019 року засвідчується факт того, що ОСОБА_3 , була останнім членом колгоспного двору.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 № 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

З долученого до матеріалів позовної заяви свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 10 січня 1990 року вбачається, що спірне домоволодіння належало колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_4 , однак, позивачем у позовній заяві не зазначено та до позовної заяви не додано інформації про членів бувшого колгоспного двору станом на 15.04.1991 року - власників спірного домоволодіння, а також відомостей, хто станом на 1991 рік був зареєстрований та проживав у вказаному господарстві. Також існують розбіжності у правовстановлюючих документах щодо написання імені спадкодавця, а саме: в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 померла значиться « ОСОБА_3 », а в свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок від 10 січня 1990 року « ОСОБА_4 », однак у позовній заяві позивач не ставить питання про встановлення факту належності правовстановлюючого документа спадкодавцю.

Позивачем до позовної заяви додано довідку № 493 від 17.12.219 року, виданої Матвіївською сільською радою Шумського району Тернопільської області про те, що ОСОБА_4 станом на 15.04.1991 року була останнім членом колгоспного двору. Проте, з даної довідки не можливо встановити місце відкриття спадщини, що залишилася після померлої ОСОБА_4 та не підтверджено останнього місця реєстрації спадкодавця.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 68/01-16 від 29.03.2021р., виданої приватним нотаріусом Шумського районного нотаріального округу Тернопільської області Хаблюк Т.В., яку позивачем додано до позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 спадщину після померлої не прийняв, оскільки ним не підтверджено постійного проживання з спадкодавцем ОСОБА_4 на день її смерті. Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - «якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини».

Однак позивач в позовній заяві не ставить питання про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час смерті.

Окрім того, до матеріалів позовної заяви долучено неякісну копію заповіту, в якій не проглядається відтиск печатки, та який не містить підпису посадової особи, що посвідчила даний заповіт.

Вказані обставини позбавляють суд можливості повного та об`єктивного розгляду та вирішення даної справи по суті.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Водночас, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 95, 175-177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,


П О С Т А Н О В И В :


Позовну заяву ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення зазначених  в ухвалі недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.


Ухвала суду складена та підписана 14 липня 2021 року.

Суддя: О. М. Катерняк




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація