Справа № 727/2116/20

                                                       Провадження № 2/727/287/21

УХВАЛА

14 липня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого-судді: Одовічен Я.В.

за участю секретаря: Семенишина І.Д.

представника позивача: Карпюк Ю.М.

представника відповідача: Ткач Ф.Г.

представника відповідача: ОСОБА_1

третьої особи: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці клопотання відповідача ОСОБА_3 про врахування як доказу та клопотання третьої особи ОСОБА_2 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визнання недійсним договору дарування, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про врахування як доказу у справі надані свідчення свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні 17.12.2020 року, технічний запис яких здійснено на комплексі «Акорд». Просила відтворити технічний запис допиту свідка під час дослідження доказів.

Клопотання обґрунтовувала тим, що з`явитись у судове засідання для допиту в якості свідка не може, у зв`язку з перебуванням за кордоном.

Вказувала на те, що була допитана судом 17.12.2020 року у якості свідка та на підставі ст.233, ст.244 ЦПК України просила клопотання задовольнити.

Третя особа ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів. Зазначив, що органом досудового розслідування Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020260000000153 від 03.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України щодо незаконного заволодіння спірним житлом. У межах вказаного кримінального провадження 18.06.2021 року відбувся допит ОСОБА_5 , яка є відповідачем у справі.

Оскільки у межах даної цивільної справи відповідач ОСОБА_5 жодного разу не з`являлася, своїх пояснень особисто не надавала, а предметом доказування є обставини, які перебували відчуженню спірної квартири, дійсні наміри сторін, добросовісність дій сторін правочину, а тому її особисті пояснення щодо обставин набуття у власність квартири у межах кримінального провадження мають значення у цивільній справі, що розглядається.

Просив витребувати з матеріалів кримінального провадження №42020260000000153 від 03.09.2020 року, що знаходиться в Чернівецькому РУП ГУНП в Чернівецькій області в якості доказів: копію протоколу допиту ОСОБА_5 , 1989 року народження та копію аудіо запису допиту ОСОБА_5 , 1989 р.н.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, частково дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до частини 1 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина 5 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін.

Положення частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 5 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.  Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.  Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

За змістом ст.227 Кодексу, суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підставу своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, надають необхідні пояснення щодо них.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника (стаття 58 Кодексу).

Таким чином, сторона у справі надає пояснення по справі особисто, які заслуховуються судом.

Окрім того, суду зауважує, що відповідач у справі Законом наділена правом брати участь у судовому процесі через представника.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що клопотання третьої особи ОСОБА_2 необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Порядок допиту свідків регламентовано ст.230 ЦПК України.

Відповідно до положень вказаної статті, суд заслуховує покази свідків безпосередньо у судовому засіданні, при цьому головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги.

Згідно ст.233 Кодексу у разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою. Учасники справи мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.

Як було встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 була допитана в якості свідка 17.12.2020 року Шевченківським районним судом м.Чернівці у складі: головуючого-судді: Семенко О.В., за участю секретаря: Семенишина І.Д.

31.03.2021 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку зі смертю судді на підставі розпорядження №220, справу було розподілено судді Одовічен Я.В.

Отже, відповідач ОСОБА_3 не надавала показань у судовому засіданні після визначення нового складу суду.

Попереднім складом суду рішення у справі №727/2116/20 винесено не було та не скасовувалось.

Наведені обставини виключають можливість оголошення і дослідження в судовому засіданні показань свідків, що не були допитані діючим складом суду.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що клопотання  ОСОБА_3  є необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 58, 84, 227, 228, 233  Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_2 про витребування доказів – відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 – відмовити.

Суддя                 Одовічен Я.В.