Провадження № 2/760/8676/21

Справа № 760/17949/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2021 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков О. О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.

Зокрема, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначає, що вона проживає разом з сином, який навчається і не має власного заробітку, та перебуває на її матеріальному утриманні. Вона має лише дохід за основним місцем роботи - КНЛУ, у якому працює викладачем на 0,25 ставки з 01 вересня 2020 року дотепер, який становить 2 719, 98 грн за місяць. У зв`язку з важким матеріальним становищем просить відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В рішеннях у справах «Kniat v. Poland» та «Jedamski and Jedamska v. Poland» Європейський суд з прав людини вказав, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Враховуючи вищевикладені норми, підставою для відстрочення сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян.

З матеріалів позовної заяви та клопотання, наданих позивачем до суду вбачається, що на підтвердження скрутного матеріального становища останньою надано виписку по її особовому рахунку за період з 01 вересня 2020 року по 28 червня 2021 року, з якого вбачається сума нарахування заробітної плати, однак є неналежним доказом для відстрочення сплати судового збору, оскільки вказана виписка не містить відомостей щодо розміру доходів заявника за увесь попередній календарний рік. Крім того, позивачем не надано доказів про наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, наявність на її утриманні інших осіб.

Таким чином, дослідивши надані докази, суд доходить висновку, що вони не є достатніми для підтвердження скрутного майнового стану позивача.

З огляду на зазначене, позивачу необхідно надати інші докази на підтвердження зазначених нею обставин щодо майнового стану, серед яких можуть бути довідки про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, довідка з податкової про річний дохід ОСОБА_1 за попередній рік або документи що підтверджують сплату судового збору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача.

У зв`язку з наведеним заявникові потрібно сплатити судовий збір.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2 270 грн.

На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві двох вимог немайнового характеру, судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 1 816,00 грн (2 270х0,4 = 908х2 = 1 816,00).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 816,00 грн.

Судовий збір за подання позовної заяви до Солом`янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: УК у Солом`янському районі/Солом`янський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду докази сплати судового збору або належні докази для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 136, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна