ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/371/21 Справа № 211/2449/20 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року                                                                м.Кривий Ріг

Справа № 211/2449/20

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.,

суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.,

сторони:

позивачка : ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 3  ст. 270 ЦПК України,  без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами,  заяву позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Якименка Сергія Георгійовича, про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вселення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вселення.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2021 року позов ОСОБА_1 – задоволено.

Вселено ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1 .

Додатковим рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 січня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вселення, стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 840 гривень 80 коп., тобто по 420 гривень 40 коп. з кожного.

В задоволенні стягнення витрат за отриманням професійної правничої допомоги – відмовлено.

Не погодившись з рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2021 року відповідачка ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх Вадим Олегович, оскаржила його у апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 ставила питання про скасування додаткового рішення суду з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення на її користь 10 350,00 гривень на професійну правничу допомогу, оскільки додаткове рішення необґрунтоване та протиправне в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх  Вадим Олегович, залишено без задоволення. Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 , задоволено.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від  11 січня 2021 року залишено без змін.

Додаткове рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від  25 січня 2021 року скасовано в частині відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення заяви в цій частині.

Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу професійну допомогу в сумі 10 350 гривень 00 коп., тобто по 5175 з кожного.

05 липня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 та її представника – адвоката Якименка С.Г. про стягнення на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного оскарження у розмірі 3 300 грн.

Вказують, що в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказувала про те, що докази витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного оскарження будуть надані додатково після ознайомлення з рішенням за цією скаргою. Також, у відзиві на апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх  Вадим Олегович, ОСОБА_1 зазначала, що докази витрат на правову допомогу у зв`язку з поданням цієї апеляції будуть надані окремо після проголошення рішення по скарзі.

Розглянувши заяву позивачки ОСОБА_1 та її представника – адвоката Якименка С.Г. про стягнення на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного оскарження у розмірі 3 300 грн., дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

 Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

В силу ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для перевірки доводів викладених в заяві про ухвалення додаткового рішення, у зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає необхідності для виклику учасників справи у судове засідання та проводить до висновку про розгляд справи без проведення судового засідання, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої  статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпровського апеляційного суду питання розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи не вирішувалось, про те у апеляційній скарзі позивачки ОСОБА_1 та її відзиві на апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх  В.О., було заявлено про те, що докази витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного оскарження будуть надані додатково, після ознайомлення з рішенням за цією скаргою, в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України (а.с.147-155,183-196).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст.59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, у якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин четвертої статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, щопри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції,висловленої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, професійну правничу допомогу позивачці ОСОБА_1 надавав адвокат Якименко С.Г. на підставі Договору про надання правової допомоги від 25 квітня 2020 року та Ордеру Серії АЕ №1036563 від 13 жовтня 2020 року (а.с. 41,118).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Якименко С.Г. в заяві про стягнення на користь позивачки витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного оскарження зазначили, що адвокатом Якименком С.Г. надана правнича допомога, а саме: вивчення рішення суду першої інстанції в частині відшкодування витрат - 0,5 годин; складання та роздруківка апеляційної скарги на рішення, в частині відшкодування судових витрат – 2 години; вивчення апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_3 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх Вадим Олегович, - 1 година; складання, роздруківка відзиву на апеляційну скаргу відповідачки – 4 години; підготовка до участі у судовому засіданні 29 червня 2021 року – 1 година; явка, очікування та участь у судовому засіданні 29 червня 2021 року – 2,5 години; складання та роздруківка заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного оскарження – 1 година. Разом 11 годин. Загальна вартість дорівнює 3 300 грн. Фактично позивачкою сплачено адвокату 900 грн.

Згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 25.04.2020 року тариф послуг адвоката – 300 гривень за 1 годину ( а.с. 119).

Відповідно до правової позиції, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18, вказано, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Колегія суддів оцінюючи об`єм фактично наданих адвокатських послуг та витрат на них керується принципами справедливості та верховенством права,.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності підготовки процесуальних документів та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3300 грн. на стадії апеляційного провадження є обґрунтованими та їх стягнення в рівних частках з відповідачів не суперечить принципу розподілу судових витрат.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення  у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вселення, та стягнути з відповідачів на користь позивачки ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 270, 381 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Якименка Сергія Георгійовича, про стягнення витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного оскарження  рішення у цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про вселення – задовольнити.

Ухвалити у цивільній справ за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 про вселення -  додаткову постанову.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу професійну допомогу, пов`язані з розглядом справи в апеляційному порядку в сумі 3300 (три тисячі триста) гривень 00 коп., тобто по 1650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) гривен 00 копійок з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 14 липня 2021 року.

Головуючий:

Судді: