Провадження № 2-з/760/681/21

Справа № 760/17949/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2021 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Ішуніна Л. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є. М., Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков О. О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтею 151 ЦПК України, з огляду на таке.

Разом з заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначає, що вона проживає разом з сином, який навчається і не має власного заробітку, та перебуває на її матеріальному утриманні. Вона має лише дохід за основним місцем роботи - КНЛУ, у якому працює викладачем на 0,25 ставки з 01 вересня 2020 року дотепер, який становить 2 719, 98 грн за місяць. У зв`язку з важким матеріальним становищем просить відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В рішеннях у справах «Kniat v. Poland» та «Jedamski and Jedamska v. Poland» Європейський суд з прав людини вказав, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Враховуючи вищевикладені норми, підставою для відстрочення сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян.

З матеріалів заяви та клопотання, наданих заявником до суду вбачається, що на підтвердження скрутного матеріального становища останньою надано виписку по її особовому рахунку за період з 01 вересня 2020 року по 28 червня 2021 року, з якого вбачається сума нарахування заробітної плати, однак є неналежним доказом для відстрочення сплати судового збору, оскільки вказана виписка не містить відомостей щодо розміру доходів заявника за увесь попередній календарний рік. Крім того, позивачем не надано доказів про наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, наявність на її утриманні інших осіб.

Таким чином, дослідивши надані докази, суд доходить висновку, що вони не є достатніми для підтвердження скрутного майнового стану заявника, тому клопотання останньої задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами частини шостої статті 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У додатках до заяви докази сплати судового збору відсутні

Заява про забезпечення позову була подана через канцелярію суду 12 липня 2021 року, що підтверджується відбитком штампу.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 4 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду заяви про забезпечення позову, зокрема фізично особою, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року складав 2 270 грн.

На підставі зазначеного, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у цій справі підлягає сплаті у розмірі 454 грн (2 270х0,2 = 454).

Відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 151, 153, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Шарков Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України)або через суд першої інстанції (пункт 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна