УХВАЛА

01 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/3059/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників

боржника ФОП Довженко О. С.: Розумна О. О. (в режимі відеоконференції)

арбітражний керуючий Гриценко Ігор Іванович (особисто)

учасник справи ОСОБА_3. (в режимі відеоконференції),

учасника справи ОСОБА_2.: представник Лимар О. В. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2021

у складі колегії суддів: Плахова О. В. (головуючого), Мартюхіна Н. О., Шевель О. В.

та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2020

у складі судді Міньковського С. В.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"

до Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича

про визнання банкрутом

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених в позові вимог

1. У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/3059/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (далі - ТзОВ "Спектр-Агро") до Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича (далі - ФОП Довженко О. С., боржник) про банкрутство.

2. Постановою Господарського суду Харківської області від 22.11.2016 у справі № 922/3059/16 ФОП Довженка О. С. визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Гриценка І. І.; вирішено інші процедурні питання.

3. 04.12.2018 відбувся аукціон з продажу майна ФОП Довженка О. С. об`єктом продажу на якому, згідно протоколу виступало наступне майно: Лот № 3099АТ/18 у вигляді цілісного майнового комплексу ФОП Довженка О. С. у такому складі: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 76,9 кв. м; корпоративні права у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі Фермерського господарства "Любава-2015" (далі - ФГ "Любава-2015"), розмір частки 2,5 тис. грн або частка у розмірі 100 % від статутного (складеного) капіталу.

4. За результатами проведення аукціону з продажу майна банкрута 04.12.2018 між ліквідатором ФОП Довженка О. С. (продавець) та переможцем аукціону ОСОБА_2. (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна на аукціоні, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця частину лоту № 3099АТ/18, а саме квартиру - ОСОБА_2 .

5. Також, 04.12.2018 між ліквідатором ФОП Довженка О. С. (продавець) та переможцем аукціону ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015", за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця частину лоту № 3099АТ/18, а саме: корпоративне право у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" у порядку та на умовах, передбачених договором. Цього ж дня арбітражним керуючим Гриценком І. І. та ОСОБА_2 складено та підписано акт прийому-передачі частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" та акт прийому-передачі права на нерухоме майно.

6. Після набуття права власності на корпоративні права у вигляді частки 100% в статутному капіталі ФГ "Любава-2015", гр. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2018 було передано у власність (продано) корпоративні права у вигляді частки 100 % в статутному капіталі ФГ "Любава-2015" гр. ОСОБА_3 , про що підписано відповідний акт приймання-передачі частки від 11.12.2018.

7. У зв`язку з відчуженням частки у розмірі 100 % у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" (код ЄДРПОУ 39830422) на користь гр. ОСОБА_3 , рішенням власника/засновника ФГ "Любава-2015" № 2 від 11.12.2018, прийнятим гр. ОСОБА_2 було вирішено: вийти зі складу засновників/учасників; включити до складу засновників/учасників - гр. ОСОБА_3 ; покласти на ОСОБА_3 обов`язки голови ФГ; внести зміни до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів); змінити юридичну адресу ФГ; затвердити Статут в новій редакції.

8. Після придбання корпоративних прав у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до відомостей про юридичну особу ФГ "Любава-2015" було внесено відповідні зміни: зміна складу або інформації про засновників; зміна місцезнаходження юридичної особи; інші зміни; зміна керівника юридичної особи; зміна складу підписантів.

9. 13.12.2018 боржником було подано до Господарського суду Харківської області заяву про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О. С., в якій заявник просив суд визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 04.12.2018 Центральною універсальною біржею.

10. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.07.2019 у справі № 922/3059/16, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 та постановою Верховного Суду від 07.05.2020 відмовлено у задоволенні заяви представника банкрута Розумної О. О. про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О. С., проведеного 04.12.2018 Центральною універсальною біржею.

11. Разом з тим, згідно пунктів 196, 197 постанови від 07.05.2020 Верховним Судом не надавалась оцінка доводам скаржника, наведеним в касаційній скарзі щодо продажу майна, що є у спільній сумісній власності без виділення частки; укладення договору купівлі-продажу майна на аукціоні з іншою особою, ніж та, що сплатила внески та вартість майна; невідповідності тексту договору, що укладається на аукціоні, договору, що був укладений із переможцем аукціону; визначення організатора аукціону з порушення вимог Закону про банкрутство; продажу майна на яке не може бути звернуто стягнення; неможливості звернення стягнення на продане майно в силу статей 1, 22 Закону України "Про фермерське господарство", з огляду на приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) згідно із якими суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку обставинам, які не були заявлені та не наведені заявником під час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

12. 27.08.2020 ОСОБА_1 (дружина боржника) звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О. С., в якій просила суд:

- визнати недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О. С., а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 76,9 кв. м, проведеного 04.12.2018 Центральною універсальною біржею та майнових прав у статутному капіталі ФГ "Любава-2015", що оформлені протоколом про результати проведення торгів з продажу майна ФОП Довженка О. С. від 04.12.2018;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна на аукціоні від 04.12.2018 - частини лоту № 3099/АТ/18, а саме квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 76,9 кв. м, укладений між ліквідатором ФОП Довженка О. С. Гриценком І. І. та ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним Акт прийому-передачі права на нерухоме майно від 04.12.2018, згідно якого арбітражний керуючий Гриценко І. І. передав, а ОСОБА_2 прийняв квартиру АДРЕСА_1 .

- визнати недійсним договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" (код 39830422) від 04.12.2018, укладений між арбітражним керуючим (ліквідатором) ФОП Довженко О. С. Гриценком І. І. та ОСОБА_2.

- визнати недійсним Акт приймання-передачі частки у статутному (складеному) капіталі ФГ "Любава-2015" від 04.12.2018.

13. На обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначала, що на початку серпня 2020 року їй стало відомо про проведення 04.12.2018 Центральною універсальною біржею другого повторного аукціону з продажу майна боржника у складі цілісного майнового комплексу, до якого увiйшли: квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 76,9 кв. м, та майновi права у статутному капiталi ФГ "Любава-2015" (64641, Харкiвська обл., Лозiвський р-н, смт Орiлька, Мiкрорайон 2, буд. 3, кв. 31, код ЄДРПОУ 39830422) і визначено переможця.

14. У позові зазначено, що під час проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника було порушено низку вимог чинного законодавства:

1) продаж майна, що є у спільній сумісній власності на аукціоні, зокрема, корпоративних прав в ФГ "Любава-2015", було здійснено без виділення частки дружини;

2) договори купiвлi-продажу майна на аукціоні були укладені з іншою особою, відмінною вiд тiєї, що сплатила внески та вартість майна;

3) відсутнє нотаріальне посвідчення договору купiвлi-продажу нерухомого майна - квартири;

4) на другому повторному аукціоні було продано майно, на яке не може бути звернено стягнення;

5) текст договору, укладений на аукціоні, не відповідає договору, що був укладений iз переможцем аукціону.

15. У зв`язку з вказаними обставинами, заявник зазначав про те, що пiд час проведення 04.12.2018 другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О. С., були допущені порушення вимог частини шостої статті 42, частини третьої статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), що є підставою для визнання результатів другого повторного аукціону з продажу майна банкрута недiйсними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

16. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2020 у справі № 922/3059/16 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О. С. з тих підстав, що судом не було встановлено обставин для визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, договорів купівлі-продажу майна банкрута, оформлених за результатами проведеного аукціону та актів прийому-передачі прав.

17. Так, місцевим господарським судом, з-поміж іншого, було зазначено про те, що не зважаючи на створення фермерського господарства під час перебування Довженка О. С. у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , статутний капітал ФГ "Любава-2015" не може бути автоматично визнаний спільною сумісною власністю подружжя, оскільки, як встановлено та закріплено судовою практикою для визнання майна спільною сумісною власністю необхідно також довести спільність коштів, направлених на набуття такого майна.

18. Проте, заявником у даній справі не було доведено спільність коштів, покладених в основу формування статутного капіталу ФГ "Любава-2015" в розмірі 2 500,00 грн, у зв`язку із чим судом було відхилено доводи заявника про те, що на другому повторному аукціоні було реалізовано спільне майно без виділення частки ОСОБА_1 в ФГ "Любава-2015" як дружини банкрута в спільному майнi подружжя та продажу майна, на яке не може бути звернено стягнення.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

19. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2020 залишено без змін.

20. Мотивуючи це рішення суд апеляційної інстанції, з поміж іншого, вказав, що не було встановлено наявності у ОСОБА_1. "майнового інтересу" в межах даного провадження та нею не доведено спільності майна - корпоративних прав у ФГ "Любава-2015", відтак суд констатував відсутність порушеного права і правових підстав для звернення ОСОБА_1 із заявою про визнання недійсними результатів аукціону.

21. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що Закон України "Про фермерське господарство" не містить заборони на перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі фермерського господарства та вказав, що перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства до іншої особи врегульований статтею 53 Закону України "Про господарські товариства".

Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги

22. Не погоджуючись із наведеними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та прийняти нове, яким задовольнити заяву в повному обсязі.

23. На обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, зазначаючи в якості підстав касаційного оскарження пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та в контексті цієї підстави вказує на те, що:

- посилання судів попередніх інстанцій на недоведення позивачкою права на частку у відчуженому майні є помилковим та суперечать висновкам Конституційного Суду України у рішенні від 19.09.2012 у справі № 17-рп/2012 про те, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформовані за рахунок спільної сумісної власності подружжя є об`єктом їх спільної сумісної власності, а відтак ліквідатор при формуванні ліквідаційної маси не здійснив виділення її частки в статутному капіталі та здійснив продаж належного їй майна, чим позбавив права власності;

- судами не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування презумпції права спільної сумісної власності подружжя;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості примусового продажу частки у статутному капіталі фермерського господарства та щодо наявності у членів фермерського господарства переважного права на придбання цієї частки;

- приписами статті 22 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено можливість продажу фермерського господарства шляхом продажу його цілісного майнового комплексу;

- з огляду на те, що членами фермерського господарства можуть бути лише родичі або члени сім`ї, продаж частки третій особі, яка не є членом сім`ї або родичем, неможлива;

- оскаржуваним аукціоном прямо порушені майнові права та законні інтереси скаржника, оскільки не було здійснено виділ частки, що належить ОСОБА_1 , яка як дружина банкрута у відповідності до сімейного законодавства має спільні права та обов`язки (в тому числі боргові), тому продаж майна боржника за найвищою ціною матиме наслідком зменшення боргів подружжя.

24. Також скаржник зазначає про безпідставну, на її думку, відмову апеляційного суду у зупиненні провадження у цій справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 916/2813/18 виключної правової проблеми щодо правового режиму спільного майна подружжя, за рахунок якого утворилось майно приватного підприємства.

Доводи інших учасників справи

25. 15.06.2021 до Верховного Суду від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначається про відсутність підстав для задоволення скарги та скасування рішень судів попередніх інстанцій.

26. 15.06.2021 на електронну адресу та 18.06.2021 на адресу Верховного Суду від арбітражного керуючого Гриценка І. І. надійшов відзив щодо відсутності підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 з огляду на не доведення останньою наявності порушення законодавства при проведенні аукціону з продажу ліквідаційної маси ФОП Довженка О. С., а отже, і відповідних підтверджених належними доказами підстав для визнання вказаних результатів аукціону недійсними.

Позиція Верховного Суду

27. Розглянувши в судовому засіданні 01.07.2021 матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.12.2020 у справі № 922/3059/16, заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з огляду на таке.

28. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала Господарського суду Харківської області від 10.12.2020 у справі № 922/3059/16, залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О. С.

29. Рішення судів попередніх інстанцій мотивоване з-поміж іншого тим, що не зважаючи на створення господарства під час перебування Довженко О. С. у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , статутний капітал фермерського господарства не може бути автоматично визнаний спільною власністю подружжя, оскільки для визнання майна спільною сумісною власністю необхідно також довести спільність коштів, направлених на набуття такого майна. Також судами попередніх інстанцій зазначено, що заявником не доведено спільність коштів, покладених в основу формування статутного капіталу ФГ "Любава-2015" в розмірі 2 500,00 грн.

30. Крім того суди посилаються на те, що ОСОБА_1 не є учасником фермерського господарства, на момент включення корпоративних прав до ліквідаційної маси, оскільки будучи членом сім`ї засновника фермерського господарства Довженка О. С., внесок до статутного капіталу не вносила, отже, права на отримання дивідендів та майна пропорційного внеску у випадку припинення членства в фермерського господарства згідно з приписами Статуту не має позаяк належних та допустимих доказів на підтвердження факту того, що частка в статутному капіталі ФГ "Любава-2015" належить заявнику на праві спільної сумісної власності, та, відповідно наявності презумпції спільності права власності на майно, суду не надала.

31. Також суди зазначили про те, що обмежень щодо примусового відчуження корпоративних прав фермерського господарства Закон України "Про фермерське господарство" не містить застосувавши до спірних правовідносин статтю 53 Закону України "Про господарські товариства" (за аналогією закону).

32. Натомість скаржник не погоджується із вказаними вище рішеннями судів попередніх інстанцій, в тому числі, зазначаючи, що

- ліквідатор при формуванні складу ліквідаційної маси не здійснив виділення її частки в статутному капіталі та здійснив продаж належного їй майна, чим позбавив її права власності, посилаюсь зокрема на висновки Конституційного Суду України у рішенні від 19.09.2012 у справі № 17-рп/2012 які відображають, що статутний капітал та майно приватного підприємства, сформованого за рахунок спільної сумісної власності подружжя є об`єктом їх спільної сумісної власності;

- суди допустили припущення щодо внесення Довженком О. С. особистих коштів до статутного капіталу фермерського господарства з огляду на відсутність в матеріалах справи відповідних доказів;

- пунктом 1.2 Статуту ФГ "Любава-2015" визначено, що скаржник є членом зазначеного фермерського господарства, а відтак внаслідок проведення другого повторного аукціону з продажу майна ФОП Довженка О. С. було порушено законний інтерес ОСОБА_1. щодо членства у фермерському господарстві;

- продаж частки фермерського господарства в примусовому порядку третій особі, яка не є членом сім`ї або родичем, у тому числі без надання переважного права на придбання такої частки, неможливий.

33. Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

34. Для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему і вирішення яких необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати кілька з наведених ознак, проте не одночасно у їх сукупності, зокрема:

- справа не може бути вирішена відповідним касаційним судом у межах оцінки правильності застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального права чи дотримання норм процесуального права;

- встановлена необхідність відступити від викладеного в постанові Верховного Суду України правового висновку, який унеможливлює ефективний судовий захист;

- існують кількісні критерії, що свідчать про наявність виключної правової проблеми;

- існують якісні критерії наявності виключної правової проблеми, зокрема:

- немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному;

- невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права;

- встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому;

- наявність різних наукових підходів до вирішення конкретних правових питань у схожих правовідносинах, тощо.

35. Дослідивши доводи та аргументи, викладені у касаційних скаргах, з урахуванням матеріалів справи у їх сукупності, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність у цій справі виключної правової проблеми, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, виходячи з такого.

36. Так, за результатом аналізу норм чинного законодавства, які регулюють відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, встановлено невизначеність законодавчого регулювання питання щодо оборотоздатності корпоративних прав фермерського господарства, а саме можливості виділення та продажу частки корпоративних прав фермерського господарства в примусовому порядку з огляду на таке.

37. Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

38. Відповідно до статті 114 ГК України фермерське господарство є формою підприємництва громадян з метою виробництва, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Відносини, пов`язані із створенням та діяльністю фермерських господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про фермерське господарство, іншими законами.

39. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

40. У науковій доктрині фермерські господарства віднесено до підприємств кооперативного типу особливістю правосуб`єктності яких на відміну від підприємств корпоративного типу є те, що ці підприємства являють собою об`єднання передусім робочої сили (трудової участі), а не капіталу, а визначальним правовим інститутом, який характеризує таке господарство є право членства, а не право участі у ньому.

41. Поряд з цим Закон України "Про фермерське господарство" передбачає можливість продажу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу.

42. Так, відповідно до статті 22 вказаного закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію.

43. Тлумачення цієї норми приводить до таких висновків:

І - набувачів цілісного майнового комплексу фермерського господарства можна поділити на дві групи:

1) громадяни України, які мають право на створення фермерського господарства (відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство);

2) юридичні особи України, які використовуватимуть такий цілісний майновий комплекс для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ІІ - відчуження цілісного майнового комплексу допускається лише за цивільно-правовими угодами та на підставі відповідного рішення членів фермерського господарства.

ІІІ - до складу цілісного майнового комплексу законодавцем віднесено майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання

44. З огляду на те, що статутний капітал не є майном (активами) юридичної особи, а його джерелом утворення, корпоративні права не входять до складу цілісного майнового комплексу, оскільки не належать фермерському господарству, а є власністю його членів.

45. Статтею 3 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено особливий суб`єктний склад фермерського господарства, членами якого можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). При створенні фермерського господарства одним із членів сім`ї інші члени сім`ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його установчого документа.

46. Згідно із частиною п`ятою статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім`ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

47. Аналіз приписів Закону України "Про фермерське господарство" (статті 1, 3 вказаного закону) свідчить про те, що фермерське господарство визначається к підприємництво саме сімейного типу, коли його членами можуть бути саме подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім`ї, родичі.

48. З огляду на зазначене, враховуючи особливий суб`єктний склад членів фермерського господарства, набувачами корпоративних прав фермерського господарства не можуть бути юридичні особи України.

49. Разом з тим, у разі придбання частки у статутному капіталі фермерського господарства громадянином України, яка має право на створення фермерського господарства, така особа стає членом такого господарства, а відтак у випадку якщо такий набувач не пов`язаний родинними зв`язками з іншими членами фермерського господарства, відповідне відчуження корпоративних прав суперечитиме статті 3 Закону України "Про фермерське господарство".

50. Враховуючи наведені вище особливості створення та членства у фермерському господарстві законодавчо неврегульованим є порядок набуття корпоративних прав, вибуття або заміни інших членів фермерського господарства у випадку придбання особою корпоративних прав фермерського господарства, не пов`язаною родинними або сімейними зв`язками з існуючими, на момент здійснення такого відчуження, членами фермерського господарства згідно його статуту.

51. У контексті ефективного способу захисту порушеного права постає питання про поширення на спірні правовідносини конструкції переважних прав та можливості їх захисту за аналогією закону із застосуванням такого способу захисту як переведення прав та обов`язків покупця на позивача.

52. За змістом статті 42 Закону про банкрутство (чинного на момент проведення спірного аукціону у даній справі) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Приписи вказаної статті кореспондуються зі статтею 62 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), чинного на момент розгляду касаційної скарги.

53. Поряд з цим, ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки (частина шоста статті 42 Закону про банкрутство та частина п`ята статті 62 КУзПБ).

54. Законодавством з питань банкрутства передбачено здійснення примусового відчуження майна та майнових прав банкрута в ліквідаційній процедурі на аукціоні без будь-якого обмеження участі у ньому потенційних покупців.

55. Відтак, в результаті примусового відчуження частки корпоративних прав фермерського господарства шляхом його продажу на аукціоні, набувачем такої частки (переможцем аукціону) може бути особа, яке не пов`язана сімейними чи родинними відносинами з іншими членами фермерського господарства.

56. Отже, з урахуванням аналізу вищевказаних норм та змісту спірних правовідносин у цій справі, законодавчо невизначеним є правове регулювання правовідносин щодо:

- можливості відчуження фермерського господарства в інший спосіб, ніж шляхом продажу цілісного майнового комплексу, зокрема шляхом продажу корпоративних прав у фермерському господарстві без відповідного рішення та згоди членів фермерського господарства;

- відчуження корпоративних прав фермерського господарства у примусовому порядку, в тому числі, у складі ліквідаційної маси під час проведення аукціону з продажу майна банкрута;

- суб`єктів набуття відповідних корпоративних прав фермерського господарства з урахуванням обмежень, визначених статтею 3 Закону України "Про фермерське господарство" та порядку заміни, вибуття інших членів фермерського господарства;

- поширення режиму спільної сумісної власності на корпоративні права членів фермерського господарства;

- поширення на подібні правовідносини інституту переважних прав та можливості їх захисту за аналогією закону із застосуванням механізму переведення прав та обов`язків покупця на позивача тощо.

57. Кількісний критерій для характеристики виключності правової проблеми ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

58. У цьому контексті колегія суддів зауважує, що питання правового регулювання умов ведення фермерського господарства має важливе практичне значення для розвитку та підвищення ефективності товарного сільськогосподарського виробництва в України, підтримки конкуренції між сільськогосподарськими товаровиробниками, оскільки за даними Державної служби статистки України, розміщеними у відкритих джерелах, станом на 01.06.2021 в Україні було зареєстровано 48 289 фермерських господарств ( ([Електронний ресурс] // Офіційний вебсайт Державної служби статистики України. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/edrpoy/ukr/EDRPU_2021/ks_opfg/arh_ks_opfg_21.htm)).

59. Вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення сталої судової практики, оскільки існують обґрунтовані припущення, що аналогічні проблеми щодо тлумачення зазначених вище правових норм неминуче виникатимуть у майбутньому, в тому числі, у зв`язку з набранням чинності 01.07.2021 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення" яким, зокрема внесено зміни до Земельного кодексу України щодо набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, переважними користувачами/власниками яких є фермерські господарства.

60. У світлі наведеного вище Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, звертає увагу на висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.04.2021 № 340/2214/19 щодо можливості накладення арешту на корпоративні права, що належать боржнику, який є засновником фермерського господарства у процедурі примусового виконання рішень.

61. Зокрема, у вказаній постанові колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду прийшла до висновку про те, що невизначеність в Законі України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII порядку та механізму накладення арешту на корпоративні права фермерського господарства, а також неурегульованість процедури звернення стягнення на корпоративні права члена фермерського господарства Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV, не може бути перешкодою для застосування такого заходу процесуального примусу, оскільки зважаючи на правову сутність корпоративних прав (їх майновий аспект), підлягають застосуванню приписи частини першої статті 48, частин першої, другої статті 56 Закону № 1404.

62. Колегія суддів враховує, що обставини справи № 340/2214/19 та цієї справи № 922/3059/16, що розглядається, не є аналогічними, в тому числі за предметом позову, проте однаковою є суть проблемного питання правозастосування, яке постало на вирішення Верховного Суду, а саме невизначеність та неурегульованість оборотоздатності корпоративних прав фермерського господарства.

63. З огляду на вказане вище колегія суддів вважає, що очевидною є наявність виключної правової проблеми у категорії спорів, що стосуються оборотоздатності корпоративних прав фермерського господарства, яка потребує вирішення для забезпечення розвитку права і розумної передбачуваності судових рішень у подібних спорах та формування єдиної правозастосовчої практики.

64. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя. Загальновизнаний принцип правової визначеності передбачає стабільність правового регулювання і виконуваність судових рішень.

65. З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії Касаційного господарського суду вважає за необхідне передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 302, 303, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Справу № 922/3059/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" до Фізичної особи-підприємця Довженка Олександра Сергійовича про визнання банкрутом передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. Г. Пєсков

В. Я. Погребняк