Справа №-2-92/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

смт. Ратне                                                                                                     23 квітня 2007 року

Ратнівський районний суд   Волинської області в складі:

головуючого судді                   Фазан О.З

за участю секретаря                 Приймачук О.М.

представника позивача          ОСОБА_4

позивача                                  ОСОБА_3

відповідачки                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в смт. Ратне справу за позовом, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування

заподіяної шкоди.                   

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його дочка ОСОБА_5 знаходилась у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, який є сином • відповідачки, з 16.09.1995 року. Між батьками подружжя була домовленість придбання житлового будинку, за спільні кошти, для молодого подружжя.

В жовтні 1997 року між відповідачкою ОСОБА_2 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований вс. Лучичі, Ратнівського району Волинської області за 4 тисячі умовних одиниць. При складенні договору він був присутній також.

Пёрший внесок згідно договору-купівлі в сумі 1500 у.о. він заплатив продавцю-

ОСОБА_7.                                                             .

В придбаному будинку з моменту укладення договору, тобто з жовтня 1997 року проживала його дочка ОСОБА_5 з сином відповідачки - ОСОБА_6.

В червні 2005 року сім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпалась, дочка перейшла жити до нього.

. Придбаним житловим будинком користується сім'я відповідачки, так як остання оформила житловий будинок на себе, а тому його дочка частки в майні подружжя .на нього немає.

Таким чином ним понесені збитки на суму 1500 у.о., що становить 7575 грн. ( 1500

х.5,05 = 7,575 грн.).                     

В судовому засіданні позивач, його представник позовні вимоги- підтримали,

просять їх задовольнити. Додатково пояснивши, що в жовтні 1997 року до нього додому

приїхав зять ОСОБА_7 і сказав давай купимо хату ОСОБА_7. На другий день він взяв

    гроші і заплатив 1500 дол. США ОСОБА_7 за хату в присутності ОСОБА_7, її чоловіка,

2

ОСОБА_8, вважаючи, що гроші ці дає для сім'ї дочки. В червні 2005 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5, що вона немає права на будинок, так як він належить ОСОБА_2.

Письмові угоди щодо будинку не укладав, бо не знав про де. Продавцю платив гроші від імені дочки ОСОБА_5.

Відповідачка не визнала позов повністю. Пояснила, що будинок та господарські

  будівлі в. продавця ОСОБА_7 купляла сама, про що є рішення суду про- визнання

договору купівді-продажу дійсним. Після цього   цей же будинок оформила договором

дарування, так як побачила, що син- ОСОБА_7 та невістка погано живуть. Фактично хату

 купляла для них. їй також відомо, що її син платив ОСОБА_7 1500 дол. США, але не

   знає, де він взяв ці гроші. Факт, що ОСОБА_1 вложував гроші в її будинок

підтвердити не може.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що ОСОБА_7 виїжджала в Рівненську

область і продала хату ОСОБА_2. Зі слів своєї дружини знає, що ОСОБА_1

допомагав ОСОБА_2. вести розрахунки за будинок, а саме сплатив ОСОБА_7 1500 дол.

США.       

Свідок ОСОБА_7 показав суду, що перший внесок за будинок, який купляла його мати для .нього і дружини, він вносив сам. Це були його особисті гроші в сумі 1500 дол. США і при цьому були присутні ОСОБА_9, ОСОБА_1. Даний перший внесок він платив дочці продавця ОСОБА_7 а покупцем хати є ОСОБА_2

 Свідок ОСОБА_5 показала .суду, що ОСОБА_7 продавала будинок в жовтні 1997 року, який купляла ОСОБА_2 для неї та сина. Перший внесок за будинок сплатив батько в   сумі 1500 дол. США.

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що разом із сватами погодилася купити будинок, який продавала ОСОБА_7 - ОСОБА_2, рахуючи, що будинок належатиме сім'ї ' дочки, ОСОБА_1 заплатив перший внесок в сумі 1500 дол. США

Заслухавши сторони, представника позивача, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід, відмовити повністю.        .

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні" (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Судом встановлено, що сторони визнали,- що продавцем будинку, що знаходиться в с. Лучичі Ратнівського району Волинської області, є ОСОБА_7, а покупцем його є Ґуль Г.О., що підтвердили також в судовому засіданні свідки: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_10. Поряд з цим,- набрало законної рили рішення Ратнівського районного суду від 03.01.2002 року про визнання, укладеного між сторонами ОСОБА_7 . та ОСОБА_2, договору купівлі - продажу будинку та надвірних будівель, що знаходиться в с Лучичі Ратнівського району, в жовтні 1997 року дійсним.

.Крім того, 24 грудня 2004 року ОСОБА_7 даний же будинок та надвірні будівлі і-споруди подарувала ОСОБА_2, що стверджується договором дарування житлового будинку, який посвідчено державним нотаріусом Ратнівської державної нотаріальної контори Волинської області.

Згідно ст. 719 ЦК України договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятидесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальномупосвідченню.   .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 подарував 1500 дол. США для сім'ї своєї дочки ОСОБА_5, які передав ОСОБА_7 за будинок, який та продавала ОСОБА_2.

3

Статтею 218 ЦК України встановлено, що недодержання сторонами письмової' форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом.

Ч. 2 ст. 218 ЦК України передбачено, що заперечення однієї із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Таким чином, на свідченнях позивача, його представника, свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7., ОСОБА_8 суд не може встановити факту вчинення . договору дарування валютних цінностей на суму 1500 дол. США ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст, 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується' в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Отже, позивачем не доведено, що ОСОБА_2 заподіяно йому шкоду на суму 7575

грн..                                                                                                                       

'Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

.В судовому засіданні всебічно і повно з'ясовано обставини справи, досліджено докази надані сторонами.

Таким чином, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відщкодування заподіяної шкоди слід відмовити за безпідставністю.

•Відповідно до ст. 88 ЦПК України у разі, залишення позову без задоволення судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави. В судовому засіданні відповідачкою не підтверджено документально, які судові витрати понесені нею.

На основі викладеного, керуючись ст. ст. 3,10,60,212,213,215 ЦПК України, ст. ст. 655,657,7.19,218,1166 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.                                        

Відмовити в задоволенні позову повністю у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної шкоди.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів

з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20

днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК

України.