Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13 липня 2021 року                                                                                      справа № 580/4029/21

   м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі – центр, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи та у відповідності до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту” має право на отримання до 05 травня одноразової грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, проте, відповідачем виплачено лише 3906 грн, що є протиправним, оскільки станом на 01 січня 2021 року визначено мінімальну пенсію в розмірі 1769 грн, а тому сума вказаної допомоги складає 14152 грн.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05 липня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що розмір та порядок виплати допомоги до 5 травня у 2021 році Кабінет Міністрів України врегулював постановою від 08.04.2021 № 325. На підставі цієї постанови Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації наказом від 14.04.2021 № 34 доручив центру виготовити відомості на виплату допомоги згідно зі списками, здійснивши розподіл коштів та перерахувавши відповідну суму на спеціально відкритий рахунок центру в казначействі. На виконання доручення департаменту та на підставі списків центр нарахував відповідні суми отримувачам, оформив виплатні документи і перерахував кошти уповноваженим банківським установам.

Також центр зазначає, що направляє на виплату таку суму коштів, яка зазначена у списках і профінансована департаментом. Сума допомоги, вказана у списку завантажується до програмного забезпечення з метою подальшого виготовлення центром виплатної відомості. Розпорядчих повноважень щодо визначення суми допомоги центр немає.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 16.01.2017.

У червні 2021 року позивач звернувся із заявою до центру, в якій просив нарахувати та здійснити виплату недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Листом від 16.06.2021 № 3082/04-05/04 відповідач повідомив позивача, що у 2021 році видатки на виплату грошової допомоги передбачені Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, а порядок виплати та розміри грошової допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325. На підставі списків, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, 28.04.2021 центром перераховані кошти на АТ “Ощадбанк” для подальшого зарахування коштів на особовий рахунок одержувача.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі – Закон № 3551-XII).

Частина п`ята статті 13 Закону № 3551-XII (в редакції, чинній до 01.01.2008) передбачала, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком, а згідно вказаної частини в редакції, чинній з 01.01.2008 вже передбачено, що вказана допомога до 5 травня учасникам бойових дій виплачується у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI.

Статтею 17-1 Закону № 3551-XII передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та приписи статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції пункту 20 Розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни.

Тому, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону № 3551-XII, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни як вісім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 (далі – Порядок № 325), бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку.

Розмір разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” зазначений у додатку до Порядку № 325 і для осіб з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи становить 3906 грн.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 установлено забезпечити подання до 14 квітня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.

Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Суд зазначає, що на центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат покладено обов`язки по визначенню кількісних показників по кожній категорії громадян, які мають право на вказані виплати. Нарахування та виплата здійснюється центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

При цьому суд звертає увагу, що розмір допомоги до 5 травня особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни встановлений Законом № 3551-XII та складає вісім мінімальних пенсій за віком, а застосування розміру вказаної допомоги, який визначений Порядком № 325, є необґрунтованим, оскільки станом на час виплати допомоги нормами чинного законодавства України не передбачене право Кабінету Міністрів України встановлювати інший розмір допомоги, ніж визначений вказаним Законом.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся із заявою до центру, в якій просив нарахувати та здійснити виплату недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, відповідач же не нарахував та не виплатив вказаної допомоги, а на правив на адресу позивача лист від 16.06.2021 № 3082/04-05/04, який має інформаційний характер.

За таких обставин бездіяльність відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2021 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком є протиправною.

Під час вирішення спору суд також враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суд враховує, що у відповідності до вимог частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведених норм процесуального закону слідує висновок, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду та використовується за умови наявності підстав вважати, що відповідачем свідомо вживаються заходи чи бездіяльність, спрямовані на невиконання рішення суду. Натомість позивач не зазначив доводів та міркувань щодо можливого невиконання рішення суду відповідачем, тому встановлювати судовий контроль суд не вбачає за необхідне.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 122, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у відповідності до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

2) відповідач – центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (18000, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 10, код ЄДРПОУ 21367450).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 13.07.2021.

Суддя                                                                                                                         В.О. Гаврилюк